Відкрити головне меню

Каси́мовський муніципа́льний райо́н — муніципальне утворення (муніципальний район) на північному сході Рязанської області Росії.

Касимовський район

рос. Касимовский район

Gerb-Kasimovski-region.gif
Flag of Kasimovsky rayon (Ryazan oblast).png
Герб Прапор
Lake Syntul.JPG
Адм. центр Касимов
Країна Росія Росія
Адміністративний поділ Росії|Область Рязанська область
Номерний знак 62
Населення
 - повне 29 606[1] (2010)
Площа
 - повна 2969 км²
Часовий пояс Московський час
Дата заснування 1935
Глава муніципального утворення Попов Євген Іванович[2]
Веб-сайт kasimovrayon.ru
Location of Kasimovsky District (Ryazan Oblast).svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Касимовський район

Адміністративний центр — місто Касимов, причому місто Касимов входить до самостійного муніципального утворення у складі Рязанської області — «міський округ Касимов».

ГеографіяРедагувати

Площа району становить 2969 км². Основні річки — Ока, Гусь, Унжа, Колп.

ІсторіяРедагувати

Територія, на якій розміщується сучасний район, після скасування поділу на волості, повіти й губернії входила до складу Центрально-промислової області, з 3 червня 1929 року область було перейменовано на Московську. Касимовський район було утворено відповідно до постанови ВЦВК «Про нову мережу районів Московської області» 1935 року[3]. Відповідно до постанови від 26 вересня 1937 року з Московської були виділені Тульська та Рязанська області. Касимовський район увійшов до складу новоутвореної Рязанської області. З 1963 до 1965 року, під час невдалої всесоюзної реформи з поділу на сільські та промислові райони та парторганізації, відповідно до рішень листопадового (1962) пленуму ЦК КПРС «Про перебудову партійного керівництва народним господарством», Кадомський район було ліквідовано, проте у цей час існував територіально більш крупний Касимовський сільський район Рязанської області[3].

Територіальний устрійРедагувати

На території муніципального району в результаті муніципальної реформи утворено 25 муніципальних утворень — 4 міських поселення та 21 сільське:

  1. Гусевське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Гусь-Желєзний
  2. Єлатомське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Єлатьма;
  3. Лашманське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Лашма;
  4. Синтульське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Синтул;
  5. Ардабьєвське сільське поселення, адміністративний центр в с. Ардабьєво;
  6. Ахматовське сільське поселення, адміністративний центр в с. Ахматово;
  7. Балушево-Починковське сільське поселення, адміністративний центр в с. Балушеви-Починки;
  8. Булгаковське сільське поселення, адміністративний центр в с. Булгаково;
  9. Гіблицьке сільське поселення, адміністративний центр в с. Гіблиці;
  10. Дмитрієвське сільське поселення, адміністративний центр в с. Дмитрієво;
  11. Єрмоловське сільське поселення, адміністративний центр в с. Єрмолово;
  12. Ібердуське сільське поселення, адміністративний центр в с. Ібердус;
  13. Кітовське сільське поселення, адміністративний центр в с. Кітово;
  14. Клетинське сільське поселення, адміністративний центр в с. Клетино;
  15. Которовське сільське поселення, адміністративний центр в с. Которово;
  16. Крутоярське сільське поселення, адміністративний центр в с. Крутоярський;
  17. Лощининське сільське поселення, адміністративний центр в с. Лощинино;
  18. Новодеревенське сільське поселення, адміністративний центр в с. Новая Дєрєвня;
  19. Овчинніковське сільське поселення, адміністративний центр в с. Овчинніково;
  20. Первинське сільське поселення, адміністративний центр в с. Перво;
  21. Погостинське сільське поселення, адміністративний центр в с. Погост;
  22. Савостьяновське сільське поселення, адміністративний центр в с. Савостьяново;
  23. Токаревське сільське поселення, адміністративний центр в с. Токарево;
  24. Торбаєвське сільське поселення, адміністративний центр в с. Торбаєво;
  25. Шостьєнське сільське поселення, адміністративний центр в с. Шостьє;

НаселенняРедагувати

Населення району становить 29 606 чоловік (2010), в тому числі у міських умовах проживають 8 929 чоловік. Разом налічується 208 населених пунктів.

Адміністративний центр району — Касимов — з населенням 33 494 чоловік (2010) є самостійним муніципальним утворенням у складі Рязанської області та до складу району не входить.

ЕкономікаРедагувати

Найбільшими підприємствами району є ВАТ «Єлатомський маслосирзавод» і ВАТ «Єлатомський приладовий завод» (виготовлення медичної апаратури). В районі 49 фермерських господарств і 19 сільськогосподарських підприємств[4].

ТранспортРедагувати

Через район проходять залізниця «Москва — Шилово — Касимов», автомобільні шляхи «Москва — Єгорьєвск — Тума — Касимов», «Ряжськ — Касимов — Муром — Павлово — Нижній Новгород», «Шацьк — Касимов».

