Карл Кітцінгер (нім. Karl Kitzinger; 18 квітня 1886, Ной-Ульм14 квітня 1962, Штутгарт) — німецький офіцер, генерал авіації (1 жовтня 1939).

Карл Кітцінгер
нім. Karl Kitzinger
Bundesarchiv Bild 183-L06889, General Karl Kitzinger verleiht Eiserne Kreuze.jpg
Генерал Кітцінгер вручає парашутистам Залізні хрести (Норвегія, 1940).
Народився 18 квітня 1886(1886-04-18)[1]
Новий Ульм, Округ Швабія, Баварія, Німецька імперія[1]
Помер 15 квітня 1962(1962-04-15)[1] (75 років)
Штутгарт, ФРН[1]
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання WMacht Lw OF8 GenWaGtg h 1945.svg Генерал авіації
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За Атлантичний вал»
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Знак Карпатського корпусу

БіографіяРедагувати

5 лютого 1904 року вступив в 13-й саперний батальйон. Закінчив військову школу в Ганновері (1905) і Військово-технічну академію в Берліні (1909). Учасник Першої світової війни, в лютому-жовтні 1916 року — командир 26-ї мортирної роти, з листопада 1916 року — на штабних посадах.

Після демобілізації залишений в рейхсвері. У 1919-22 роках — радник інструкторського управління Імперського військового міністерства, потім — в різних штабах. З 1 березня 1931 року — командир 1-го батальйону 13-го піхотного полку, з 1 лютого 1933 року — комендант фортеці Ульм. 1 вересня 1933 року переведений у Військове міністерство, а 1 жовтня 1933 року відряджений в Кельнський університет в якості керівника курсу лекцій з військових наук. З 1 березня 1934 року — інспектор фортець 2-го військового округу, З 1 по 10 жовтня 1934 року — інспектор фортифікацій на Західному кордоні. 1 листопада 1934 року переведений в люфтваффе і призначений генерал-люфтцойгмайстером (пост спеціально створений для Кітцінгера). Йому були підпорядковані всі технічні відомства люфтваффе і доручене керівництво поставками і замовленнями обладнання. Пройшов льотну підготовку в авіаційному училищі в Брауншвейгу (1935). 1 серпня 1936 року очолив Управління постачання. В результаті інтриг в керівництві ОКЛ Кітцінгер 1 серпня 1938 року був знятий з посади і призначений командиром зони ППО «Захід».

З 1 жовтня 1939 року — інспектор зон ППО, з 1940 року — інспектор будівельних частин. З 15 квітня 1940 року — начальник авіаційної галузі «Норвегія». З 1 липня 1941 року — командувач частинами вермахту в Україні, керував окупаційними військами тилового району групи армій «Південь». З 22 липня 1944 року — військовий командувач у Франції, з 5 жовтня 1944 року — головнокомандувач укріпрайоном «Захід». Намагався організувати опір наступаючим військам союзників, але не мав для цього ні сил, ні засобів. 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. У 1947 році звільнений.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin, S. 122.

ПосиланняРедагувати

  1. а б в г Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1012577562 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.