Відкрити головне меню

Центри з контролю та профілактики захворювань в США

(Перенаправлено з Centers for Disease Control and Prevention)

Центри з контролю та профілактики захворювань в США (англ. Centers for Disease Control and Prevention, CDC) — федеральне агентство міністерства охорони здоров'я США, створене в 1946 році, знаходиться в Druid Hills (штат Джорджія) поблизу кампусу Університету Еморі, на північному заході від центру Атланти.

Центри з контролю та профілактики захворювань в США
US CDC logo.svg
Основна інформація
Дата створення 1 липня 1946 року.
Попередні назви

Управління Національної Оборони в боротьбі з малярією(1942)

Управління боротьби з малярією у регіонах військових дій (1942–1946)

Центр інфекційних захворювань (1946–1967)

Національний центр інфекційних захворювань (1967–1970)

Центр контролю захворювань (1970–1980)

Центри контролю захворювань (1980–1992)
Юрисдикція Федеральна влада США
Штаб-квартира Атланта, Джорджія, США
Кількість працівників 15,000
Річний бюджет 11,1 млрд. дол. США
Виконавча влада Роберт Р. Рідфілд, директор
Веб-сайт https://www.cdc.gov/
Штаб-квартира CDC в Druid Hills CDP з боку Університету Еморі.

CDC проводить свою діяльність на національному рівні, розробляє заходи щодо контролю та профілактики захворювань. Установа особливо зосереджує свою увагу на інфекційних захворюваннях, харчових отруєннях, екологічному здоров'ї[en], охороні праці та здоров'я, забезпеченні здорового способу життя, профілактиці травм[en], а також проводить освітні заходи, що спрямовані на поліпшення здоров'я громадян Сполучених Штатів. Окрім того, CDC проводить дослідження та надає інформацію про неінфекційні захворювання[en], такі як ожиріння та діабет. CDC є співзасновницею Міжнародної асоціації національних інститутів громадського здоров'я[en].

Мета створення полягає в охороні громадського здоров'я та гарантуванні безпеки шляхом надання необхідної інформації задля покращення рішень у сфері охорони здоров'я[1]. Упродовж останнього десятиліття (з 2010 року) агенство було важливим закладом у боротьбі США з поширенням грипу A/H1N1, штам Каліфорнія. З липня 2017 року обов'язки директора CDC виконувала Бренда Фіцжеральд[en]. У січні 2018 року Бренда Фіцжеральд покинула посаду за власною ініціативою. Причиною було придбання нею акцій однієї з найбільших тютюнових компаній у світі, що суперечить основному завданню CDC — зниження споживання тютюну[2][3]. У березні 2018 року Адміністрація президента США[en] запропонувала посаду директора CDC Роберту Редфліду[4]. Роберт Редфілд[en] — професор інституту вірусології людини при медичній школі університету Меріленд[en].

ІсторіяРедагувати

Див.також: (хронологія організації) Centers for Disease Control and Prevention timeline[en]

CDC засновано 1 липня 1946 року при Управлінні Національної Оборони в боротьбі з малярією[5] опісля опублікування Національної Програми з ліквідації малярії[en][6] в роки Другої світової війни.

До створення CDC, в боротьбі з малярією брали участь впливові організації, такі як Комісія малярії Ліги Націй та Фонд Рокфеллера[7]. Фонд Рокфеллера значною мірою підтримав боротьбу з малярією, пропонував допомогу урядам держав та провадив спільну працю з новоствореним агентством.[8].

Нове агентство було відділенням Служби охорони громадського здоров'я США[en]. Розташування було обране в Атланті по причині того, що малярія була ендемічною на півдні Сполучених Штатів[9]. Агентство змінило назву в 1942 році та згодом в 1946 році та отримало ймення «Центр інфекційних хвороб» (див. таблицю). Офіси розташовувалися на шостому поверсі будівлі Волонтерів на вулиці Печтрі (Peachtree Street)[en] .

У той час, коли бюджет агенства становив близько 1 млн дол. США, 59 % персоналу проводили боротьбу з комарами та контроль за місцем проживання людей з метою ліквідації малярії в Сполучених Штатах, згідно з Національною Програмою з ліквідації малярії[10].

Основною роботою в CDC, якою займалися 369 осіб, спочатку була ентомологія та інженерія. У перші роки свого існування CDC провело дезінсекцію в більш ніж 6,5 млн будинках, у більшості випадків із використанням ДДТ. У 1946 році в агентстві було лише сім медичних працівників та на ранніх етапах графіки організації виглядали дещо дивакувато, у вигляді хоботка комара. Під егідою Йосипа Уолтера Маунтіна[en], CDC продовжувала виступати за проблеми громадського здоров'я та поставила собі за мету боротьбу з багатьма іншими інфекційними захворюваннями[11].