Пам'яткиРедагувати

У більшості населених пунктів є своя церква. В Гусі Желєзному розміщується великий храм.

Видатні постатіРедагувати

Відомі уродженціРедагувати

  • Валерій Авдєєв (1948–2003), поет, прозаїк, член Союзу письменників СРСР.
  • Олександр Авінов (1786–1854) — навколосвітній мореплавець, дослідник берегів Аляски, начальник Чорноморського флоту, член Адміралтейств-ради.
  • Валентин Агафонов (1925–1945) — гвардії старший сержант, навідник гармати танка Т-34 47-ї гвардійської танкової бригади, Герой Радянського Союзу (одна з вулиць Касимова носить його ім'я).
  • Володимир Аксенов (1935) — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1976, 1980).
  • Веніамін Альбетков (1917–1984) , Герой Радянського Союзу.
  • Степан Ванін (1891–1951), видатний фітопатолог і деревинознавець. Засновник лісової фітопатології — науки, що виникла в СРР. Автор понад 130 наукових праць.
  • Андрій Варюхін (1900–1987), полковник, командир 47-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • Дмитро Воєводін (1902–1944), рядовий, сапер 180-го окремого саперного батальйону, Герой Радянського Союзу.
  • Олексій Волков (1890–1942) — радянський державний та партійний працівник. 1937 року — 2-й секретар Московського міського комітету ВКП(б). У 1937-38 роках — в. о. 1-го секретаря ЦК КП(б) Білорусі. З жовтня 1938 до лютого 1940 року — 1-й секретар міського комітету ВКП(б) м. Чебоксари.
  • Анна Ганзен (1869–1942), перекладачка Андерсена та Ібсена
  • Леонід Граве (1839–1891), поет, перекладач.
  • Микола Грибков (1908–1989), капітан, командир батальйону 459-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • ТетянаЄгорова (1879–1937) — свята Російської православної церкви, долучена до числа святих як мучениця 2000 року.
  • Федір Єфремов (1918), гвардії сержант, парторг, командир відділення 92-го гвардійського окремого саперного батальйону, Герой Радянського Союзу.
  • Вадим Зубарєв (1933–1996), поет, член Союзу письменників СРСР
  • Олексій Калмиков (1921–1981), капітан, командир дивізіону 118-го артилерійського полку, Герой Радянського Союзу.
  • Володимир Клевезаль
  • Марія Кисельова (уроджена Абракова) (1925), прозаїк, поет
  • Сергій Комаров (1922–1996), лейтенант, льотчик 16-го окремого авіаційного полку далекої розвідки, Герой Радянського Союзу.
  • Федір Крилов (1915–1977), старшина, парторг роти 536-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • Леонід Малюгін (1909–1968), письменник-драматург. Лауреат Державної премії СРСР. Його ім'ям 1976 року було названо Касимовську центральну районну бібліотеку.
  • Олександр Нікітін (1912–1986) — лейтенант, командир роти 230-го танкового полку, Герой Радянського Союзу.
  • Олександр Оленін (1865–1944), композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР. Автор опери «Кудяер».
  • Олексій Петропавлов (1924–1974), командир роти 520-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • Олександр Поклікушкін (1913–1945), капітан, заступник командира ескадрильї 74-го гвардійського авіаційного полку, Герой Радянського Союзу.
  • Володимир Рубченков (1922–1977), молодший лейтенант, Комсорг стрілецького батальйону 1263-го стрілецького полку 381-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Катерина Рябова (1921–1974), лейтенант, штурман ескадрильї 46-го гвардійського авіаційного полку нічних бомбардувальників, Герой Радянського Союзу.
  • Володимир Семенов (1923), поет, член Союзу письменників СРСР
  • Микола Соколов (1923–1984), сержант, командир відділення 1118-го стрілецького полку 333-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Микола Соколов (1896–1940) — радянський державний діяч, голова правління Держбанку СРСР.
  • Дмитро Тарасов (1919–1989), старший лейтенант, командир ланки 6-го окремого гвардійського штурмового авіаційного полку 3-ї повітряної армії, Герой Радянського Союзу.
  • Іван Тумаков (1918–1993), живописець, член Союзу художників СРСР.
  • Федір Фортінський (1846–1902), ректор Імператорського університету святого Володимира в Києві.
  • Андрій Цаплін (1923–1944), рядовий, бронебійник роти протитанкових рушниць 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Олексій Чубаров (1913–1964), лейтенант, командир стрілецької роти 1-го стрілецького полку 99-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Борис Шишаєв (1946), поет, прозаїк, член Союзу письменників СРСР.
  • Матвій Штрякін (1915–1990), лейтенант, командир ланки 810-го штурмового авіаційного полку 225-ї штурмової авіаційної дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Антон Щербаков (1908–1978), прозаїк.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати