Вікіпедія

Карло Ровеллі

Карло Ровеллі (нар. 3 травня 1956) — італійський фізик-теоретик і письменник, який працював в Італії, США, а з 2000 року — у Франції.[7] В даний час він також є почесним запрошеним дослідником в Інституті «Периметр»[8] та основним членом Інституту філософії Ротмана Західного університету.[9] Він працює в основному в галузі квантової гравітації та є засновником теорії петльової квантової гравітації. Він також працював в галузі історії та філософії науки. Ровеллі співпрацює з кількома італійськими газетами, зокрема з культурними доповненнями Corriere della Sera, Il Sole 24 Ore та La Repubblica. Його науково-популярна книга Сім коротких уроків з фізики[en] була вперше опублікована італійською мовою в 2014 році. Її перекладено 41 мовою[10] і продано понад мільйон примірників по всьому світу.[11] У 2019 році журнал Foreign Policy включив його до списку 100 найвпливовіших світових мислителів.[12]

Карло Ровеллі
Carlo Rovelli
Ровеллі в 2005 році
Ровеллі в 2005 році
Ровеллі в 2005 році
Народився 3 травня 1956(1956-05-03) (67 років)
Верона, Італія
Місце проживання Марсель
Країна  Італія
 США[3]
Національність
  • Італійська
  • Американська
Діяльність фізик, письменник, викладач університету
Alma mater
Галузь Теоретична фізика
Заклад
Посада професор[d], викладач університету і researcherd
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Марко Толлер
Аспіранти, докторанти Matteo Smerlakd[4][5]
Florian Conradyd[4]
Roberto Pereirad[4]
Etera R Livined[6]
Членство Інститут університетів Франціїd
Відомий завдяки:
Нагороди
  • Prix du Rayonnement International (2004)
  • 1995 International Xanthopoulos Award
Автограф
Провідний італійський вчений у галузі фізики[1][2]
Особ. сторінка cpt.univ-mrs.fr/~rovelli/
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Карло Ровеллі у Вікісховищі

Життя і кар'єра ред.

Карло Ровеллі народився у Вероні, Італія, 3 травня 1956 року. Він відвідував державну середню школу Scipione Maffei[en] у Вероні. У 1970-х роках брав участь у студентських політичних рухах в італійських університетах. Він брав участь у створенні безкоштовних політичних радіостанцій Radio Alice[en] у Болоньї та Radio Anguana у Вероні.[13] У зв'язку з його політичною діяльністю його звинуватили, але пізніше звільнили, за інакомислення, пов'язане з книгою Fatti Nostri, яку він написав у співавторстві з Енріко Паландрі[en], Мауріціо Торреальта та Клаудіо П'єрсанті.[14]

Ровеллі пов'язує виникнення у нього інтересу до теоретичної фізики з вживанням у той час ЛСД[15], розповідаючи про свій досвід: "Це був надзвичайно сильний досвід, який торкнувся мене також інтелектуально… Серед дивних явищ було відчуття зупинки часу. Щось відбувалося в моїй голові, але годинник не йшов вперед; плин часу більше не йшов… І я подумав: «Ну, це хімічна речовина, яка змінює речі в моєму мозку. Але як я можу знати, що звичайне сприйняття правильне, а це неправильне? Якщо ці два способи сприйняття настільки різні, як можна визначити, який з них правильний?»[16]

У 1981 році Ровеллі отримав ступінь бакалавра/магістра фізики в Болонському університеті, а в 1986 році — ступінь доктора філософії в Університеті Падуї, Італія. Ровеллі відмовився від військової служби, яка на той час була обов'язковою в Італії, і тому був ненадовго затриманий під вартою у 1977 році.[17] Він займав постдокторські посади в Римському університеті, Міжнародній школі передових досліджень[en] у Трієсті та Єльському університеті. Ровеллі був викладачем Піттсбурзького університету з 1990 по 2000 рік,[18] де він також працював на факультеті історії та філософії науки. З 2000 року він є професором у Центрі фізичної теорії де Люміні Університет Екс-Марсель[en] у Франції.[19]

Основні внески ред.

