Трепавлов Вадим Вінцерович

Вадим Вінцерович Трепавлов (нар. 10 грудня 1960, Свердловськ) — російський історик, тюрколог, професор, кандидат історичних наук (1988), доктор історичних наук (2002). Головний науковий співробітник Інституту російської історії РАН, керівник Центру історії народів Росії та міжетнічних відносин.

Трепавлов Вадим Вінцерович
Народився 10 грудня 1960(1960-12-10)[1] (60 років)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність історик, викладач університету, науковий співробітник
Alma mater Уральський державний університет ім. А. М. Горького (1983)
Галузь Історія Росії
Заклад Інститут російської історії РАНd
Звання професор[d]
Ступінь доктор історичних наук (2002)
Нагороди

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї службовця. У 1983 році закінчив історичний факультет Уральського державного університету. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Соціально-політична спадкоємність в державному ладі Монгольської імперії ХІІІ ст.».

У 1987-1988 роках був науковим співробітником Інституту історії і археології Урв АН СРСР, з 1988 року — співробітник Інституту історії СРСР. У 2002 році захистив докторську дисертацію «Історія Ногайської Орди».

Входить до складу експертної ради ВАК РФ з історії (з 2013 року). Є членом спеціалізованої вченої ради по історії Росії до XX століття ІРІ РАН, членом редколегій журналів «Російська історія», «Этнографическое обозрение», «Вісник Калмицького інституту гуманітарних досліджень РАН», а також членом редколегій періодичних збірників «Історія народів Росії в дослідженнях і документах» та «Тюркологического збірника».

НагородиРедагувати

  • Премія Європейської ради для молодих учених (1993)
  • Макар'євська премія у номінації «Історія Росії» (2009) за працю ««Білий цар»: образ монарха і уявлення про підданстві у народів Росії XV-XVIII ст.»[2]
  • Заслужений діяч науки Карачаєво-Черкеської Республіки (2014)
  • Лауреат Державної премії Республіки Татарстан в галузі науки і техніки (2016)
  • Лауреат премії ім. Хусаїна Фаїзханова (2017)

Неодноразово отримував дослідні та видавничі гранти Російського гуманітарного наукового фонду (РГНФ).

Наукова діяльність і працяРедагувати

Ним написано понад 600 наукових праць з історії Росії.

Напрями наукових досліджень: історія народів Надволжя, Сибіру, Передкавказзя, Центральної Азії, історія входження народів й регіонів до складу Росії, міжетнічні відносини.

  При аналізі подій минулого бажано намагатися йти від усіляких пристрастей - політичних, етнічних та інших. Приклад останніх півтора десятиліть показує, що "етнічно орієнтована" наука залишає убоге враження. На цьому терені немає і не може бути наукового прогресу, тому процвітають домисли і фальсифікації. Більш-менш зрозуміло, коли авторами таких творів рухають міркування заробітку або кар'єри. Але історики, що щиро сповідують етноцентризм, - це жалюгідне видовище. За час моєї роботи в науці я багато разів переконувався: чим більше людина зациклена на велич історії виключно свого народу, тим менше він професійний як історик.  

ДисертаціяРедагувати

КнигиРедагувати

Трепавлов В. В. Государственный строй Монгольской империи XIII в. (проблема исторической преемственности). М.: Восточная литература, 1993. 168 с.

Трепавлов В. В. Ногаи в Башкирии, XV—XVII вв. Княжеские роды ногайского происхождения. Уфа: Урал. науч. центр РАН, 1997. 72 с. (Материалы и исследования по истории и этнологии Башкортостана. № 2)

Трепавлов В. В. Национальные окраины Российской империи. Становление и развитие системы управления М.: Славянский диалог, 1998. 416 с. (в соавт., отв. ред.)

Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. — М.: Восточная литература, 2002. — 752 с. — ISBN 5-02-018193-5.

Россия и Северный Кавказ: 400 лет войны? М.: Инст. росс. ист. РАН, 1998. 37 с.; Lewiston; Queeston; Lampeter: The Edition Meller Press, 1999. 38 р. (в соавт., отв. ред.)

Русское население национальных окраин России XVII—XX вв. М.: Славянский диалог, 2000. 320 с. (в соавт., отв. ред.)

Война и ислам на Северном Кавказе XIX—XX вв. М.: Инст. росс. ист. РАН, 2000. 54 с. (в соавт., отв. ред.)

Посольская книга по связям России с Ногайской Ордой (1576 г.) / Подгот. к печ., введ., коммент. В. В. Трепавлова; Институт российской истории РАН. — М.: ИРИ РАН, 2003. — 96 с. — 300 экз. — ISBN 5-8055-0117-1.

Присоединение Среднего Поволжья к Российскому государству. Взгляд из XXI века // Стенограмма «Круглого стола» в Институте российской истории РАН, 14 ноября 2002 г. / Под ред. А. Н. Сахарова, В. В. Трепавлова. — М., 2003.

Российская многонациональная цивилизация: Единство и противоречия / Отв. ред. В. В. Трепавлов. — М.: Наука, 2003. — 378 c.

Посольские книги по связям России с Ногайской Ордой (1551—1561 гг.) / Ред. Д. А. Мустафина, В. В. Трепавлов; Ред. Миркасым Усманов. — Казань, Татарское книжное издательство, 2006. — 392 с.

Трепавлов В. В. «Белый царь»: Образ монарха и представления о подданстве у народов России XV-XVIII вв. — М.: Восточная литература, 2007. — 256 с. — 1000 экз. — ISBN 5-02-018517-5.

Трепавлов В. В. Золотая Орда в XIV столетии / Отв. ред. А. В. Малов. — М.: Квадрига, 2010. — 72, [4] с. — (Музейная библиотека). — 1000 экз. — ISBN 978-5-91791-029-1.

Трепавлов В. В. Тюркские народы средневековой Евразии: Избранные труды. — Казань: Фолиант, 2011. — 252 с. — 500 экз.

Трепавлов В. В. Сибирский юрт после Ермака: Кучум и Кучумовичи в борьбе за реванш / Институт российской истории РАН. — М.: Восточная литература, 2012. — 232 с. — 800 экз. — ISBN 5-02-036502-5.

Трепавлов В. В. «Орда самовольная»: Кочевая империя ногаев XV—XVI веков. — М.: Квадрига, 2013. — 224 с. — (Исторические исследования). — 600 экз. — ISBN 978-5-91791-021-5.

Трепавлов В. В., Беляков А. В. Сибирские царевичи в истории России. СПб.: Издательство Олега Абышко, 2018.

Трепавлов В. В. Степные империи Евразии: монголы и татары. — 2-е изд. — М.: Квадрига, 2018. — 368 с. — (Исторические исследования). ISBN 978-5-91791-259-2

СтаттіРедагувати

ПриміткиРедагувати


ПосиланняРедагувати