Єрн Юган Доннер
Jörn Johan Donner
Jörn Donner 02.JPG
Ім'я при народженні швед. Jörn Johan Donner
Псевдо Bjorn Thunder
Народився 5 лютого 1933(1933-02-05) (89 років)
Гельсінкі
Помер 30 січня 2020(2020-01-30)[1][2][3] (86 років)
, Гельсінкі[3]
·легеневе захворюванняd[3]
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Національність швед
Діяльність письменник, режисер, сценарист, продюсер, кінокритик, актор
Alma mater Гельсінський університет
Мова творів шведська
Роки активності з 1951
Партія Фінська народно-демократична лігаd, Шведська народна партія і Соціал-демократична партія Фінляндії
Батько Кай Доннер
Родичі Lyytid[4]
Брати, сестри Kai Otto Donnerd і Joakim Donnerd
У шлюбі з Jeanette Bonnierd і Inga-Britt Wikd
Діти (6) Johan Donnerd і Rafael Donnerd[5]
Нагороди

CMNS: Єрн Доннер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Є́рн Ю́ган До́ннер (швед. Jörn Donner5 лютого 1933(1933-02-05)[9][10][11], Гельсінкі, Фінляндія[9] — 30 січня 2020(2020-01-30)[1][2][3], , Гельсінкі[3]) (фін. Jörn Johan Donner[12]; — фінський шведськомовний письменник, режисер, сценарист, продюсер, кінокритик, актор. Один із засновників Фінського кіноархіву.[13]

БіографіяРедагувати

 
Єрн Доннер та Макс Енгман.

Народився 5 лютого 1933 р. в Гельсінкі. Вивчав політику і літературу в Гельсінському університеті. З 1951 — журналіст і критик.

Зняв у Фінляндії документальні фільми «Ранок у місті» (1954), «Вода» (1956), «Світ Інгмара Бергмана» (1975), в Швеції — «Свідоцтва про неї» (1960), «Досьє Бергмана» (1978), «Листи зі Швеції» (1987). У знятих ним у Швеції або спільно з Швецією ігрових стрічках «Неділя у вересні» (1963, приз на МКФ у Венеції), «Кохати» (1964), «Тут починається пригода» (1965), «Поперечна балка» (1966), «Анна» (1971) головні ролі виконала дружина режисера Гаррієт Андерссон. Її героїні — сучасні жінки з не дуже щасливо долею, які усвідомлюють порожнечу свого життя, не здатні знайти себе в байдужому світі.

З 1966 працював переважно у Фінляндії, де заснував власну виробничу компанію, був співпродюсером багатьох фінських і шведських фільмів, у тому числі картин «Фанні та Олександр» і «Після репетиції» Бергмана. У Фінляндії зняв стрічки «Чорне на білому» (1967) і «69» (1969), в яких зіграв головні ролі, а також «Портрети жінок» (1970), «Ніжність» (1972), «Похмілля» (1974), «Чоловіка не можна зґвалтувати» (1978), спільний шведсько-фінський фільм «Брудна історія» (1984). Одночасно в 1972—1975 був директором синематеки Шведського кіноінституту, в 1978—1981 очолював цей інститут, у 1981—1983 — голова Фінської кінофундації.

НагородиРедагувати

Літературна діяльністьРедагувати

Автор 26 книг, у тому числі про кіно: «Різні проблеми кіно» (1953), «Обличчя диявола» (1962) про творчість І. Бергмана.

Єрн Доннер став біографом і близьким приятелем фінського письменника Ельмера Діктоніуса. Упорядкував і відредагував його неопубліковані твори й 1954 року видав їх книжкою Ringar i stubben, dikter och småprosa 1918—1953 («Кола на стерні», неопубліковані вірші та оповідання, написані у 1918—1953 роках). 1995 року разом із Маріт Ліндквіст упорядкував і опублікував дві книжки, відповідно шведською і фінською мовами: Elmer Diktonius. Brev («Ельмер Діктоніус. Листування»); Elmer Diktonius, Kirjeitä ja katkelmia («Ельмер Діктоніус. Листи і уривки текстів»).