Петльова квантова гравітація ред.

У 1988 році Ровеллі, Лі Смолін[en] і Абхай Аштекар[en] представили теорію квантової гравітації, яка називається петльовою квантовою гравітацією. У 1995 році Ровеллі та Смолін отримали основу станів квантової гравітації, позначену спіновими мережами Пенроуза, і використовуючи цю основу, вони змогли показати, що теорія передбачає квантування площі та об'єму. Цей результат вказує на існування дискретної структури простору в дуже малому масштабі. У 1997 році Ровеллі та Майкл Рейзенбергер представили формулювання теорії «суми за поверхнями», яка з тих пір еволюціонувала в коваріантну версію петльової квантової гравітації під назвою «спінова піна[en]». У 2008 році у співпраці з Джонатаном Енглом і Роберто Перейрою він представив амплітуду вершини «спінової піни[en]», яка є основою поточного визначення коваріантної динаміки петельової квантової гравітації. Петльова теорія на теперішній час вважається кандидатом на квантову теорію гравітації. Вона має застосування в квантовій космології[en], космології спінової піни та квантовій фізиці чорних дір.

Фізика без часу ред.

У своїй книзі «Квантова гравітація» 2004 року Ровеллі розробив формулювання класичної та квантової механіки, яка не містить прямого посилання на поняття часу[en]. Перший крок до теорії квантової гравітації без змінної часу описується рівнянням Вілера–ДеВітта[en]. Позачасовий формалізм використовується для опису світу в режимах, де не можна нехтувати квантовими властивостями гравітаційного поля. Причиною тому є те, що сама квантова флуктуація простору-часу робить поняття часу непридатним для запису фізичних законів у звичайній формі законів еволюції в часі.

Ця позиція привела його до розгляду наступної проблеми: якщо час не є частиною фундаментальної теорії світу, то як саме виникає час? У 1993 році, у співпраці з Аленом Конном, Ровеллі запропонував рішення цієї проблеми під назвою гіпотеза теплового часу. Відповідно до цієї гіпотези, час виникає лише в термодинамічному або статистичному контексті. Якщо це вірно, плин часу не є фундаментальним, оскільки походить від неповноти знань. Подібні висновки були зроблені раніше в контексті нерівноважної статистичної механіки, зокрема в роботі Роберта Цванцига[en] та в моделях Калдейри-Леггетта, які використовуються в квантовій дисипації[en].[20][21]

Реляційна квантова механіка ред.

У 1994 році Ровеллі запровадив реляційну інтерпретацію квантової механіки, яка ґрунтується на ідеї, що квантовий стан системи завжди слід інтерпретувати відносно іншої фізичної системи (подібно до того, як «швидкість об'єкта» завжди є відносною щодо іншого об'єкта, у класичному розумінні механіки).[22] Цю ідею детально розвинули й проаналізували Бас ван Фраассен[en][23] і Мішель Бітбол[en]. Серед інших важливих наслідків реляційна квантова механіка пропонує розв'язок парадоксу ЕПР, який не порушує локальності.[24] Основну ідею реляційної квантової механіки Ровеллі висловив у популярній книзі «Гельголанд».

Відносна інформація ред.

Ровеллі посів друге місце на конкурсі FQXi 2013 року «It From Bit or Bit From It?» з есе про «відносну інформацію». У його статті «Відносна інформація у основі фізики» обговорюється, що «Шеннонове поняття відносної інформації між двома фізичними системами може функціонувати як основа для статистичної та квантової механіки, не посилаючись на суб'єктивізм чи ідеалізм. . . [Цей підхід може] представляти ключовий відсутній елемент у основі натуралістичної картини світу».[25] У 2017 році Ровеллі продовжив обговорення теми відносної інформації, написавши, що:

