Кажан Галина Володимирівна
Галина Володимирівна Кажан (нар. 11 серпня 1948, с. Гайки Турійського району Волинської області) — актриса, артистка розмовного жанру.
| Кажан Галина Володимирівна | |
|---|---|
| Народилася |
11 серпня 1948 (75 років) Гайки, Турійський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Заклад |
Львівський український драматичний театр ім. М. Заньковецької, Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, Волинська філармонія |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Галина Володимирівна Кажан (в дівоцтві Рудюк) народилась 11 серпня 1948 року в селі Гайки Турійського району Волинської області.
У 1967—1971 роках навчалася в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (клас Анатолія Скибенка, В. Приймака). Відтоді і до 1981 року — актриса Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької, у 1981—1986 роках — Волинського українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. У 1985 році актриса стала лауреатом республіканського конкурсу серед майстрів художнього слова. У 1986—2005 роках — артистка розмовного жанру Волинської філармонії, де організувала поетичний театр одного актора.
Викладала на кафедрі історії і культури української мови Волинського національного університету ім. Лесі Українки[1].
Водночас Галина Кажан займалася громадською роботою, член Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, одна з організаторів Волинської крайової організації Української Гельсінської спілки. У 1998 році була нагороджена золотим тризубом Народного руху України. Член Національної спілки театральних діячів України (з 1974 року) та член Національної спілки журналістів України (з 2006 р.).
Творчість ред.
Моновистави ред.
- «Вогонь моїх пісень», «Одержима», «Та вір мені, що я тебе любила» за творами Лесі Українки,
- «Дума про Україну» Тараса Шевченка,
- «Маруся Чурай», «Безсмертний дотик душі», «Берестечко» Ліни Костенко,
- «Яка це музика — любов» Володимира Сосюри,
- «Це не ваша печаль» Оксани Забужко,
- «Монологи експонатів фашистського концтабору» за Олександром Богачуком,
- «Святая святих» за повістю Володимира Яворівського «Автопортрет з уяви» (про Катерину Білокур),
- «Жельсоміна», «Санд, або Аврора Свободи» за П'єррет Дюпуайє,
- «Життя в рожевому світлі» за Сімоною Берто.
Ролі ред.
- Василина («Суєта» Івана Карпенка-Карого),
- Мавка («Ніч на полонині» Олександра Олеся),
- Юлічка («Прапороносці» Олеся Гончара),
- Оленка («Голубі олені» Олексія Коломійця),
- Брехня («Казка про правду і брехню» Богдана Стельмаха),
- Принц Вельський («Річард ІІІ» Вільяма Шекспіра).
Нагороди ред.
- Заслужена артистка України (1997);
- Орден княгині Ольги III ступеня (2008)[2].
Примітки ред.
- ↑ С. Богдан, С. Локайчук. Вступ // Волинь філологічна: текст і контекст. — 2013. — Вип. 15. — С. 6-10.
- ↑ Ющенко нагородив волинську акторку Галину Кажан орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. https://zik.ua. 6 листопада 2008. Процитовано 21 січня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка)
Джерела ред.
- Г. А. Максименко. Кажан Галина Володимирівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Наталя Гатальська. 11 серпня. 60 років від дня народження Г. В. Кажан (1948) – актриси, журналістки, громадської діячки, заслуженої артистки України // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2008 рік / Ред. упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. — Луцьк : ПВД «Твердиня», 2007. — С. 91-94.
- Лариса Занюк, Олександр Пілюк (08.08.2018). Заслужена артистка України Галина Кажан вразила своїми… вишитими іконами. https://www.volyn.com.ua/. «Волинь-нова». Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 17 січня 2021.