Капніст Павло Олексійович
Граф[a] Павло Олексійович Капніст (27 липня (9 серпня) 1842, Вознесенське, Полтавська губернія — 20 жовтня (2 листопада) 1904, Ялта, Таврійська губернія) — чиновник та дворянин Російської імперії. Походив з роду Капністів.
| Капніст Павло Олексійович | |
 | |
| Народження: |
27 липня (8 серпня) 1842 Вознесенське, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: |
20 жовтня (2 листопада) 1904 (62 роки) Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Країна: | Російська імперія |
| Освіта: | юридичний факультет Московського університетуd |
| Батько: | Капніст Олексій Васильович |
| Мати: | Уляна Дмитрівна Білуха-Кохановськаd |
| Шлюб: | Емілія Олексіївна Лопухінаd[1] |
| Діти: | Олексій Павлович Капністd і Дмитро Павлович Капніст |
| Нагороди: |    |
Життєпис ред.
Народився 9 серпня 1842 року в селі Вознесенське Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині декабриста Олексія Капніста та його дружини Уляни Білухи-Кохановської. Мав трьох братів (Дмитро, Василь, Петро) та двох сестер (Олександра, Марія).
1865 року закінчив юридичний факультет Московського університету.
28 квітня 1865 року вступив на службу в Міністерстві юстиції. У 1867—1868 роках перебував у відставці. 1870 року призначений товаришем прокурора окружного суду, 1871 року — чиновником за оберпрокурорський стіл у 3-му департаменті сенату, після цього служив київським губернським прокурором. У 1874—1877 роках — керівник канцелярії Міністерства, у 1877—1880 — прокурор Московської судової палати. З 1880 по 1893 рік був попечителем Московського освітнього округу. Гласний Московської міської думи в 1893—1896 роках. Сенатор Сенату Російської імперії з 1895 року.
Мав чини дійсного статського радника (1879), таємного радника (1888).
Станом на 1882 рік володів у Полтавській губернії 1300 десятинами землі.
Помер у Ялті 2 листопада 1904 року.
Праці ред.
Павло Капніст писав твори на освітні теми.
- «Классицизмъ, какъ необходимая основа гимназическаго образованія» («Русское Обозрение», 1891)
- «Исторический очеркъ развития реальнаго образованія в Германіи до восьмидесятыхъ годовъ нашего столѣтия» (1899)
- «Къ вопросу о реорганизаціи среднего образованія» (1901)
- «Университетскія вопросы» («Вестн. Евр.», 1903)
Родина ред.
7 лютого 1869 року в Москві одружився з Емілією Олексіївною Лопухіною (нар. 27 жовтня (8 листопада) 1845), дочкою московського чиновника Олексія Лопухіна. У подружжя народилося троє дітей:
- Олексій (17 (29) травня 1871 — 31 жовтня 1918), контрадмірал;
- Софія (нар. 23 квітня (5 травня) 1873, Київ — пом. 9 листопада (21 листопада) 1880)[3]
- Дмитро (5 (17) червня 1879 — 6 липня 1926), юрист.
Нагороди ред.
- Російські
- Орден Святого Станіслава I ступеня (1884)
- Орден Святої Анни I ступеня (1892)
- Закордонні
.svg){kind=small}
Коментарі ред.
Примітки ред.
- ↑ Українська Вікіпедія — 2004.
- ↑ Малороссійскій родословникъ, 1910, с. 294.
- ↑ Малороссійскій родословникъ, 1910, с. 296.
- ↑ Список гражданским чинам первых III классов : Испр. по 1-е окт. 1894 г. – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. web.archive.org. 3 вересня 2021. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 8 серпня 2023.
Джерела ред.
- А. П. Пятнов. КАПНИ́СТЫ // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2009. — Т. 13. Канцелярия конфискации — Киргизы. — 784 с. — ISBN 978-5-85270-344-6. (рос.)
- Капнист, Павел Александрович // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — С. 873.
- Модзалевскій, Вадимъ Львовичъ. Малороссійскій родословникъ. — Кіевъ : Тип. Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К, 1910. — Т. 2 : Е-К. — С. 294. (рос. дореф.)