У природі змінні не є незалежними; наприклад, у будь-якого магніту два кінці мають протилежні полярності. Знання одного означає знання іншого. Отже, ми можемо сказати, що кожен кінець «має інформацію» про інший. У цьому немає нічого, пов'язаного з мисленням; це лише спосіб сказати, що існує необхідний зв'язок між полярностями двох сторін. Ми говоримо, що існує «відносна інформація» між двома системами щоразу, коли стан однієї системи обмежено станом іншої. У цьому точному розумінні можна сказати, що фізичні системи мають інформацію одна про одну, і розуму не потрібно грати жодної ролі в цьому процесі. Така «відносна інформація» є всюдисущою в природі: колір світла несе інформацію про об'єкт, від якого світло відбивається; вірус має інформацію про клітину, до якої він може прикріпитися, а нейрони мають інформацію один про одного. Оскільки світ — це зв'язаний клубок взаємодіючих подій, він насичений відносною інформацією. Коли ця інформація використовується для виживання, інтенсивно опрацьовується нашим мозком і може бути закодована мовою, зрозумілою спільноті, вона стає ментальною та набуває семантичної ваги, яку ми зазвичай приписуємо поняттю інформації. Але основний інгредієнт знаходиться там, у фізичному світі: фізична кореляція між різними змінними. Фізичний світ — це не набір самозаглиблених істот, які роблять свої егоїстичні вчинки. Це щільно переплетена мережа відносної інформації, де стан кожної сутності відображає стан якоїсь іншої сутності. Ми розуміємо фізичні, хімічні, біологічні, соціальні, політичні, астрофізичні та космологічні системи в термінах цих мереж відносин, а не в термінах індивідуальної поведінки. Відносна фізична інформація є потужною базовою концепцією для опису світу. Більш фундаментальною, ніж «енергія», «матерія» або навіть «сутність».[26]

Історія та філософія науки ред.

 
Карло Ровеллі, Рим 2015

Ровеллі написав книгу про грецького філософа Анаксімандра, яка була видана у Франції, Італії, США[27] та Бразилії. У книзі аналізуються основні аспекти наукового мислення та формулюються погляди Ровеллі на науку. Анаксимандр представлений у книзі як головний ініціатор наукового мислення.

Для Ровеллі наука — це безперервний процес дослідження нових можливих поглядів на світ;[28] цей процесс відбувається через «повстання вивченного», яке завжди будує та спирається на попередні знання, але в той же час постійно ставить під сумнів аспекти цього отриманого знання.[29] Таким чином, основою науки є не певність, а навпаки, радикальна невпевненість щодо наших власних знань або, що рівнозначно, чітке усвідомлення ступеня нашого незнання.[29]

Релігійні погляди ред.

Ровеллі називає себе «спокійним атеїстом».[30] Він обговорював свої релігійні погляди в кількох статтях і в книзі про Анаксимандра. Ровеллі стверджує, що конфлікт між раціональним/науковим мисленням і структурованою релігією може знаходити періоди перемир'я («немає суперечності між розв'язанням рівнянь Максвелла та вірою в те, що Бог створив Небо і Землю»),[31] але в кінцевому підсумку цей конфлікт неможливо розв'язати, оскільки (більшість) релігій вимагають прийняття деяких безсумнівних істин, тоді як наукове мислення ґрунтується на безперервному сумніві щодо будь-якої істини. Таким чином, для Ровеллі, джерело конфлікту не в тому, щоб наука давала відповіді – Всесвіт для Ровеллі сповнений таємниць і є джерелом благоговіння та емоцій – але, навпаки, джерелом конфлікту є визнання нашого незнання як основи науки, що суперечить претензіям релігій бути сховищами певних знань.[31]

Участь у політиці, пацифізм і суперечки ред.

Перша книга Ровеллі була присвячена італійським студентським політичним рухам у 1970-х роках.[32] Пізніше він відмовився від призову в армію і був ненадовго заарештований. У 2021 році він скоординував відкритий лист, підписаний понад 50 лауреатами Нобелівської премії, включаючи Далай-ламу, закликаючи всі країни домовитися про збалансоване скорочення своїх військових витрат на 2 % на рік протягом наступних п'яти років, а також внести половину заощаджених таким чином коштів у фонді ООН для боротьби з пандеміями, кліматичною кризою та крайньою бідністю.[33] Першого травня 2023 року Ровеллі виступив із політичною промовою на великому концерті до Дня праці Італії в Римі, запрошуючи молодь до політичної участі в інтересах навколишнього середовища, економічної рівності та миру, а також з критикою міністра оборони Італії, виступаючи проти військових витрат і «продавців знарядь війни, які будують знаряддя смерті, щоб вбивати один одного»[34]. Виступ викликав велику полеміку.[35] Як наслідок, його запрошення представляти Італію на Франкфуртському книжковому ярмарку 2024 було скасовано; саме скасування було широко розкритиковане, що призвело до повторного запрошення Ровеллі[36] та відставки італійського комісара з книжкових ярмарків.[37]

Ставлення до України ред.

23 лютого 2022 року Ровеллі опублікував повідомлення в соціальній мережі Твіттер, використавши словосполучення «українське божевілля» та заявивши що НАТО ніколи не прийме Україну до своїх лав: «Вистачить п'яти слів, щоб зупинити українське божевілля: „NATO won't expand to Ukraine“. Так важко промовити ці слова?».[38]

24 лютого 2022 року Ровеллі зробив наступну заяву коментуючи російське вторгнення в Україну: «Путін огидний: як він сміє вторгатися в країну і вбивати людей? Тільки американці це мають право робити на регулярній основі!».[39]

1 травня 2023 року Ровеллі виступив з критикою міністра оборони Італії Гвідо Крозетто стосовно зброї для Україні.[34]

Головні нагороди ред.

  • 1995 Міжнародна премія Ксантопулоса Міжнародного товариства загальної теорії відносності та гравітації «за видатний внесок у теоретичну фізику»[40]
  • Старший член Університетського інституту Франції
  • Laurea Honoris Causa Національного університету генерала Сан-Мартіна[41]
  • Почесний професор Пекінського педагогічного університету в Китаї
  • Член Міжнародної академії філософії наук
  • Почесний член Accademia di Scienze Arti e Lettere di Verona
  • 2009 Перший приз «спільноти» конкурсу FQXi[en] на тему «природа часу»
  • 2013 Друга премія конкурсу FQXi[en] на тему «Зв'язок між фізикою та інформацією»
  • 2014 Premio letterario Merck Serono[it] для книги «Реальність не така, якою вона здається: Подорож до квантової гравітації»
  • 2015 Premio Pagine di Scienza di Rosignano за книгу «Реальність не така, якою вона здається: Подорож до квантової гравітації»[42]
  • 2015 Premio Alassio centolibri per l'informazione culturale[43]
  • 2015 Premio Larderello[44]
  • 2015 Premio letterario Galileo per la divulgazione scientifica[it] для книги «Реальність не така, якою вона здається: Подорож до квантової гравітації»

Популярна культура ред.

Книги та статті ред.

Ровеллі написав понад 200 наукових статей, опублікованих у міжнародних журналах. Він опублікував дві монографії про петльову квантову гравітацію та кілька науково-популярних книг. Його книга «Сім коротких уроків з фізики[en]» була перекладена 41 мовою.

Наукові книги ред.

