Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

рос. Кабардино-Балкарская АССР
кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр AССР


карач.-балк. Къабарты-Малкъар АССР
Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Кабардино-Балкарська АО Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg
1936 – 1992 Кабардино-Балкарія Flag of Kabardino-Balkaria.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Кабардино-Балкарської АРСР
Розташування Кабардино-Балкарської АРСР на мапі СРСР
Столиця Нальчик
Форма правління АРСР
Історія
 - Засновано 1936
 - Кабардинська АРСР 1944
 - Перейменування 1957
 - Ліквідовано 1992

Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Кабардино-Балкарська АРСР (рос. Кабардино-Балкарская АССР, кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр AССР , карач.-балк. Къабарты-Малкъар АССР) — республіка в РРФСР, на Північному Кавказі.

Столиця — Нальчик.

ІсторіяРедагувати

Кабардино-Балкарська АРСР утворена 5 грудня 1936 шляхом перетворення Кабардино-Балкарської АО і виходу її зі складу Північно-Кавказького краю[1].

8 квітня 1944 в результаті депортації балкарців Кабардино-Балкарську АРСР було перейменовано у Кабардинську АРСР.

11 лютого 1957 після реабілітації балкарців і повернення їх на споконвічне місце проживання Кабардинська АРСР була знову перейменована в Кабардино-Балкарську АРСР[2].

31 січня 1991 було проголошено перетворення Кабардино-Балкарської АРСР у Кабардино-Балкарську РСР. 24 травня того ж року З'їзд народних депутатів РРФСР це рішення затвердив, внісши поправку в ст.71 конституції РРФСР. Але позбавлення Кабардино-Балкарії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про змінила статус республіки були сумнівними.

16 травня 1992 Кабардино-Балкарська РСР була перетворена в Кабардино-Балкарську республіку у складі Російської Федерації[3].

Адміністративний поділ[4]Редагувати

На 1936 рік республіка мала поділ на 10 районів: Баксанський, Курпський, Нагорний, Нальчицький, Прималкинський, Терський Урванський, Чегемський, Черецький і Ельбруський.

У 1937 утворено Кубинський, Лескенський, Майський, Малкинський і Прохладненський райони.

Через рік був утворений Хуламо-Безенгієвський район, а Малкинський район перейменовано в Зольський.

У 1944 утворено Урожайненський район.

У 1956 Кубинський, Нагорний та Нальчицький райони були скасовані.

У 1959 були скасовані Прималкинський і Урожайненський райони, а у 1962 — Лескенський, Майський, Радянський Терський, Чегемський і Ельбруський. Проте вже у 1965 Майський, Радянський, Терський і Чегемський райони були відновлені.

Станом на 17 січня 1979 до складу республіки входили 3 міста республіканського підпорядкування:

і 8 районів:

  1. Баксанский — м. Баксан
  2. Зольський — смт. Залукокоаже
  3. Прохладненський — м Прохладний
  4. Терський — м Терек
  5. Урванського — м. Нарткала
  6. Майський — г. Майський
  7. Радянський — смт. Радянське
  8. Чегемський — смт. Чегем Перший

НаселенняРедагувати

Динаміка чисельності населення республіки:

Рік Населення, осіб
1939 359 219[5]
1959 420 115[6]
1970 588 203[7]
1979 674 605[8]
1989 759 586[9]

Національний склад населення республіки

народ/рік 1939 1959 1970 1979 1989
Росіяни 35,9 % 38,7 % 37,2 % 35,1 % 31,9 %
Кабардинці 42,4 % 45,3 % 45,0 % 45,5 % 48,2 %
Балкарці 11,3 % 8,1 % 8,7 % 9,0 % 9,4 %
Українці 3,1 % 2,0 % 1,8 % 1,8 % 1,7 %
Німці 1,5 % 1,5 % 1,1 %
Осетини 1,3 % 1,5 % 1,6 % 1,5 % 1,3 %

Культурні зв'язки з Українською радянською соціалістичною республікоюРедагувати

На прохання Міністерства культури Кабардинської АРСР у 1956 р. до Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР створити в м. Нальчику нову експозицію літературно-меморіальної кімнати Марка Вовчка в її відреставрованому будинку був складений план експозиції, підібрані експонати і подаровані музею. Експозицію готували співробітники Державного музею Т. Г. Шевченка, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, а також ДПБ УРСР, яка виділила з обмінно-резервних фондів дублети видань[10].

ПриміткиРедагувати

  1. Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920-1992 гг. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 25 березня 2022. 
  2. Закон СССР от 11.02.1957 "Об утверждении Указов Президиума Верховного Совета СССР о восстановлении национальной автономии балкарского, чеченского, ингушского, калмыцкого и кар... Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  3. Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики». Данный закон вступил в силу с момента опубликования в Российской газете 16 мая 1992 года.
  4. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 24 травня 2015. 
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 травня 2015. 
  6. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 24 травня 2015. 
  7. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015. 
  8. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015. 
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. 
  10. Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)