Календар щеплень

Календар щеплень або Календар профілактичних щеплень — обов'язкова (чи рекомендована) серія вакцинацій, із вказанням часу та дози.

Приклад польського виклику на вакцинацію проти дифтерії та правцю.

Вакцина — це антигенний препарат, що використовується для отримання активного імунітету до певного захворювання, для того, щоб запобігти або зменшити наслідки інфікування будь-яким природним патогеном[1]. Багато вакцини для досягнення максимальної ефективності або для отримання достатнього початкового імунної відповіді, або аби підвищити відповідь, яка згасає з плином часу, вимагають багаторазових доз. Наприклад, повторні щеплення від правця часто рекомендовано повторювати кожні 10 років[2]. Календарі щеплень розробляються урядовими установами або групами лікарів з метою досягнення максимальної ефективності обов'язкових та рекомендованих щеплень при мінімальній кількості втручань. Через відмови від вакцинації і недотримання календаря щеплень почастішали спалахи раніше відносно контрольованих захворювань[3][4][5][6].

Загальна інформаціяРедагувати

У 1900 році вакцина проти натуральної віспи[en] була єдиною призначають дітям. На початок 1950-х років, діти зазвичай отримували три вакцини, для захисту від дифтерії, коклюшу, правця та натуральної віспи, та цілих п'ять уколів за два роки життя. З середини 1980-х років до календаря було додано багато вакцини. Із розробкою багатьох нових вакцин за останні два десятиліття рекомендований календар щеплень зріс та став складніший[7]. Станом на 2009 у США Центри контролю та попередження захворювань (англ. Centers for Disease Control and Prevention, CDC) рекомендують вакцинацію проти щонайменше чотирнадцяти захворювань. До двох років віку, діти США отримують близько 24 ін'єкції вакцини, і можуть отримувати до п'яти уколів під час одного візиту до лікаря. Завдяки використанню комбінованих вакцин станом на 2013 рік програма імунізації Сполученого Королівства складається з 9 ін'єкцій у віці двох років, а не 22, якби вакцинація для кожного захворювання проводилась у вигляді окремої ін'єкції[8].

Деякі вакцини рекомендуються тільки в певних областях (країнах, субнаціональних районах або групах підвищеного ризику), де відповідна хвороба є поширеним явищем. Наприклад, вакцина проти жовтої лихоманки є обов'язковою для календаря щеплень Французької Гвіани, рекомендується в деяких районах Бразилії, але у Сполучених Штатах її вводять лише мандрівникам, що прямують до країн, де ця хвороба поширена[9]. У країнах, що розвиваються, рекомендації по щепленнях також враховують рівень доступу до медичної допомоги, вартість вакцин і проблем з наявністю та зберігання вакцин. Відповідно до аналізу Всесвітньої організації охорони здоров'я, розвинені країни використовують календарі щеплень, які охоплюють перші п'яти років життя дитини і використовують вакцини, які коштують понад $ 700, включаючи адміністративні витрати. У той же час розвиткові країни використовують календарі, які охоплюють перші 9 місяців життя з вартістю всього $ 25[10]. Ця відмінність пов'язана з більш низькою вартістю медичної допомоги, низькою вартістю багатьох вакцин, що надаються розвитковим країнам і відмовою від використання більш дорогих вакцин, часто для менш поширених захворювань.

Додаткові вакцини надаються особам, які з більшою ймовірністю можуть бути інфіковані певними збудниками через їх професійну діяльність або поїздки в регіони, де ця хвороба присутня (у тому числі військовослужбовцям), або лише після потенційно інфекційного контакту. Прикладами можуть бути вакцина проти сказу[en], вакцина проти сибірки[en], вакцина проти холери та вакцина проти натуральної віспи[en][11][12].

У світіРедагувати

Всесвітня організація охорони здоров'я контролює календарі щеплень по всьому світу, відзначаючи, які вакцини було включено у програму кожної країни, досягнуті показники охоплення і заходи аудиту.[13] У таблиці нижче наведені типи вакцин, що вводяться у вказаних країнах. ВООЗ публікує на своєму веб-сайті поточні календарі щеплення для всіх держав-членів ВООЗ[14].

