Карикатури тварин і людей

Карикатури тварин і людей (яп. 鳥獣人物戯画, ちょうじゅうじんぶつぎが, тьодзю дзінбуцу ґіґа) або Карикатури тварин (яп. 鳥獣戯画, ちょうじゅうぎが, тьодзю ґіґа) — японська ілюстрована книга-сувій середини XII — XIII століття. Збірник карикатур, в яких висміюється поведінка тварин і людей. Національний скарб Японії. Складається з 4 сувоїв. Намальована у техніці тушевих контурних картин на японському папері. Належить монастирю Косандзі в Кіото. Перший і третій сувої зберігаються в Токійському національному музеї, другий і четвертий сувої — в Кіотському національному музеї. Найбільшу популярність має найстарший перший сувій, у якому жаби, зайці та мавпи грають в людські ігри.

Короткі відомості ред.

Мавпа-аристократ і жаба-прислужник (перший сувій «Карикатур тварин і людей», Токійський національний музей).

«Карикатури тварин і людей» були складені в середні 12 — середині XII століття. Перший і другий сувої датуються кінцем періоду Хейан, а третій і четвертий — першою половиною періоду Камакура. В першому сувої «Карикатур» алегорично зображено мавп, жаб і зайців, що граються, немов люди. У другому сувої постають коні, корови, буйволи, півні, леви, слони, а також фантастичні тварини, такі як водяний носоріг, жираф-кірін, дракон та інші. В третьому сувої намальовано світських і духовних осіб, які змагаються один з одним в іграх, а також зайців, мавп і жаб, що розважаються. Останній четвертий сувій містить веселі картинки людей — монахів, міщан, аристократів^[1].

На відміну від інших ілюстрованих книг, «Карикатури» не супроводжуються текстом. Через це зміст багатьох зображень не зрозумілий. Усі тлумачення малюнків мистецтвознавцями не виходять за межі гіпотез^[1].

Автором «Карикатур» традиційно вважається Какую (1053―1140), будистського монаха з секти Тендай, який мав прізвисько «Ченець з Тоби». Проте точних доказів цієї теорії немає. Четвертий сувій взагалі відрізняється художнім стилем та часом створення, тому приписувати його авторство Какую проблематично^[1].

Усі карикатури виконані чорною тушшю, в стилі контурного малюнку. Тварини, люди, трави накидані як ескізи, без деталізації. В першому сувої «Карикатур» художник широко використовував властивості туші — густоту, жирність, а також різну силу натискання пензля. Зображення з цього сувою вважаються зразком класичного японського контурного малюнку. Стиль другого сувою віддалено нагадує перший. Третій сувій — занадто деталізований, а четвертий — написаний грубим пензлем. Припускають, що усі чотири сувої були написані різними монахами або монастирськими художниками, що спеціалізувалися на малюванні мандал та святих образів^[1].