У 1947 році CDC здійснила платіж токенамиПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref></ref> в розмірі 10 доларів США для університету Еморі, що становить 15 акрів (61 000 м2) землі на Кліфтон-роуд (Clifton Road) в окрузі Декальб, де на сьогодні розташовується штаб-квартира CDC. Співробітники CDC зібрали гроші для здійснення покупки.

Роберт Вудрафф[en], голова управління компанії «Кока-Кола», став благодійником, зацікавившись питанням боротьби з малярією. У 1947 році Державна служба охорони здоров'я передала свою лабораторію з дослідження чуми з Сан-Франциско до відділу епідеміології CDC, також було створено новий відділ — ветеринарних хвороб[12].

Служба розвідки щодо епідемій (EIS[en]) була створена в 1951 році. Причиною створення такої служби була біологічна війна, що виникла внаслідок Корейської війни. Згодом Служба розвідки щодо епідемій перетворилася на дворічну навчальну програму післядипломної освіти в галузі епідеміології та стала прототипом навчальних епідеміологічних програм[en] (FETP), які на сьогодні використовують у багатьох країнах світу, що говорить про впливовість CDC на міжнародному рівні[13].

 
Штаб-квартира та центр надзвичайних ситуацій (Arlen Specter)
 
Глобальний центр зв'язку (Tom Harkin)

. CDC розширила коло своїх завдань та спрямувала сили на боротьбу не тільки з малярією, але й з хворобами, що передаються статевим шляхом. Це рішення було прийнято в 1957 році, коли Відділення венеричних захворювань під керівництвом Служби громадської охорони здоров'я США (PHS) було переведено до CDC. У 1960 році до CDC від Служби громадської охорони здоров'я США (PHS) також було передано відділ туберкульозних захворювань. У 1963 році була створена Програма імунізації[14].

1 липня 1967 року агенство змінило свою назву на Національний центр інфекційних захворювань (NCDC)[15]. 24 червня 1970 року агенство було перейменоване на Центр контролю захворювань (CDC). 14 жовтня 1980 року агенство змінило назву на Центри контролю за захворюванням[15].

На сьогодні CDC зосереджує свої сили у боротьбі та профілактиці хронічних захворювань, інвалідності, травматизму, а також провадить заходи щодо гарантування безпеки на робочих місцях, безпеки здоров'я, довкілля. CDC також сприяє підготовці та захисту населення від загрози тероризму. CDC проводить боротьбу з новими видами захворювань та різноманітними ризиками для здоров'я. Сюди входять: вроджені дефекти[en], гарячка Західного Нілу, ожиріння, пташиний, свинячий та пандемічний грип, кишкова паличка, біотероризм. Організація також ставить за мету зниження зловживання пеніциліном. У травні 1994 року CDC повідомила, що від 1984 до 1989 років відправила до іракського уряду своїх агентів з біологічної зброї (ботулінічний токсин, вірус Західного Нілу, чумна паличка, вірус гарячки денге).[16]

21 квітня 2005 року директор CDC Джулі Гербердінг[en] офіційно оголосила про реорганізацію CDC, щоб «протистояти викликам та загрозам здоров'ю XXI століття»[17].

 
Кампус CDC (Roybal campus) в Атланті, штат Джорджія.

Організація та структураРедагувати

CDC зорганізовано в «Центри, інститути та офіси» (CIOs), при цьому кожний організаційний підрозділ здійснює діяльність в певній сфері знань, а також надає внутрішню організаційну підтримку та розподіляє ресурси щодо вирішення загальних питань та конкретних загроз здоров'ю.

Як правило, «Офіси» CDC поділяються на «Центри», які складаються з підрозділів та філій. Проте, Центр міжнародної охорони здоров'я[en] та Національний інститут охорони праці — це самостійні організації.

Структура:

  • Управління CDC у Вашингтоні.
  • Центр міжнародної охорони здоров'я.[en]
  • Національний інститут охорони праці.
  • Управління державної, регіональної, місцевої та локальної підтримки (Office for State, Tribal, Local and Territorial Support).
  • Управління рівних можливостей працевлаштування[en]
  • Управління інфекційних захворювань (Office of Infectious Diseases).
    • Національний центр для нових та зоонозних інфекційних хвороб (National Center for Emerging and Zoonotic Infectious Diseases).
    • Національний центр з питань ВІЛ / СНІДу, вірусних гепатитів, ІПСШ та профілактики туберкульозу. (National Center for HIV/AIDS, Viral Hepatitis, STD, and TB Prevention).
    • Національний центр імунізації та захворювань органів дихання (National Center for Immunization and Respiratory Diseases).
  • Управління охорони здоров'я та здоров'я меншин (Office of Minority Health and Health Equity).
  • Управління неінфекційних захворювань, травматизму та охорони довкілля (Office of Noncommunicable Diseases, Injury and Environmental Health).
    • Національний центр профілактики хронічних захворювань та охорони здоров'я (National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion).
    • Національний центр охорони довкілля / Агентство з реєстрації токсичних речовин та хвороб (National Center for Environmental Health/Agency for Toxic Substances and Disease Registry)
    • Національний центр запобігання та контролю травматизму (National Center for Injury Prevention and Control).
    • Національний центр з вроджених вад розвитку та інвалідності (National Center on Birth Defects and Developmental Disabilities)
       