Характеристики попереджуваних вакцинами захворювань і календарі щеплень для вибраних країн[11]
Ціль вакцинації Передача Захво-
рюваність
по всьому
світу (2004)[15]
Смерт-
ність
по всьому
світу (2004)[16]
Чилі Куба Україна США Велика
Британія
Фін-
ляндія
Німе-
ччина
Сау-
дівська
Аравія
Ефіопія Бот-
свана
Індія Авст-
ралія
Китай Японія
Дифтерія Слина 34,000 5,000 Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Кашлюк Повітряно-крапельний 18,387,000 254,000 Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Правець Проникаюче поранення 251,000 163,000 Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Гепатит B Біологічні рідини 5,700,000 (гостро) 105,000 Так Так Так Так Так1 Так1 Так Так Так Так Так1 Так Так
Гемофільна паличка
тип b
Повітряно-крапельний 2,000,000–
3,000,000[17]
386,000 Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Кір Повітряний 27,000,000 424,000 Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Туберкульоз Повітряний 7,782,000 1,464,000 Так Так Так Так1 Так1 Так Так Так Так Так Так
Поліомієліт Фекально-
оральний
1,606[18] Невідомо OPV OPV Так IPV IPV IPV IPV IPV, OPV OPV OPV OPV, IPV IPV OPV OPV
Гепатит A Фекально-
оральний
1,400,000[19] Невідомо Так Так1 Так1 Так Так1 Так
Вірус папіломи людини (HPV) Сексуальний контакт 493,000 2 247,000 2 Так Так Так Так Так
Грип (сезонний) Повітряно-крапельний 3,000,000–
5,000,000
250,000–
500,000
Так1 Так1 Так1 Так1 Так1 Так1 Так Так1
Менінгокок Повітряно-крапельний Невідомо 340,000 Так Так Так Так1 Так Так1 Так Так
Епідемічний паротит («свинка») Повітряно-крапельний 544,000 Невідомо Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Пневмокок Повітряно-крапельний 14,500,000[20] 826,000 Так Так Так Так Так1 Так
Ротавірус Фекально-
оральний
527,000[21] Так Так[22] Так Так Так
Краснуха Повітряно-крапельний Невідомо 196,000 Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Черевний тиф Фекально-
оральний
22,000,000[23] 216,000 Так Так1
Вітряна віспа Повітряний Невідомо Невідомо Так Так Так
Жовта гарячка Москіт 200,000[24] 30,000 Так
Кліщовий енцефаліт Кліщ 5,000–
7,000[25]
Невідомо Так1
Японський енцефаліт Москіт 50,000[26] 15,000 Так1 Так Так

  1.   Лише у групах ризику або певних групах населення. Для отримання докладнішої інформації перегляньте посилання.
  2.   Захворюваність та смертність вказано для раку шийки матки. Близько 100 % раку шийки матки викликано HPV.[27]

Календар щеплень в УкраїніРедагувати

В Україні проведення щеплень відповідно до календаря регулюється наказами МОЗ від  11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні» та від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»[28][29][30].

Календар щеплень за віком в України: 2017[29]
Вакцина 1 день 3-5 днів 1 міс. 2 міс. 4 міс. 6 міс. 12 міс. 18 міс 6
рр.
7
рр.
14
рр.
16
рр.
26
рр.
Гепатит B 1 доза1 2 доза 3 доза1
Туберкульоз БЦЖ2 БЦЖ3
Дифтерія, правець 1 доза АКДП (або АаКДП) 2 доза АКДП (або АаКДП) 3 доза АКДП (або АаКДП) 1 ревак-
цинація АКДП (або АаКДП)
2 ревак-
цинація (АДП)
3 ревак-
цинація (АДП-М)
ревак-
цинація, та кожні 10 рр. (АДП-М)
Кашлюк
Гемофільна паличка
тип b
1 доза 2 доза 1 ревак-
цинація
Поліомієліт 1 доза 2 доза 3 доза 1 ревак-
цинація
2 ревак-
цинація
3 ревак-
цинація
Кір, краснуха, паротит 1 доза 2 доза