Популярні книги ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Carlo Rovelli - Top Italian Scientist in Physics. topitalianscientists.org.
  2. ↑ Top Italian Scientists in Physics. topitalianscientists.org.
  3. ↑ https://www.wsj.com/articles/physicist-carlo-rovelli-on-composer-arvo-part-1478622682
  4. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ https://www.theses.fr/2011AIX22115
  6. ↑ https://www.theses.fr/2003AIX22022
  7. ↑ Resume (PDF). www.cpt.univ-mrs.fr. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2022. Процитовано 20 червня 2023.
  8. ↑ Facultypage. www.perimeterinstitute.ca.
  9. ↑ Faculty. www.rotman.uwo.ca.
  10. ↑ List of literary works by number of translations
  11. ↑ Carlo Rovelli (25 липня 2017). Carlo Rovelli: 'I felt the beautiful adventure of physics was a story that had to be told'. The Guardian. Процитовано 5 квітня 2018.
  12. ↑ 2019 Global Thinkers. Foreign Policy. 12 січня 2019.
  13. ↑ Carlo Rovelli, «Fatti Nostri».
  14. ↑ «Fatti Nostri», Bertani editore, 1977, (re-edited Rimini, Nda Press, 2007), ISBN 978-88-89035-17-7
  15. ↑ «Send us your questions for Carlo Rovelli», The Guardian, 5-3-2019. Retrieved 1-6-2023.
  16. ↑ Higgins, Charlotte (14 квітня 2018). 'There is no such thing as past or future': physicist Carlo Rovelli on changing how we think about time. The Guardian. Процитовано 10 січня 2022.
  17. ↑ Carlo Rovelli, «Cos'è il tempo? Cos'è lo spazio?».
  18. ↑ Artista. archivio.festivaldelleletterature.it. Архів оригіналу за 21 May 2012. Процитовано 14 січня 2022.
  19. ↑ Laurent, Lionel (29 лютого 2008). Is Time Just A Trick Of The Mind?. Forbes.com. Процитовано 4 січня 2011.

