Діаграма (представлення даних)

графічне предаставлення даних

Діагра́ма — (англ. Chart; від грец. Διάγραμμα (diagramma) — зображення — малюнок, рисунок або креслення) — графічне зображення, що у вигляді певних графічних позначень показує співвідношення між різними величинами, які порівнюються[1], звичайно є графічним представленням деяких табличних даних. Одними з найвідоміших видів діаграм є графіки та гістограми.

Секторна діаграма, що зображує кількість носіїв англійської мови

Основні типи діаграмРедагувати

Діаграми в основному складаються з геометричних об'єктів (точок, ліній, фігур різних форм та кольорів) та допоміжних елементів (осей координат, умовних позначень, заголовків і т. д.). Також діаграми діляться на плоскі (двомірні) і просторові (трьохмірні або об'ємні). Порівняння й зіставлення геометричних об'єктів на діаграмах може відбуватися в різних вимірах: по площі фігури або її висоті, по місцезнаходженню точок, по їхній густині, по інтенсивності кольорі і т. д. Крім того, дані можуть бути представлені в декартовій або полярній системі координат[2].

Розрізняють[3][4]:

  • Стовпчасті та лінійні діаграми — застосовуються для спостереження змін у часі або за різних умов для невеликої кількість наборів даних.
  • Графіки — використовуються для зображення трендів та функціональних залежностей. Будується за допомогою точок з'єднаних лініями або кривими вищих порядків.
  • Секторні діаграми — для пропорційної залежності в певний момент часу.
  • Гістограми — походить від стовпчастої діаграми[5]. Має вигляд стовпців без розривів між ними. Широко застосовується в статистиці для зображення дискретного розподілу частот.
  • Діаграми з областями
  • Точкові діаграми
  • Біржові діаграми
  • Поверхневі діаграми
  • Кільцеві діаграми
  • Бульбашкові діаграми
  • Пелюсткові діаграми
  • Картодіаграми — зазвичай використовується для географічних даних; також може бути використана для частин пристроїв або частин тіла людей та тварин[4].

Секторні діаграмиРедагувати

Докладніше: Секторна діаграма
 
Об'ємна секторна діаграма

Секторні діаграми (кругові) — доволі поширений спосіб графічного представлення структури статистичної сукупності, оскільки ідея цілого дуже наглядно виражається кругом, який представляє всю сукупність. Відносна величина кожного значення зображується у вигляді сектора кругу. Площа сектора відповідає вкладу даного значення в суму значень. Цей вид діаграми зручно використовувати, коли потрібно показати долю кожної величини в загальному об'ємі[2].

При побудові спочатку будують круг, а потім секторами пропорційно виділяються його окремі частини. Інколи необхідно зобразити сукупності одних і тих же даних у різні періоди, або в різних місцях (наприклад, голоси виборців, природні ресурси), тоді будують кілька секторних діаграм, при цьому площі круга зображаються пропорційно об'єму сукупності. Комп'ютерні засоби дають змогу зображати складніші в побудові секторні діаграми (наприклад, об'ємні)[3].

ГістограмиРедагувати

 
Приклад гістограми
Докладніше: Гістограма

Гістограма — спосіб графічного представлення табличних даних у вигляді прямокутних стовпців без розривів між ними. Походить від стовпчастої діаграми[5]. Щоправда, часто гістограмами називають всі види стовпцевих діаграм. Навіть у пакеті «Microsoft Office 2007» усі види стовпцевих діаграм знаходяться в меню «Гістограма»[2]. Широко застосовується в статистиці для зображення дискретного розподілу частот. Найдавніша стовпцева діаграма з'явилась в книзі шотландського політичного економіста Вільяма Плейфейра[en] «The Commercial and Political Atlas» (London, 1786), яка демонструє показники імпорту та експорту Шотландії в сімнадцять країн в 1781 р. Хоча Плейфейр відносився до свого винаходу скептично, в наступні роки його було прийнято багатьма, зокрема Флоренс Найтінгейл, використала їх в 1859 р. для порівняння смертності в армії в мирний час зі смертністю мирного населення, і в цей спосіб переконала владу поліпшити умови гігієни в армії[5].

Пелюсткова діаграмаРедагувати

Пелюсткова діаграма подає числові значення як довжини відрізків, які виходять із центра діаграми під різними кутами. Кути між сусідніми відрізками однакові й визначаються кількістю відтворюваних значень: 360°/k, де k — кількість значень.[6].

Перевага діаграм перед іншими типами наочної статистичної інформації полягає в тому, що вони дають змогу швидко провести логічний висновок з великої кількості отриманих даних. Результати розрахунків, виконаних за допомогою систем статистичних обчислень, заносяться в таблиці. Вони є основою для подальшого аналізу або для підготовки статистичного звіту.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Діаграма. Тлумачний словник: Словник.net[недоступне посилання з липня 2019]
  2. а б в Способы наглядного представления результатов исследования. Графики и диаграммы. Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010. 
  3. а б Типи діаграм в MS Office [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт (укр.)
  4. а б Типи діаграм та їх використання. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2010. 
  5. а б в Yannis Ioannidis. The History of Histograms (abridged). Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 20 жовтня 2010. 
  6. Білоусова Л. І., Муравка А. С., Олефіренко Н. В. Навчальний посібник. Інформатика 10-11 класи. Глава 8. § 43. Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 12 березня 2011.