Різні вакцини виділено кольорами.
  Якщо мати HBsAg «–» (документально підтверджено), вакцинацію проти гепатиту B можна провести протягом перших місяців життя. Новонародженим від HBsAg-негативних матерів з масою тіла менше 2000 г вакцинацію можна провести після досягнення маси 2000 г або віку 1 місяць. Якщо стан дитини важкий, щеплення проводять після його покращення перед випискою з лікарні[29].
Народженим від HBsAg-позитивних («+») матерів першу дозу вводять у перші 12 годин життя незалежно від маси тіла. Докладніше, див. джерела[29].

  Вакцинація проти туберкульозу проводиться на 3-5 добу після народження (не раніше ніж через 48 годин). Недоношених дітей щеплюють після досягнення маси 2500 г. Щеплення не проводять в один день із іншими щепленнями. Дітям, яким не виповнилось 2 місяці щеплення проводять без проби Манту. Після віку 2 місяців слід виконати пробу Манту і, якщо вона негативна, провести щеплення. Діти у яких не сформувався рубчик, але є достовірні дані про проведення щеплення БЦЖ, не потребують повторної вакцинації[29].
  Ревакцинації підлягають діти з 7 років, з негативним результатом проби Манту та неінфіковані мікобактеріями туберкульозу[29].

Станом на початок 2017 року згідно з МОЗ в Україні є практично всі вакцини, включені в національний календар профілактичних щеплень[31].

До початку літа буде доставлено всі вакцини, закуплені для України дитячим фондом ЮНІСЕФ[32]

Інші країниРедагувати

АвстраліяРедагувати

Австралійська програма імунізації проводиться відповідно до календаря Національної прогами імунізації (англ. National Immunization Program, NIP). Усі вакцини, доступні в рамках Австралійської календаря щеплень безкоштовні відповідно до програми «Схема фармацевтичної доброчинності[en]»[33].

Австралійський календар щеплень: 2016[34]
Вакцина Наро-
дження
2 міс. 4 міс. 6 міс. 12 міс. 18 міс. 24 міс. 4 рр. 10–15 рр. 15-64 рр. ≥65 рр. 70-79 рр.
Гепатит А HepA[1]
Гепатит B HepB HepB HepB HepB [35] [36]
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTPa DTPa DTPa [35] DTPa [35] DTPa dTpa
Гемофільна паличка
тип b
Hib Hib Hib Hib [35]
Поліомієліт (інактивована) IPV IPV IPV [35] IPV [36]
Пневмокок 13vPCV 13vPCV 13vPCV 13vPCV[1] 23vPPV 23vPPV[2] 23vPPV
13vPCV
[35]
Ротавірус RV RV RV
Кір, краснуха, паротит MMR MMR [35] [36]
Вітряна віспа Varicella [35] [35]
Менінгокок MenCCV [35] [36]
Вакцина проти вірусу папіломи людини (HPV) HPV
Грип Yearly
Оперізуючий герпес Zostavax
   Рекомендований вік для всіх.
   Рекомендований діапазон додаткових щеплень для аборигенів Австралії[en] та островів Торресової протоки.
   Рекомендований вік для деяких інших груп високого ризику.
   Рекомендований вік для наздоганяючої імунізації або для людей, які не мають доказів імунітету (наприклад, відсутність документації про вакцинацію або не мають ніяких ознак раніше перенесеної інфекції).

[1] 1  2  У районах з високим ступенем ризику.
[2] 1  50 років і старше, якщо за іншими ознаками ризик низький. Детальніша інформація на сайті Міністерства охорони здоров'я Австралії

КанадаРедагувати

У Канаді, фінансовані державою схеми імунізації можуть відрізнятись у залежності від провінції або території.

