Кальман Кертес (угор. Kálmán Kertész; 2 січня 1867, Пряшів, Австро-Угорщина (нині Словаччина) — 27 грудня 1922, Будапешт) — угорський вчений-ентомолог, зоолог, музеєзнавець.

Кальман Кертес
Народився 2 січня 1867(1867-01-02)[1]
Пряшів, Австрійська імперія
Помер 28 грудня 1922(1922-12-28)[1] (55 років)
Будапешт, Угорське королівство
Поховання Фаркашреті[2][3]
Діяльність ентомолог, dipterologist
Alma mater Будапештський університет
Галузь диптерологія
Науковий ступінь доктор наук
Членство Угорська академія наук
Систематик живої природи
Kálmán Kertész на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Член-кореспондент Угорської академії наук1910). Доктор наук.

Життєпис ред.

Навчався на медичному факультеті, згодом перевівся на факультет вільних мистецтв Будапештського університету. У 1894 отримав докторську ступінь. З 1890 по 1896 проходив стажування на кафедрі університету.

З 1912 — завідувач музейної колекції двокрилих комах, пізніше — керівник Зоологічного відділу Угорського національного музею в Будапешті. Завідувач кафедри університету в 19191921.

Наукова діяльність ред.

Наукову діяльність в університеті розпочав із вивчення остракод і коловерток, проте в 1894 зацікавився двокрилими.

Працював в області таксономії Двокрилих, більшість його публікацій стосуються сімейства ґедзів, а також тропічних представників деяких сімейств Acalyptrate (Sciomyzoidea, Lauxanioidea і т. д.), де він описав нові для науки види Двокрилих.

В основному вивчав представників Diptera о. Формози (Тайвань) та інших східних країн, а також мух Нової Гвінеї і Південної Америки.

Його роль в дослідженні угорської фауни менш важлива.

Світову популярність здобув, опублікувавши каталог двокрилих (Katalog der Paläarktischen dipteren). Каталоги сімейства Tabanidae і Pipunculidae були опубліковані в журналах в 1900 і 1901. З 1903 по 1907 у співавторстві з Маріо Бецці, Паулем Штейном (18521921) і Теодором Беккером він редагував увесь каталог двокрилих Палеарктики і видав його в Будапешті.

Уже в той час Кертес працював над світовим каталогом Diptera, який планував підготувати і видати самостійно (в 10 томах). Перші два томи були видані в 1902 за підтримки Угорського національного музею. Наступні 5 томів були надруковані вченим за власний рахунок в Сегеді. Рукописи 3-х останніх закінчив у 1907, проте вони не були опубліковані у зв'язку з браком коштів.

Окрім того, Кертес опублікував 70 наукових праць угорською, німецькою та англійською мовами. Його наукові результати були опубліковані в 40 науково-популярних статтях.

Кертес є засновником колекції двокрилих Угорського науково-природничого музею. Колекція налічує 250 000 зразків, зібраних у всіх регіонах Угорщини того часу, в 150 населених пунктах, передусім, в районі Дабаш.

Вчений є засновником угорського ентомологічного товариства.

Вибрані наукові праці ред.

  • Catalogus Tabanidarum orbis terrarum universi (Természetrajzi Füzetek, 23, 1900, 1-79);
  • Catalogus Pipunculidarum usque ad finem anni 1900 descriptorum (Természetrajzi Füzetek, 24, 1901, 157—168);
  • Catalogus Dipterorum hucusque descriptorum (Bp., 1, 1902, 1-338; 2, 1902, 1-359; 3, 1908, 1-367; 4, 1909, 1-349, 5, 1909, 1-200; 6, 1909 році, 1-362; 7, 1910, 1-470);
  • Orthorrhapha Nematocera (In: Katalog der paläarktischen Region, Bp., 1, 1-383);
  • A magyarországi szúnyogfélék rendszertani ismertetése [Taxonomic review of the Hungarian mosquitoes] (Állattani Közlemények, 3, 1904, 1-75);
  • Vorarbeiten zu einer Monographie der Notacanthen IL. (Annales historico-naturales Musei nationalis hungarici, 6, 1908, 321—374 (I—XI); 7, 1909, 369—397 (XII—XXII); 12, 1914, 449—557 (XXIII—XXXV); 14, 1916 123—218 (XXXVI-XXXVIII); 18, 1920-21, 153—176 (XXXIX-XLIV); 20, 1923, 85-129 (XLV-L);
  • H. Sauter's Formosa Ausbeute. Dorylaidae (Dipt.); Lauxaniinae (Dipt.); Syrphidae (Dipt.) (Annales historico-naturales Musei nationalis hungarici, 10, 1912, 285—299; 11, 1913, 88-101, 13, 1915, 491—534; 11, 1913, 273—285, 12, 1914, 73-87) .

Примітки ред.

Посилання ред.