Відкрити головне меню

Кам'яні́вкасело в Україні, в Овруцькому районі Житомирської області. Відноситься до Першотравневої селищної ради.

село Кам'янівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Овруцький район
Рада/громада Першотравнева селищна рада
Код КОАТУУ 1824255401
Основні дані
Засноване 1870
Населення 83
Площа 1,375 км²
Густота населення 60,36 осіб/км²
Поштовий індекс 11114
Телефонний код +380 4148
Географічні дані
Географічні координати 51°24′29″ пн. ш. 28°55′19″ сх. д. / 51.40806° пн. ш. 28.92194° сх. д. / 51.40806; 28.92194Координати: 51°24′29″ пн. ш. 28°55′19″ сх. д. / 51.40806° пн. ш. 28.92194° сх. д. / 51.40806; 28.92194
Середня висота
над рівнем моря
158 м
Місцева влада
Адреса ради 11114, Житомирська обл., Овруцький р-н, смт. Першотравневе, вул. Калинова, 9 , тел. 6-77-09
Карта
Кам'янівка. Карта розташування: Україна
Кам'янівка
Кам'янівка
Кам'янівка. Карта розташування: Житомирська область
Кам'янівка
Кам'янівка
Мапа

Колишні назви - Кам'яний Товкач, Кам'яно-Товкачі, Товкачівська Кам'янка.

ГеографіяРедагувати

Відстань від районного центру - міста Овруча - близько 12 км на північний схід. Центром територіальної громади є селище Першотравневе, що утворилося в 40-х роках минулого сторіччя на місці Немерицького (Невмержицького) хутора як робітниче селище кварцитового кар'єру, розробка якого започаткована в 1936 році. Згодом до селища було приєднано два села: Костюки на півдні і Костюків ліс на південному заході. Через селище пролягає побудована в 1916 році залізниця Санкт-Петербург - Одеса і є залізнична станція Товкачівський - 5 км на захід від Кам'янівки , село Прилуки -6 км на північний захід, село і залізнична станція Бережесть - 7 км на північ, село Олександри (виселене) - 2 км на схід, село Гладківська Кам'янка (виселене) - 4 км на південний схід, село Гладковичі - 5 км на південний захід. До кордону з Білоруссю -12 км на захід.

Розташоване на правому березі річки Кам'янка (басейн р. Прип'ять, притока р Грезля, р. Уж) у східній частині північного схилу Словечансько-Овруцького кряжу на широкій - біля одного кілометра , і довгій в субширотному напрямку галявині між двома лісами.

Південний ліс - Гладківщина - листяний, переважно дубовий, зустрічається також граб, в'яз, береза, вільха. горобина, ліщина та інші листяні. Подекуди має узвишшя - піщані дюни (Сонова гора, Петриківська гора,Груд, за яким в субширотному напрямку протікає Поздовжній рівчак. За півтора кілометра на південному сході- велика галявина - урочище Буда на місці колишнього однойменного хутора. На узліссі там є криничка з сірководневою водою.

Північний ліс - Бережестський, за річкою, переважно хвойний - сосновий, трапляються також вільхові ділянки, зарості крушини, верби і лози понад річкою. Цей ліс більш низовинний, порівняно з Гладківщиною, з численними урочищами на місці колишніх хуторів, відстань між якими часто кількасот метрів: ( Гусар, Липники, Чичирки, Васильчуки, Мацильчуки, Заступ,Семени, Гемелі, Тинчин, Ласківці , інші урочища: ближні - Переварець, Велике поле, Руська гора, Трокінь, і дальші - Вовківня, Казарма (це біля залізниці - там в 1950-60 рр був цегляний трьохквартирний будинок залізничників-колійників ), Тупик (там на початку минулого сторіччя працював лісопильний завод), болота Горіле і Качине та інші , Велика гора. Болотиста місцевість на північний схід від села в 1950х роках меліорована двома канавами (Семенівські) з водостоком в річку східніше села..

За три км на південний захід від села б'є джерело чистої води, обрамлене криницею, дебіт джерела постійний протягом багатьох десятиріч і не залежить від пори року, Це є витік Поперечнього рівчака, що впадає в річку біля Гусарівського броду.

Висота місцевості над рівнем моря - 157-162м

Ґрунти дерново-підзолисті, а то й піщані, в межах села найкращі вздовж рівчака Переварець. Вирощується картопля, овочеві культури- буряки, морква, капуста, помідори, огірки, перець, гарбузи, навіть кавуни і дині. Серед зернових кращі врожаї дають жито, овес, пшениця, ячмінь, вирощується також соняшник,кукурудза і гречка. Садки - яблунево-грушеві, добре росте слива і не приживається вишня, добрі врожаї дають неукривні сорти винограду.

Обидва ліси багаті грибами: білі - боровики, дубовики, королівські, бабки (підберезовики), краснюки (підосиновики), кілька видів сироїжок, груздів, рижки, зеленушки і рядовки, моховики, решетняки,багато інших їстивних і неїстивних грибів.,

У бережестському лісі, в низовинах, що звуться волоками, зарості чорниці, яку у врожайні роки збирають тут багатьма центнерами. Подекуди зустрічається брусниця, буяки, журавлина, зрідка - в заростях- малина, ожина, ведмедина, трапляється костянка. Флора багата рідкісними і лікарськими рослинами, як то чемериця, любка дволиста, золототисячник, калган,трифоль, ведмеже вушко, дереза ( ликоподій), ятришник та багато інших.

В лісах і болотах водиться чимало звірини : лосі, олені, косулі, дикі свині, вовки, лисиці, зайці, бобри, ондатри, рисі, білки, бурундуки та інші. З плазунів можна зустріти гадюку звичайну (отруйна). вужа, веретенницю, є кілька видів ящірок - бурі, зелені , земноводні - жаби, тритони. В річці і рівчаках та канавах є риба ; щука, лин, карась, окунь, краснопірка, в'юн, ольховик , тощо.

Цікавим є факт кам'янівської погодної аномалії: восени і навесні, а надто взимку температура повітря тут на кілька (до 5!) градусів нижча, чим в окрузі, зокрема в сусідньому ( за 5 км) Першотравневому.

Село умовно поділяється на три частини; Гора,- поселення дугою навкруг піщаної дюни, на захід від сезонного струмка Переварець, що впадає в річку Кам'янку; Рудавиця- на півдні і Бенисі - східна частина села.

ІсторіяРедагувати

В центральній частині села 1975 року зведено пам'ятник односельцям, що загинули на фронтах Другої світової війни - світло-сіра стела з мармурової крихти з нержавіючою блискучою зіркою і написои на червоному тлі: ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ КАМ'ЯНІВЦЯМ, ЗАГИБЛИМ ЗА ЧЕСТЬ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ БАТЬКІВЩИНИ. Пізніше до меморіаллу додано плити з написами імен загиблих і померлих від ран сільчан.

18 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Толкачівську Кам'янку, повертаючись із походу, проходили залишки Волинської групи (командувач - Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

ПосиланняРедагувати