АльбертаРедагувати

Календар щеплення Альберти: 2015[37]
Вакцина Наро
дження
2 міс. 4 міс. 6 міс. 12 міс. 18 міс. 4 рр. 10–13
рр.
15–17
рр.
≥65
рр.
Гепатит B HB
Ротавірус
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTaP DTaP DTaP DTaP DTaP Tdap
Гемофільна паличка
тип b
Hib Hib Hib Hib
Пневмокок Pneu-C-13 Pneu-C-13 Pneu-C-13
Поліомієліт (інактивована) IPV IPV IPV IPV IPV
Кір, краснуха, паротит MMRV MMRV
Вітряна віспа
Менінгокок Men-C Men-C Men-C-A
CYW135
Вакцина проти вірусу папіломи людини (HPV) HPV HPV
(лише
хлопчики)
Грип Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly

Британська КолумбіяРедагувати

Календар щеплень Британської Колумбії: 2015[37]
Вакцина Наро
дження
2 міс. 4 міс. 6 міс. 12 міс. 18 міс. 4 рр. 10–13
рр.
15–17
рр.
≥65
рр.
Гепатит B HepB HepB HepB
Ротавірус RV RV
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTaP DTaP DTaP DTaP Tdap
Гемофільна паличка
тип b
Hib Hib Hib Hib
Пневмокок Pneu-C-13 Pneu-C-13 Pneu-C-13
Поліомієліт (інактивована) IPV IPV IPV IPV IPV
Кір, краснуха, паротит MMR MMRV
Вітряна віспа Varicella
Менінгокок MenCCV MenCCV
Вакцина проти вірусу папіломи людини (HPV) HPV (лише дівчатка)
Грип Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly

Нью-БрансвікРедагувати

Календар щеплень Нью-Брансвіка: 2015[37]
Вакцина Наро
дження
2 міс. 4 міс. 6 міс. 12 міс. 18 міс. 4 рр. 10–13
рр.
15–17
рр.
≥65
рр.
Гепатит B HepB HepB HepB
Ротавірус
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTaP DTaP DTaP DTaP DTaP Tdap
Гемофільна паличка
тип b
Hib Hib Hib Hib
Пневмокок Pneu-C-13 Pneu-C-13 Pneu-C-13
Поліомієліт (інактивована) IPV IPV IPV IPV IPV
Кір, краснуха, паротит MMR-Var MMR-Var
Вітряна віспа
Менінгокок MenCCV Men-C-A CYW135
Вакцина проти вірусу папіломи людини (HPV) HPV (girls only)
Грип Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly Yearly

ОнтаріоРедагувати

Календар щеплень Онтаріо: 2017[37]
Вакцина Наро
дження
2 міс. 4 міс. 6 міс. 12 міс. 15 міс. 18 міс. 4 рр. 10–13 рр. 15–17 рр.
Гепатит B HB
Ротавірус RV RV
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTaP DTaP DTaP DTaP DTaP Tdap
Гемофільна паличка
тип b
Hib Hib Hib Hib
Пневмокок Pneu-C-13 Pneu-C-13 Pneu-C-13
Поліомієліт (інактивована) IPV IPV IPV IPV IPV
Кір, краснуха, паротит MMRV MMRV
Вітряна віспа Varicella
Менінгокок Men-C Men-C-A CYW135
Вакцина проти вірусу папіломи людини (HPV) HPV (лише дівчата)

Нова ЗеландіяРедагувати

Календар щеплень Нової Зеландії: 1 січня 2017[38]
Вакцина 6 тиж. 3 міс. 5 міс. 15 міс. 4 рр. 11 рр. 12 рр. 45 рр. ≥65 рр.
Ротавірус RV5 RV5 RV5
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTaP
+ IPV
+ HepB
+ Hib
DTaP
+ IPV
+ HepB
+ Hib
DTaP
+ IPV
+ HepB
+ Hib
DTaP
+ IPV
Tdap Td Td
Поліомієліт (інактивована)
Гепатит B
Гемофільна паличка
тип b
Hib
Пневмокок PCV13 PCV13 PCV13 PCV13
Кір, краснуха, паротит MMR MMR
Вакцина проти вірусу папіломи людини (HPV) HPV9
Грип Yearly

Основні доповнення, заміни та видалення календаря щеплень Нової Зеландії включають:[39]