ФільмографіяРедагувати

  • 1963 Неділя у вересні / A Sunday in September — режисер
  • 1964 Att Alska режисер, сценарист
  • 1965 Тут починається пригода / Adventure Starts Here — режисер
  • 1967 Поперечні балки / Rooftree — режисер, монтажер
  • 1967 Stimulantia — режисер
  • 1967 Teenage rebellion — режисер
  • 1967 Чорне на білому / Black on white — виконавчий продюсер, режисер, монтажер, виконавець
  • 1969 69 — виконавчий продюсер, режисер, виконавець
  • 1970 Портрети жінок / Portraits of women — виконавчий продюсер, режисер, монтажер, виконавець
  • 1971 Анна — продюсер, режисер, сценарист
  • 1971 Perkele! — виконавчий продюсер, режисер
  • 1972 Marja Pieni — продюсер
  • 1972 Ніжність / Tenderness — виконавчий продюсер, режисер
  • 1973 Baksmalla — режисер, сценарист, виконавець
  • 1974 Maa on syntinen laulu — продюсер
  • 1975 Світ Інгмара Бергмана / Tre Scener med Ingmar Bergman — режисер
  • 1976 Drommen om Amerika — виконавчий продюсер
  • 1976 Langt borta och nara — продюсер
  • 1976 Tabu — продюсер
  • 1977 Bluff stop — продюсер
  • 1977 Hemat i natten — виконавчий продюсер
  • 1978 Frigetens murar — виконавчий продюсер
  • 1978 Чоловіка не можна зґвалтувати / Man kan inte valdtas — продюсер, режисер, сценарист
  • 1978 Mannen i skuggan — виконавчий продюсер
  • 1978 Slumrande toner — продюсер
  • 1982 Ingenior andrees luftfard — продюсер
  • 1982 Yhdeksan tapaa lahestya Helsinkia — продюсер, режисер, сценарист, монтажер
  • 1983 Eishockey-fieber — виконавець
  • 1983 Фанні й Олександр / Fanny och Alexander — виконавчий продюсер
  • 1983 Regina ja miehet — виконавець
  • 1984 Після репетиції / After the rehearsal — продюсер
  • 1984 Angelan sota — виконавчий продюсер, виконавець
  • 1984 Брудні історії / Dirty story — продюсер, режисер, сценарист
  • 1986 Riisuminen — продюсер
  • 1987 Листи зі Швеції / Brev fran Sverige — продюсер, режисер, сценарист, монтажер
  • 1990 Paradise America — продюсер
  • 1995 The faceless man — продюсер
  • 1999 Seven songs from the tundra — продюсер
  • 1999 Perkele lisaa kuvia suomesta (mini) TV Series — продюсер
  • 2000 Laila hietamiehen hylatyt talot, autiot pihat — продюсер
  • 2000 Abandoned houses — продюсер
  • 2000 Presidentti (TV) — режисер

ПриміткиРедагувати

  1. а б Kirjailija, elokuvaohjaaja ja poliitikko Jörn Donner on kuollutYle Uutiset, 2020.
  2. а б Författaren och regissören Jörn Donner har dött – blev 86 år // Dagens NyheterSverige: 2020. — ISSN 1101-2447
  3. а б в г д Jörn Donner on kuollut – Ystävät ja kollegat kulttuurista ja politiikasta muistelevat ainutlaatuista persoonaa: ”Suomalaiselle kulttuurille tämä on tavaton menetys” // Helsingin Sanomat / за ред. K. NiemiHelsinki: Sanoma Media Finland, 2020. — ISSN 0355-2047; 1239-257X; 1798-1557
  4. https://www.hs.fi/sunnuntai/art-2000006587835.html
  5. https://www.apu.fi/artikkelit/bitte-westerlund-ja-rafael-donner-meilla-kaikki-haluavat-olla-oikeassa
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. BiographySampo
  8. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  9. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11893161X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  10. Filmportal.de — 2005.
  11. Jörn DonnerSLS.
  12. Автентична вимова цього імені й прізвища на сайті «Forvo»
  13. [[https://web.archive.org/web/20110917055310/http://www.moscowfilmfestival.ru/miff32/director/?id=169 Архівовано 17 вересня 2011 у Wayback Machine.] Єрн Доннер на сайті Московського міжнародного кінофестивалю]

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єрн Доннер