    - Carlo Rovelli. Carlo Rovelli forecasts the future. New Scientist. Процитовано 4 січня 2011.
  20. ↑ Zwanzig, R. (1973). Nonlinear generalized Langevin equations. Journal of Statistical Physics. 9 (3): 215—220. Bibcode:1973JSP.....9..215Z. doi:10.1007/BF01008729.
  21. ↑ Caldeira, A. O.; Leggett, A. J. (1981). Influence of Dissipation on Quantum Tunneling in Macroscopic Systems. Physical Review Letters. 46 (4): 211—214. Bibcode:1981PhRvL..46..211C. doi:10.1103/PhysRevLett.46.211. ISSN 0031-9007.
  22. ↑ «Relational Quantum Mechanics» The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2021 Edition).
  23. ↑ van Fraassen, Bas C. (11 липня 2009). Rovelli's World (PDF). Foundations of Physics. 40 (4): 390—417. Bibcode:2010FoPh...40..390V. doi:10.1007/s10701-009-9326-5.
  24. ↑ Smerlak, Matteo; Rovelli, Carlo (3 лютого 2007). Relational EPR. Foundations of Physics. 37 (3): 427—445. arXiv:quant-ph/0604064. Bibcode:2007FoPh...37..427S. doi:10.1007/s10701-007-9105-0.
  25. ↑ Carlo Rovelli, Relative information at the foundation of physics (Marseille, CPT & Toulon U.). October 31, 2013. 3 pp.; Published in «It from Bit or Bit from It? On Physics and information», A Aguirre, B Foster and Z Merali eds., 79-86 (Springer 2015)- Carlo Rovelli, Relative information at the foundation of physics, Arxiv.org. Retrieved 2019-10-01. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 20 червня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ «What scientific term or concept ought to be more widely known? — Relative Information», Edge.org, 2017. Retrieved 13-9-2019
  27. ↑ Carlo Rovelli, Anaximandre de Millet, ou la naissance de la science, Dunod, 2009; Che cos'è la scienza. La rivoluzione di Anassimandro, Mondadori Università, 2011; Carlo Rovelli, The first scientist. Anaximander and his legacy, Westholme Publishing, 2011.
  28. ↑ Anaximandre de Millet, ou la naissance de la science, pg. 180.
  29. ↑ а б Anaximandre de Millet, ou la naissance de la science, pg. 75.
  30. ↑ There Are Places in the World Where Rules Are Less Important Than Kindness, Penguin Random House, 2020
  31. ↑ а б The First Scientist, pg. 153.
  32. ↑ Bologna, marzo 1977 …fatti nostri…, Bertani, 1978
  33. ↑ «‘Colossal waste’: Nobel laureates call for 2 % cut to military spending worldwide», The Guardian 14-12-2-2021, 2017. Retrieved 1-6-2023
  34. ↑ а б Concertone, Rovelli attacks Crosetto: «Promoter of war instruments». Minister: "He doesn't know what he's talking about". L'Unione Sarda English (англ.). 2 травня 2023. Процитовано 20 червня 2023.
  35. ↑ «Rovelli: „Al Primo Maggio ho detto quello che pensavo: non sono filorusso, ma questo governo fa scelte bellicose“», Corriere della Sera 23-5-2023, 2017. Retrieved 1-6-2023
  36. ↑ «Caso Rovelli, la retromarcia di Levi: il fisico sarà alla Fiera di Francoforte», Corriere della Sera, 23-3-2023.
  37. ↑ «Ricardo Franco Levi, lettera di dimissioni a Sangiuliano dopo il caso Rovelli e le polemiche sul figlio», Il Messaggero 26-5-2023, 2017. Retrieved 1-6-2023
  38. ↑ Ровеллі, Карло. https://twitter.com/carlorovelli/status/1496565392738856960?lang=en. Twitter (англ.). Процитовано 21 червня 2023.
  39. ↑ Ровеллі, Карло. https://twitter.com/carlorovelli/status/1496945345384919048. Twitter (англ.). Процитовано 21 червня 2023.
  40. ↑ Award list. ISGRG.
  41. ↑ Carlo Rovelli, doctor Honoris Causa de la UNSAM » Noticias UNSAM. noticias.unsam.edu.ar (ісп.). Процитовано 6 квітня 2018.
  42. ↑ Il progetto Pagine di scienza premia il prof Rovelli. Il Tirreno (італ.). 23 березня 2015. Процитовано 6 квітня 2018.
  43. ↑ Consegnato a Carlo Rovelli il premio "Alassio per l'Informazione Culturale". Ecodisavona (it-IT) . Процитовано 6 квітня 2018.
  44. ↑ Il quarto Premio Larderello al fisico Carlo Rovelli. il Tirreno (італ.). 18 серпня 2015. Процитовано 6 квітня 2018.
  45. ↑ Topolino no. 3175, 2016.
  46. ↑ ItalianPostNews (23 листопада 2022). Belladonna are auctioning off a song with Carlo Rovelli as Nft. Italian Post (амер.). Процитовано 27 листопада 2022.
  47. ↑ s.r.l, Rockol com. √ Belladonna, all'asta un NFT con Carlo Rovelli. Rockol (італ.). Процитовано 27 листопада 2022.
  48. ↑ Adnkronos (23 листопада 2022). I Belladonna mettono all'asta come Nft un brano con Carlo Rovelli. Adnkronos. Процитовано 27 листопада 2022.
  49. ↑ Alan Lightman (14 травня 2018). Benedict Cumberbatch Meets Albert Einstein in Carlo Rovelli's New Audiobook. The New York Times. Процитовано 1 жовтня 2019.
  50. ↑ Professor Carlo Rovelli. BBC. Процитовано 1 жовтня 2019.
  51. ↑ Carlo Rovelli on why time is not what it seems. The Life Scientific. BBC. Процитовано 30 січня 2020.
  52. ↑ Carlo Rovelli. BBC Radio 3. 2020.
  53. ↑ A Good Read Nick Hornby & Carlo Rovelli. A Good Read. BBC. Процитовано 30 січня 2020.
  54. ↑ The Museum of Curiosity - Series 17 - Episode 1. www.bbc.co.uk. BBC Sounds. Процитовано 4 березня 2023.
  55. ↑ Anaximander: And the Birth of Science Kindle Edition. amazon.com (англ.). Процитовано 18 травня 2022.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Ровеллі
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карло Ровеллі
  Зовнішні відеофайли
  Did you know your head ages more quickly than your feet? Interview with Carlo Rovelli, Matter Of Fact With Stan Grant, ABC News
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карло_Ровеллі&oldid=42140962