  • 1958 — Перший календар: DTwP та DT
  • 1961 — Додано Polio (OPV)
  • 1971 — Додано Measles, rubella and tetanus toxoid
  • 1979 — Rubella замінено лише для дівчат
  • 1988 — Додано HepB
  • 1990 — MMR замінила measles та rubella
  • 1994 — Додано Hib; Td замінило tetanus toxoid
  • 1996 — Викинуто DT
  • 1997 — Додано Influenza
  • 2000 — DTaP замінила DTwP
  • 2002 — IPV замінила OPV
  • 2006 — ДоданоMeNZB та Tdap
  • 2008 — MeNZB викинуто, PCV7 додано, HPV4 додано лише для жінок
  • 2011 — PCV10 замінила PCV7
  • 2014 — Додано RV5, PCV13 замінила PCV10
  • 2017 — HPV9 замінила HPV4 та була поширена на чоловіків

Велика БританіяРедагувати

Дитячий календар щеплень Великої Британії рекомендований Міністерством охорони здоров'я Великої Британії[en] та Національною службою охорони здоров'я[en], і де можливо, використовує комбіновані вакцини.

Календар щеплення Об'єднаного королівства: 2016
Вакцина 2 міс. 3 міс. 4 міс. 12 міс. 3–4 рр. 12–13 рр. 13–18 рр.
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTaP +
IPV +
Hib
DTaP +
IPV +
Hib
DTaP +
IPV +
Hib
DTaP +
IPV
Td +
IPV
Поліомієліт (inactivated)
Гемофільна паличка
тип b
Hib/MenC
Менінгокок MenB MenB MenB MenACWY (13-15 yrs)
Ротавірус (з липня 2013) Rotavirus Rotavirus
Пневмокок PCV PCV PCV
Кір, краснуха, паротит MMR MMR
Вакцина проти вірусу папіломи людини (HPV) HPV x2

  HPV лише для жінок — 2 вакцинації впродожв 24 місяців

Нерутинні щепленняРедагувати

Деякі діти можуть отримувати вакцини на додаток до перерахованих в таблиці:

Вакцинація дорослихРедагувати

П'ять планових щеплення проти правця у дитинстві, як вважають, як правило, надають довічний імунітет; тому рутинно бустерна доза[en] у дорослому віці не вводиться. Дорослим, схильним до ризику забруднення порізів (наприклад, садівники) може проводитись вакцинація проти правця кожні десять років[40].

Pneumococcal vaccinations (pneumococcal polysaccharide vaccine/PPV) are recommended for those over 65 and for people without a functional spleen (asplenia), either because the spleen has been removed or does not work properly.[41] Also, it should be noted that current CDC guidelines recommend that if not previously vaccinated, administer PCV13 first and give PPSV23 6–12 months after, but if previously received PPSV23, administer PCV13 ≥12 months after[42]

Flu vaccine is recommended for anyone who is aged 65 years and over, people with certain long-term medical conditions, health and social care professionals and poultry workers.[43]

United StatesРедагувати

The most up-to-date schedules are available from CDC's National Center for Immunization and Respiratory Diseases. In the US, the National Childhood Vaccine Injury Act requires all health-care providers to provide parents or patients with copies of Vaccine Information Statements before administering vaccines.[44]

Календар щеплень США: 2014[45][46]
Вакцина Наро-
дження
1 міс. 2 міс. 4 міс. 6 міс. 9 міс. 12 міс. 15 міс. 18 міс. 19-23 міс. 2-3 рр. 4–6 рр. 7-10 рр. 11–12 рр. 13-18 рр. 19–26 рр. 27-59 рр. 60–64 рр. ≥65 рр.
Гепатит B (HepB) 1st 2nd 3rd 3 doses
Ротавірус 1st 2nd
Дифтерія, поліомієліт, кашлюк DTaP DTaP DTaP DTaP DTaP Tdap Td (every 10 years)
Гемофільна паличка
тип b
(Hib)
1st 2nd 3rd or 4th 1 or 3 doses
Пневмокок 1st PCV 2nd PCV 3rd PCV 4th PCV PPSV PPSV
Поліомієліт, інактивована (IPV) 1st 2nd 3rd 4th
Грип Annual vaccination (IIV only) Annual vaccination (IIV or LAIV)
Кір, краснуха, паротит (MMR) 1st 2nd 1 or 2 doses 1 dose
Вітряна віспа (Вітрянка) 1st 2nd Addition of shingles vaccine
Гепатит А 2-dose series
Менінгокок MCV Dose 1 Booster at 16 1 or more doses
Папіломавірус людини 3 doses 3 doses1
   Range of recommended ages for everyone. See references for more details.
   Range of recommended ages for certain high-risk groups. See references for more details.
   Range of recommended ages for catch-up immunization or for people who lack evidence of immunity (e.g., lack documentation of vaccination or have no evidence of prior infection). CDC provides more detailed information in catch-up immunizations.

