Картування (англ. mapping; нім. Kartierungf) — нанесення на географічну основу карти відповідних параметрів досліджуваних явищ, які стосуються природи, населення, господарства тощо. Будь-які параметри проявляються на карті власне як показники картографування, вони можуть бути якісними або кількісними. Кількісні показники поділяються на абсолютні та відносні зі своїми одиницями вимірювання, на кшталт «людність поселень» (тис. осіб), «густота населення» (осіб/км²), площа лісів (га), лісистість території (%).

Відтворення цих і низки інших найрізноманітніших параметрів-показників у змісті карти здійснюється на основі певних способів картографування: ареалу, якісного фону, кількісного фону, крапок, ізоліній, локалізованого знаку, локалізованої діаграми, картодіаграми, картограми, лінійного знаку та знаку руху.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Божок А. П., Молочко А. А., Остроух В. І. Картографія : підруч. для студ. геогр. ф-тів вищ. навч. закл / ред. : Н. Земляна. — К. : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2008. — 271 с. — ISBN 978-966-439-065-8.
  • Крохмаль Є. М., Левицький І. Ю., Благонравіна Л. О. П'ятимовний словник основних термінів і визначень з геодезії, фотограмметрії та картографії. — Х. : Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, 1995. — 145 с.
  • Панас Р. М. Картування ґрунтів: польовий практикум: навч. посіб. для студ. ВНЗ. — Л. : Новий Світ, 2011. — 212 с. — (Вища освіта в Україні)
  • (рос.) Берлянт А. М. Теория геоизображений. — М. : ГЕОС, 2006. — 262 с. — ISBN 5-89118-356-8.
  • (рос.) Божилина Е. А., Сваткова Т. Г., Чистов С. В. Эколого-географическое картографирование. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1999. — С. 84.
  • (рос.) Бурдэ А. И. и др. Три века геологической картографии России. — М.-СПб., 2000. — С. 439.

Посилання

ред.