Караба́ш (башк. Ҡарабаш) — місто обласного підпорядкування в Челябінській області Російської Федерації. Місто розташоване на Південному Уралі, на річці Сак-Єлга, за 90 км від Челябінська. Побудоване на території старої копальні. Є одним з найбільших мідеплавильних центрів Росії. Відомий своєю важкою екологічною ситуацією.[1]

місто Карабаш
рос. Карабаш
Coat of Arms of Karabash (Chelyabinsk oblast).png Flag of Karabash (Chelyabinsk oblast).png
Герб міста Прапор міста
Panorama of Karabash.jpg
Панорама міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Карабашський міський округ
Код ЗКАТУ: 75415000000
Код ЗКТМО: 75715000001
Основні дані
Час заснування 1822
Статус міста 1933
Населення 11 593 (2015)
Площа 686 км²
Поштові індекси 456140–456144
Телефонний код +7 35153
Географічні координати: 55°29′00″ пн. ш. 60°12′00″ сх. д. / 55.48333333336077544117870275° пн. ш. 60.2000000000277779577118054° сх. д. / 55.48333333336077544117870275; 60.2000000000277779577118054Координати: 55°29′00″ пн. ш. 60°12′00″ сх. д. / 55.48333333336077544117870275° пн. ш. 60.2000000000277779577118054° сх. д. / 55.48333333336077544117870275; 60.2000000000277779577118054
Часовий пояс UTC+5
Влада
Веб-сторінка karabash-go.ru
Мапа
Карабаш (Росія)
Карабаш
Карабаш

Карабаш (Челябінська область)
Карабаш
Карабаш


CMNS: Карабаш у Вікісховищі

ТопоніміяРедагувати

Ойконім Карабаш походить від однойменного ороніма, який має тюркське походження і означає «чорна голова/вершина». Можна припустити зв'язок цієї назви з язичницькими віруваннями східних башкир, які здавна населяють цю місцевість. Також варто відзначити, що скелі на вершині гори складені з незвично темних для даної місцевості порід.

ІсторіяРедагувати

Вважається, що історія Карабаша починається з заснування в 1822 році заводчиком Григорієм Зотовим Соймановьского селища в однойменній долині поблизу гори Карабаш.

Соймановський займався миттям золота, так як в долині були відкриті золотоносні розсипи в заплаві Сак-Єлги. В XIX столітті в долині були відкриті поклади мідної руди, а в 1837 р був побудований перший мідеплавильний завод, який проіснував п'ять років.

 
Герб (1997)

Старий мідний завод був другим мідним заводом в долині і був побудований в 1907 р У цьому ж році куплений англійської гірської компанією під керівництвом Леслі Урквартв]. Цей завод пропрацював три роки.

У грудні 1909 року була відкрита вузькоколійна залізниця Киштим — Карабаш[2] .

У 1910-му р в долині біля гори Карабаш був запущений новий мідеплавильний завод, який працює досі. Через п'ять років після відкриття завод виробляв третю частину всієї російської міді.

У 1950-1970-ті роки інтенсифікується зростання міста. Зводиться безліч нових житлових будинків, підводиться газопровід, добудовується і вводиться в дію Кіалімське водосховище. В цей же час відбувається зниження кількості населення до 20 тис. чоловік внаслідок закриття шахт. Цей час характеризується також загостренням екологічних проблем, пов'язаних з брудним мідним виробництвом і фактично відсутністю задовольняють споруд з очищення викидів і відходів виробництва.

До кінця 1980-х років навіть при очевидній глибокої кризової ситуації в екології міста (екологія погіршується настільки, що в місті вимирає рослинність) і всіх пов'язаних з нею сферах життя міста, влада не вирішується закрити завод. У кінці 1989 року це все-таки трапляється і старе металургійне виробництво зупиняється. П'ята частина населення міста залишається без роботи. Соціальна обстановка міста зазнає в цей час глибокої кризи. Населення міста зменшується до 15 тис. чоловік.

У 1998 році в місті поновлюється мідеплавильне виробництво через загострення соціально-економічної ситуації. За іншою версією виробництво було запущено приватними власниками комбінату для отримання прибутку.[3]

НаселенняРедагувати

Чисельність населення
1931[4]1939[4]1959[5]1967[4]1970[6]1979[7]1989[8]
830038 30024 92522 00020 01817 61917 006
1992[4]1996[4]1998[4]2002[9]2003[4]2005[4]2006[4]
16 40014 90014 50015 94215 90015 70015 500
2007[4]2008[10]2009[11]2010[12]2011[13]2012[14]2013[15]
15 40014 02315 22713 15213 05912 74112 255
2014[16]2015[17]2016[18]2017[19]
11 90011 59311 33611 178

ЕкономікаРедагувати

 
Околиці заводу в другій половині 2000-х.

Містоутворююче підприємство — ЗАТ «Карабашмідь».

У місті також є хлібокомбінат, радіозавод «Жовтень», два абразивних заводи.

Найзабрудненіше місто світуРедагувати

 
Гора у Карабаш, облисіла від викидів заводу

У багатьох ЗМІ стверджується, що ЮНЕСКО назвала Карабаш найбільш забрудненим містом в світі[20][21]. Це заперечує голова Карабаського міського округу В'ячеслав Ягодинець[22]:

  Ми намагалися знайти такий документ. Не знайшли. Хоча шуму тоді було багато. Ми навіть боялися на місцевому хлібі писати «Карабаш» - його б ніхто не купив!  

ПриміткиРедагувати

  1. Настояще время. Карабаш — самый грязный город (Неизвестная Россия). youtube.com. 
  2. Вузькоколійні залізниці Челябінської області // infojd.ru
  3. Наталья Севрюкова (09.06.2001). Этюд в сернокислых тонах. ng.ru. 
  4. а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Карабаш (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  6. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  7. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  8. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22.  (рос.)
  9. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03.  (рос.)
  10. Численность постоянного населения по городским округам и муниципальным районам Челябинской области на 1 января 2005-2016 гг. (численность населения 2004-2010 гг. пересчитана от итогов ВПН-2010). Архів оригіналу за 2016-04-08. Процитовано 2016-04-08.  (рос.)
  11. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02.  (рос.)
  12. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 2014-02-13. Процитовано 2014-02-13.  (рос.)
  13. Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-04-12. Процитовано 2014-04-12.  (рос.)
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31.  (рос.)
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16.  (рос.)
  16. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02.  (рос.)
  17. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06.  (рос.)
  18. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  19. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 
  20. Оптимізація дійсності
  21. The generals of copper are going to grow wheat in the world's dirtiest city
  22. Чорні гори, помаранчева річка: Карабаш — місто-апокаліпсис живої природи