  Note on HPV vaccine: Males who have not yet received 3 doses of HPV4 are generally recommended to have done so through age 21. HPV4 is recommended for men who have sex with men through age 26 years who did not get any or all doses when they were younger.

Порушення календаря щепленьРедагувати

Велика Британія, коклюш (1970-ті-80-ті)Редагувати

1974 року з'явилися повідомлення про 36 реакцій на вакцину проти коклюшу, відомий академік Гордон Стюарт (англ. Gordon Stewart) стверджував, що вакцина мала сумнівну ефективність, і ставив питання, чи переважає її користь ризики. Інформація була широко висвітлена в пресі та телебаченні. Охоплення знизилося з 81 % до 31 %, і розпочалася епідемія коклюшу, яка призвела до смерті деяких дітей. Офіційна медицина продовжила стверджувати про ефективність і безпеку вакцини; довіру громадськості було відновлено після публікації перевірки ефективності вакцини. Охоплення вакцинацією потім піднялася до рівнів більше 90 %, і рівень захворюваності помітно спав[47].

СНД, дифтерія (1990-99)Редагувати

 
Дитина, хвора дифтерією

У 1990-1999 роках у країнах колишнього СРСР виникла епідемія дифтерії. Однією з основних причин спалаху епідемії, поряд із загальним розвалом системи охорони здоров'я, вважається значна кількість нещеплених проти дифтерії[48]. Пік захворюваності припав на 1994—1995 роки[49], з 1986 до 1991 року охоплення населення вакцинацією становив менше 70 %[50]. У цей час засоби масової інформації широко висвітлювали антивакцинаторські погляди вірусолога Галини Черновської[ru], почавши активну компанію дискредитації вакцинації. Інший лікар А. В. Пічногков вказував, що вакцини можуть викликати лейкемію та бути «стресовими» для дітей. Він, Червонська та інші лікарі розширили перелік захворювань, що є протипоказами до щеплення, до близько 50 пунктів. Охоплення вакциною АКДП впало до 30 %[47]. Часто зустрічалися фальсифіковані записи про щеплення в медичних картах. Охоплення вакцинацією знизилося, в тому числі, внаслідок масових відмов від вакцинації дітей, пов'язаних з активною діяльністю руху проти вакцинації[51]. Крім того, дорослі не отримували планових протидифтерійних ревакцинацій.

Захворіло більше ніж 150 тис. осіб, з них близько 5 тисяч загинуло[48].

Нідерланди, кір (1999—2000)Редагувати

Спалах у релігійній спільноті і школах у Нідерландах ілюструє вплив кору на невакциноване населення. Населення в декількох провінціях де сталися спалахи мало високий рівень імунізації, за винятком одного з релігійних напрямків, яке традиційно не сприймає вакцинацію. Серед 2961 випадків кору було 3 смерті і 68 госпіталізацій. Це показує, що кір може бути важким захворюванням і приводити до смерті навіть в індустріальних країнах[52].

Ірландія, кір (2000)Редагувати

З кінця 1999 по літо 2000 тривав спалах кору в Північному Дубліні, Ірландія. У цей час середній по країні рівень імунізації впав нижче 80 %, а в Північному Дубліні становив близько 60 %. Сталося більш ніж 100 випадків госпіталізації з більш ніж 300 випадків. Три дитини загинули, деяким важко хворим для одужання знадобилася штучна вентиляція легень[3][4].

