Карпо Трушенко
Карпо́ Трушенко (Трущенко) (? — після 1681) — український військовик і дипломат доби Гетьманщини, сподвижник Богдана Хмельницького. Чигиринський полковник (1653—1655, 1657—1658).
| Карпо Трушенко | |||
| |||
|---|---|---|---|
| липень 1653 — 1655 | |||
| Попередник: | Яків Пархоменко | ||
| Наступник: | Антін Жданович | ||
| 1657 — травень 1658 | |||
| Попередник: | Григорій Білобровка | ||
| Наступник: | Ілляш Богаченко | ||
| Народження: |
невідомо Київське воєводство, Річ Посполита | ||
| Смерть: | після 1681 | ||
| Країна: |
 Річ Посполита → Гетьманщина | ||
| Релігія: | православний | ||
Життєпис ред.
Походив зі старожитнього козацького роду. Служив у Чигиринському реєстровому полку до 1648 року, був знайомий з Богданом Хмельницьким. Брав участь у раді на Січі в лютому 1648, що обрала Хмельницького гетьманом. За його дорученням вів перемови з коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким[1].
Керував полком козаків під час боїв 1648—1649 років[2]. У Реєстрі 1649 року — знатний військовий товариш, мешканець чигиринський. У Чигирині тоді також козакували Данило та Іван Трушенки (брати ?)[3].
1653 очолив Чигиринський полк замість Якова Пархоменка. На полковницькому уряді вперше згаданий 14 липня, коли взяв участь у перемовах у Чигирині з московськими послами Артамоном Матвєєвим і Іваном Фоміним. Одержав пару соболів у подарунок від царя. Був присутній на Переяславській раді 18 січня 1654 року[4].
Не пізніше 1656 поступився урядом Антонові Ждановичу. 1657 вдруге обраний полковником. Залишився на уряді після обрання гетьманом Івана Виговського.
11 травня 1658 був учасником перемов у Чигирині з московським послом Іваном Апухтіним[4]. Того ж місяця усунутий Виговським з полковництва через відмову брати участь у поході проти повстанців Пушкаря[5].
Підтримував Юрія Хмельницького. У квітні 1660 за дорученням гетьмана їздив до Москви разом з Яремою Петрановським[3]. Після складання Хмельницьким булави тривалий час не згадувався в історичних джерелах.
1681 року був наказним корсунським полковником у Юрія Хмельницького — «князя» і гетьмана Правобережної України під османським протекторатом. Вів бої з загонами гетьмана Івана Самойловича, що зганяли населення з Правобережжя[2]. Подальша доля невідома.
Примітки ред.
- ↑ Мельниченко В. Початок Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького // Краєзнавча Черкащина
- ↑ а б Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011
- ↑ а б Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010
- ↑ а б Грушевський М. Історія України-Руси. Том IХ. — Нью-Йорк, 1957
- ↑ Коваленко С., Пугач Ол. Опис козацької України 1649-го року: довідник. — Київ, 2004