      CDC Центр надзвичайних ситуацій (EOC)
  • Управління з громадського здоров'я (Office of Public Health Preparedness and Response)
  • Управління науковою сферою громадського здоров'я (Office of Public Health Scientific Services)
    • Центр спостереження, епідеміології та лабораторних послуг (Center for Surveillance, Epidemiology and Laboratory Services).
    • Національний центр статистики охорони здоров'я (National Center for Health Statistics[en])
  • Управління заступника директора з комунікації.
  • Управління заступника директора лабораторії Науки та Безпеки.
  • Управління заступника директора з політики.
  • Управління заступника директора з наукової роботи.
  • Управління начальника штабу.
  • Управління головного операційного директора.

БюджетРедагувати

 
Співробітники CDC та MSF готуються увійти до лікарні з лікування Еболи, серпень 2014

Робочі силиРедагувати

КерівництвоРедагувати

ДатацентриРедагувати

Сфери діяльностіРедагувати

ЗасновникиРедагувати

КонфліктиРедагувати

ПублікаціїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Mission, Role and Pledge | About | CDC. www.cdc.gov (en-us). 2018-01-03. Процитовано 2018-05-20. 
  2. Sun, Lena H.; Crites, Alice (2017-12-11). New CDC head faces questions about financial conflicts of interest. Washington Post (en-US). ISSN 0190-8286. Процитовано 2018-05-20. 
  3. Trump's top health official traded tobacco stock while leading anti-smoking efforts. POLITICO. Процитовано 2018-05-20. 
  4. CDC Director. Centers for Disease Control and Prevention (en-us). 2018-04-06. Процитовано 2018-05-20. 
  5. Records of the Centers for Disease Control and Prevention. National Archives (en). 2016-08-15. Процитовано 2018-05-20. 
  6. Parascandola, J (1996). From MCWA to CDC--origins of the Centers for Disease Control and Prevention.. Public Health Reports 111 (6). с. 549–551. ISSN 0033-3549. PMC PMC1381908. PMID 8955706. Процитовано 2018-05-20. 
  7. Nájera, J. A. (2001-6). Malaria control: achievements, problems and strategies. Parassitologia 43 (1-2). с. 1–89. ISSN 0048-2951. PMID 11921521. Процитовано 2018-05-20. 
  8. Stapleton, Darwin H. (2004). Lessons of history? Anti-malaria strategies of the International Health Board and the Rockefeller Foundation from the 1920s to the era of DDT.. Public Health Reports 119 (2). с. 206–215. ISSN 0033-3549. PMC PMC1497608. PMID 15192908. Процитовано 2018-05-20. 
  9. Sledge, Daniel (2012-10). War, Tropical Disease, and the Emergence of National Public Health Capacity in the United States. Studies in American Political Development (en-US) 26 (02). с. 125–162. ISSN 0898-588X. doi:10.1017/S0898588X12000107. Процитовано 2018-05-20. 
  10. Prevention, CDC - Centers for Disease Control and (2017-12-19). CDC - Malaria - About Malaria - History. www.cdc.gov (en-us). Процитовано 2018-05-20. 
  11. Dr. Joseph W. Mountin, pioneer in public health, 1891-1952. Public Health Reports 67 (5). 1952-05. с. 425. ISSN 0094-6214. PMC PMC2030772. PMID 14930166. Процитовано 2018-05-20. 
  12. Parascandola, J (1996). From MCWA to CDC--origins of the Centers for Disease Control and Prevention.. Public Health Reports 111 (6). с. 549–551. ISSN 0033-3549. PMC PMC1381908. PMID 8955706. Процитовано 2018-05-20. 
  13. White, M. E. (2001-12-01). Partnerships in International Applied Epidemiology Training and Service, 1975-2001. American Journal of Epidemiology (en) 154 (11). с. 993–999. ISSN 0002-9262. doi:10.1093/aje/154.11.993. Процитовано 2018-05-20. 
  14. Beth E. Meyerson; Fred A. Martich; Gerald P. Naehr (2008). Ready to Go: The History and Contributions of U.S. Public Health Advisors. Research Triangle Park: American Social Health Association. 
  15. а б Records of the Centers for Disease Control and Prevention. National Archives (en). 2016-08-15. Процитовано 2018-05-20. 
  16. Leonard A. Cole (1993). "The eleventh plague: the politics of biological and chemical warfare". с. (pp. 84–86). 
  17. CDC Works 24/7. Centers for Disease Control and Prevention (en-us). 2018-05-18. Процитовано 2018-05-20.