Відкрити головне меню

Левон Олександрович Калантар (Калантарян) (вірм. Լևոն Քալանթար; 1891—1959) — вірменський радянський театральний режисер, театральний діяч, народний артист Вірменської РСР (1954)[2]. Син Олександра Калантара, небіж Аветіса Калантара та батько Карена Калантара.

Калантар Левон Олександрович
Kalantar L O.jpg
Народився 16 січня 1891(1891-01-16)
Тифліс, Російська імперія[1]
Помер 29 жовтня 1959(1959-10-29)[1] (68 років)
Єреван, СРСР[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор, кінорежисер, режисер
Alma mater Східний факультет СПбДУ[d]
Відомі учні Q20509558?
Батько Калантар Олександр Айрапетович[d]
Діти Калантар Карен Левонович
Нагороди
IMDb nm1339196

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Левон Калантар народився 4 (16) січня 1891 у Тифлісі. Його батьком був Олександр Айрапетович Калантар, громадський діяч і журналіст.

У 1916 році закінчив східний факультет університету в Петрограді.

З 1916 — актор і режисер ряду театрів Грузії та Вірменії. Організатор вірменського театру в Тбілісі, один з організаторів Театру імені Сундукяна в Єревані.

У 1928-30 — головний режисер Бакинського вірменського театру.

В 1930-31 — режисер кіностудії «Арменфільм».

У 1931-35 головний режисер Єреванського робочого театру ім. Горького.

У 1937-43 і в 1952-59 — головний режисер Єреванського російського театру ім. Станіславського.

Помер Левон Олександрович Калантар 29 жовтня 1959 року в Єревані.

НагородиРедагувати

Пам'ятьРедагувати

У СРСР його ім'я було присвоєно Державному драматичному театру в Камо.

ТворчістьРедагувати

ТеатрРедагувати

На сцені Єреванського театру імені Сундукяна Левоном Калантаром були поставлені такі вистави:

ФільмографіяРедагувати

РежисерРедагувати

  • 1930 — Завжди готовий (короткометражний)
  • 1930 — Під чорним крилом, спільно з А. М. Мартиросяном і з П. А. Бархударяном
  • 1932 — Мексиканські дипломати, спільно з А. М. Мартиросяном
  • 1932 — Повалені вішапи (короткометражний)

АкторРедагувати

  • 1930 —  Під чорним крилом — Священник

СценаристРедагувати

  • 1930 — Завжди готовий (короткометражний)
  • 1932 — Повалені вішапи (короткометражний)

ТвориРедагувати

  • «Шляхи мистецтва» (1963)

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Калантар Леван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 11. Италия — Кваркуш. 1973. 608 стр., илл.; 39 л. илл. и карт. 1 карта-вкл.
  3. Хронография Еревана = Երևանի տարեգրությունը. — Ер.: Музей истории города Еревана, 2009. — С. 111. — 240 с.
  4. Театральная энциклопедия. Гл. ред. С. С. Мокульский. Т. 1 — М.: Советская энциклопедия, А — «Глобус», 1961, 1214 стб. с илл., 12 л. илл.

ПосиланняРедагувати