Румунія (2016—2017)Редагувати

Через антивакцинаторський рух та проблеми системи охорони здоров'я у Румунії за осінь 2016 — зиму 2017 від кору померло 17 дітей та інфіковано тисячі[5][6]. За період лютий 2016 — березень 2017 інфіковано на 3 400 осіб більше, ніж за аналогічний період попереднього року, коли захворіло лише 7 і не було жодної смерті. За словами місцевого міністра охорони здоров'я, Флоріна Богуда[ro], у країні першою вакциною щеплено лише 80 %, другою — лише 50 %. Згідно з рекомендацією ВООЗ, вакцинація проти кору має покривати 95 % популяції[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. What Is a Vaccine. NIAID. Процитовано 2010-05-04. 
  2. Tetanus: Prevention. Mayo Clinic. 2006-09-21. Процитовано 2008-07-17. 
  3. а б Measles outbreak feared. BBC News. 30 мая, 2000. Процитовано 2007-11-23. 
  4. а б McBrien J, Murphy J, Gill D, Cronin M, O'Donovan C, Cafferkey M (2003). Measles outbreak in Dublin, 2000. Pediatr Infect Dis J[en] 22 (7): 580–4. PMID 12867830. 
  5. а б в Measles kills 17 unvaccinated children in Romanian outbreak [Кір убила 17 невакцинованих дітей у спалаху в Румунії] (en). SBS[en]. 13.03.2017. 
  6. а б Ministrul Sanatati face apel la vaccinare: Epidemia de rujeola s-a declansat de la o populatie nomada, fiind inregistrate pana acum 3.446 de cazuri, din care 17 decese [Міністр охорони здоров'я закликає до вакцинації: Епідемія кору серед кочового населення, до цього часу зареєстровано 3446 випадків, у тому числі 17 випадків смерті.] (ro). HotNews.ro. 10.03.2017. 
  7. History of Vaccine Schedule | The Children's Hospital of Philadelphia. Процитовано 2010-05-04. 
  8. Immunisation schedule. Процитовано 2013-03-22. 
  9. Update on Yellow Fever in the Americas, http://www.paho.org/english/SHA/be_v21n2-yellowfever.htm, the Epidemiological Bulletin, Vol. 21 No. 2, June 2000, Pan American Health Organization, accessed July 18, 2007
  10. State of the World's Vaccines and Immunizations (pdf) from the World Health Organization (2003 edition)
  11. а б WHO World Health Organization: Immunization, Vaccines And Biologicals. WHO vaccine-preventable diseases: monitoring system 2010 global summary – National vaccines schedules. Процитовано 2010-06-08. 
  12. Vaccines: VPD-VAC/List of VPDs. Архів оригіналу за 2010-03-09. Процитовано 2010-06-08. 
  13. WHO Vaccine Preventable Diseases Monitoring System. World Health Organization. 22 December 2006. Процитовано 2007-01-02. 
  14. Immunization, Vaccines and Biologicals: Data, statistics and graphics, World Health Organization (accessed August 20, 2016).
  15. Unless notedGDP Report Disease incidence, prevalence and disability. Процитовано 2010-05-04. 
  16. Unless noted Deaths and DALYs 2004: Annex tables. Процитовано 2010-05-04. 
  17. WHO Haemophilus influenzae type b (Hib). Архів оригіналу за 2013-03-31. Процитовано 2010-05-04. 
  18. Wild Poliovirus Cases 2009. Архів оригіналу за July 11, 2009. Процитовано 2010-05-04. 
  19. WHO Hepatitis A. Процитовано 2010-06-08. 
  20. 2000 dataWHO: Streptococcus pneumoniae( Pneumococcus). Процитовано 2010-06-08. 
  21. Rotavirus Homepage CDC Rotavirus. Процитовано 2010-06-08. 
  22. >Department of Health and National Health Service (30 April 2013). Important changes to the national immunisation programme in 2013-14, and introduction of rotavirus vaccination for babies at two and three months (pdf). National Health Service. Процитовано 2013-06-03. 
  23. 2009 dataWHO | Diarrhoeal Diseases (Updated February 2009). Процитовано 2010-06-08. 
  24. WHO Yellow fever. Процитовано 2010-06-08. 
