Кайданово
Кайданово — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.
| село Кайданово | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Мукачівський район | ||
| Тер. громада | Великолучківська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21040010070082260 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 1224 | ||
| Площа | 1,319 км² | ||
| Густота населення | 927,98 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 89620 | ||
| Телефонний код | +380 3131 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°28′21″ пн. ш. 22°34′33″ сх. д. / 48.47250° пн. ш. 22.57583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
112 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89620, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Ракошино, вул. Дружби, 20 | ||
| Карта | |||
  Кайданово | |||
 Кайданово | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Назва
ред.У 1995 р. назву села Кайданове було змінено на одну літеру.
Легенда
ред.За переказами, у Кайданові дуже давно було збудовано в'язницю, режим у якій панував надзвичайно суворий. Непослухів-в'язнів неабияк карали, одягаючи їм на руки кайдани. Від цього і пішла така назва.
Археологія
ред.В районі Кайданова та околиці Ракошина знайдено кам'яні знаряддя праці епохи неоліту (IV—III ст. до н. е.).
Історія
ред.У 1692 р. Кайданово згадують як філію Ракошина.
Населення
ред.За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1225 осіб.[1]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 86,68 % |
| угорська | 12,91 % |
| російська | 0,33 % |
| молдовська | 0,08 % |
Церква
ред.У 1778 р. згадують дерев'яну церкву в доброму стані. На поч. XX ст. кількість греко-католиків у парохії становила 781 особу, а в філії Домбоки — 130 осіб.
Тепер у селі — типова мурована базиліка. Почали будівництво, можливо, в 1857 p., а закінчили в 1860. Людська пам'ять зберегла імена двох майстрів, які клали верх. Це були Кармазин та Іван Куруца, про силу якого дотепер розповідають легенди. Спочатку дахи були вкриті шинґлами.
У 1891 р. художник Микола Головчак розмалював церкву всередині. Це малювання поновив у 1940 чи 1941 р. словак Войтех Буреш. Того ж року фарбували дах і, можливо, зробили ще якийсь ремонт. Іконостас вирізьбив Іван Павлишинець, якого тут називають Іван Павлішка. У 1987 р. художник Ґлаґола з Росвиґова знову оновив малювання. Великий зовнішній ремонт із заміною бляшаної покрівлі проведено в 1984 р. Поряд у дзвіниці є три дзвони.
Парох Кайданова Федір Бачинський з 1950 р. по 1956 р. був в'язнем у радянських концтаборах.
В селі с 90-х років діяла релігійна громада Реформаторської церкви (керівник — Олександр Молнар).[3]
Туристичні місця
ред.- знайдено кам'яні знаряддя праці епохи неоліту (IV—III ст. до н. е.).
- мурована базиліка. Почали будівництво, можливо, в 1857 p., а закінчили в 1860
Примітки
ред.- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Релігійна громада реформаторської церкви с. Кайданово. Youcontrol. Архів оригіналу за 9 квітня 2019.
Посилання
ред.- Погода в селі [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |