Вакцина проти епідемічного паротиту

Вакцина проти епідемічного паротиту безпечно запобігає зараженню епідемічним паротитом.[1] Коли більшість населення вакциновано, зменшуються ускладнення на рівні населення.[1] При вакцинації 90 % населення ефективність запобігання захворюванню складає 85 %.[2] Для довготривалої профілактики необхідно введення двох доз вакцини — вакцинація та ревакцинація.[1] Першу дозу рекомендується вводити у віці від 12 до 18 місяців.[1] Другу дозу зазвичай вводять дітям віком від двох до шести років.[1] Введення вакцини тим, хто ще не має імунітету, після контакту з хворим може виявитися корисним.[3]

Вакцина проти епідемічного паротиту
?
Ідентифікатори
Номер CAS ?
Код ATC J07BE01
PubChem ?
Хімічні дані
Формула ?
Мол. маса ?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання ?

Історія, суспільство і культураРедагувати

Вакцина проти епідемічного паротиту була вперше ліцензована в 1948 році. Однак ця перша вакцина була ефективною лише протягом короткого періоду часу.[3] Покращену вакцину ввели до обігу в 1960-і роки.[1]Хоча первісна вакцина була інактивованою, наступні вакцини містили живий вірус, який було ослаблено.[1] Вакцина входить до переліку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я, який складається з найбільш важливих ліків у базовій системі охорони здоров'я.[4] Станом на 2007 рік використовують декілька різновидів вакцини.[1]

БезпечністьРедагувати

Вакцина проти епідемічного паротиту є дуже безпечною, а побічні ефекти зазвичай виражені слабко.[1][3] Вони можуть включати помірну біль та набряк в місці ін'єкції та невелике підвищення температури. Більш значні побічні ефекти спостерігають рідко.[1] Немає достатньої доказової бази, щоб пов'язати введення вакцини з виникненням ускладнень, таких як неврологічні ефекти.[3] Не слід вводити вакцину вагітним жінкам, або людям з пригніченою імунною системою. Тим не менш, несприятливих результатів серед дітей, матерям яких було введено вакцину, зафіксовано не було.[1][3] Хоча вакцину виробляють в курячих клітинах, вона нормально переноситься людьми з алергією на курячі яйця.[3]

ВикористанняРедагувати

Найбільш ефективним методом профілактики епідемічного паротиту є вакцинація, яка в Україні входить до календарю щеплень. Вакцинацію для одночасної профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводять комбінованою вакциною у віці 12 місяців. Друге щеплення проводять дітям у віці 6 років. Хлопців додатково вакцинують некомбінованою паротитною вакциною у віці 15 років.

У більшості розвинених країн і в багатьох країнах, що розвиваються вакцина входить до програм імунізації, часто в поєднанні з вакцинами проти кору і краснухи (вакцина КПК).[1] Також існує вакцина, що складається з трьох попередньо згаданих вакцин та вакцини проти вітряної віспи (вакцина КПКВ).[3] Станом на 2005 рік вакцинацію таким чином проводили 110 країн. У районах, де проведена загальна вакцинація, захворюваність знизилась більш ніж на 90 %. Загалом було введено майже півмільярда доз одного різновиду вакцини.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п Mumps virus vaccines.. Weekly epidemiological record 82 (7): 49–60. 16 Feb 2007. PMID 17304707. 
  2. Hviid A, Rubin S, Mühlemann K (March 2008). Mumps. The Lancet 371 (9616): 932–44. PMID 18342688. doi:10.1016/S0140-6736(08)60419-5. 
  3. а б в г д е ж Atkinson, William (May 2012). Mumps Epidemiology and Prevention of Vaccine-Preventable Diseases (вид. 12). Public Health Foundation. с. Chapter 14. ISBN 9780983263135. 
  4. WHO Model List of EssentialMedicines. World Health Organization. October 2013. Процитовано 22 April 2014.