  25. Suss J (June 2008). Tick-borne encephalitis in Europe and beyond – the epidemiological situation as of 2007. Euro Surveill. 13 (26). PMID 18761916. 
  26. WHO Vector-Borne Viral Infections. Процитовано 2010-06-08. 
  27. HPV and Cervical Cancer in the World 2007 Report. Архів оригіналу за 2009-07-24. Процитовано 2010-06-08. 
  28. КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ. ГО “Батьки за вакцинацію”. 24.06.2016. Процитовано 18.03.2017. 
  29. а б в г д е Наказ МОЗ України від 11 серпня 2014 року № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні»
  30. Наказ МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»
  31. Лікарні України практично забезпечені вакцинами, - МОЗ. Цензор-нет. 07.02.17. Процитовано 26.03.17. 
  32. ЮНІСЕФ довставить всі вакцини для України на початку літа. Укрінформ. 15.03.17. Процитовано 26.03.17. 
  33. Immunise – About the Program. Архів оригіналу за 2015-05-04. Процитовано 2010-05-05. 
  34. National Immunisation Program Schedule. 2015-04-20. Архів оригіналу за 2016-03-29. Процитовано 2016-04-06. 
  35. а б в г д е ж и к л Immunisation Calculator. Government of South Australia. Процитовано 2016-05-02. 
  36. а б в г Victorian immunisation catch-up tool for 10 to 19 year olds. Western Victoria Primary Health Network.  January 2016
  37. а б в г Public Health Agency of Canada http://www.phac-aspc.gc.ca/im/iyc-vve/is-cv-eng.php Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2015-02-01. 
  38. New Zealand Immunisation Schedule. Ministry of Health (New Zealand). Процитовано 15 January 2017. 
  39. Appendix 1: The history of immunisation in New Zealand. Ministry of Health. Процитовано 3 November 2015. 
  40. Immunisation – FAQs – Will I need more boosters in the future?. Архів оригіналу за January 14, 2010. Процитовано 2010-05-05. 
  41. Immunisation – FAQs – How often will I need this vaccine?. Архів оригіналу за 2008-11-12. Процитовано 2010-05-05. 
  42. Immunization Schedules. Center for Disease Control. center for disease control and prevention. Процитовано 4 November 2014. 
  43. Immunisation – Having the vaccination – Who is the vaccine for?. Архів оригіналу за February 18, 2009. Процитовано 2010-05-05. 
  44. Vaccine Information Statements: Instructions. Архів оригіналу за 2010-06-02. Процитовано 2010-05-05. 
  45. FIGURE 1: Recommended immunization schedule for persons aged 0 through 18 years. CDC. Процитовано 2014-02-08. 
  46. Recommended Adult Immunization Schedule — United States, 2014. CDC. Процитовано 2014-02-08. 
  47. а б Gangarosa EJ, Galazka AM, Wolfe CR et al. (1998). Impact of anti-vaccine movements on pertussis control: the untold story. Lancet 351 (9099): 356–61. PMID 9652634. doi:10.1016/S0140-6736(97)04334-1. Архів оригіналу за 27 березень 2017. Процитовано 26 березень 2017. 
  48. а б CDC. What Would Happen If We Stopped Vaccinations?. Архів оригіналу за 2017-03-13. Процитовано 2017-03-26. 
  49. WHO. Russian Federation (the) reported cases. Архів оригіналу за 2010-03-24. Процитовано 2017-03-26. 
  50. WHO. Reported estimates of DTP3 coverage. Архів оригіналу за 2010-02-17. Процитовано 2017-03-26. 
  51. Charles R. Vitek, Melinda Wharton. Diphtheria in the Former Soviet Union: Reemergence of a Pandemic Disease//Perspective. Volume 4, Number 4—December 1998
  52. Measles Outbreak ---- Netherlands, April 1999--January 2000. Morbidity and Mortality Weekly Report[en], Centers for Disease Control and Prevention 49 (14): 299–303. 14 апреля, 2000. Процитовано 2006-11-02. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати