Йоганн Даніель Тіціус
Йо́ганн Да́ніель Ті́ціус (нім. Johann Daniel Titius Von Wittenberg; 2 січня 1729 — 11 грудня 1796) — німецький астроном, фізик, біолог і професор у Віттенбергу[4].
| Johann Daniel Titius | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 січня 1729[1][2] Хойніце, Хойницький повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 11 грудня 1796[1][2] (67 років) Віттенберг, Священна Римська імперія |
| Місце проживання | Віттенберг |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Національність | німець |
| Діяльність | астроном, фізик, математик, викладач університету, біолог, ботанік |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Галузь | біологія, астрономія, фізика |
| Заклад | Лейпцизький університет Віттенберзький університет Лейкореяd Університет Мартіна Лютера |
| Науковий керівник | Johann Traugott Schulzd[3] |
| Аспіранти, докторанти | Adolph Julian Bosed[3] Johann Christoph Jänichend[3] Johann Christian Franked[3] Christian Friedrich Scheibnerd[3] Gottlob Friedrich Oerteld[3] Karl Friedrich Pfotenhauerd[3] |
| Відомий завдяки: | правило Тіциуса — Боде |
 Йоганн Даніель Тіціус у Вікісховищі | |
Народився 2 січня 1729 року в Коніці, у той час — Королівська Пруссія, феодальне володіння Корони Королівства Польського; нині Хойниці, Польща, у сім'ї Якоба Тітца (Jakob Tietz), купця і члена міської ради Коніца, та Марії Доротеї (Maria Dorothea), уродженої Ганов (Hanow). Його справжнє ім'я — Йоганн Тітц, але, як було заведено у XVIII столітті, Даніель, ставши університетським професором, латинізував своє прізвище і змінив його на Тіціус.
Здобув освіту в Лейпцизькому університеті (1749—1752), займався астрономією, фізикою та біологією, класифікував рослини, тварини і мінерали. Від 1756 року професор Віттенберзького університету.
Тіціус помер у Віттенберзі, курфюрство Саксонія, 11 грудня 1796 року[4].
Астрономія
ред.Тіціус найбільше відомий тим, що виявив емпіричну закономірність відстаней планет від Сонця залежно від їхніх номерів (1766), яку 1772 року підтвердив Йоганн Боде, — так зване правило Тіціуса — Боде[5].
Тіціус сформулював це правило 1766 року, коли додав своє математичне спостереження щодо відстаней між планетами в німецький переклад книги Шарля Бонне «Споглядання природи». Воно передбачало, що на відстані 2,8 а. о. від Сонця має розташовуватися орбіта ще не відкритої планети. 1801 року саме в цій зоні відкрито космічне тіло, відоме нині як Церера.
Почасти завдяки правилу Тіціуса — Боде перші чотири космічні тіла, знайдені приблизно в тій самій ділянці (у поясі астероїдів) спершу вважали повноцінними планетами. Після 15-річної перерви такі космічні тіла почали відкривати дедалі частіше, і врешті-решт Цереру разом з ними усіма перекваліфіковано в астероїди. Завдяки своїй сферичній формі Церера 2006 року отримала статус карликової планети[6].
Правило Тіціуса — Боде доволі точно передбачило відстань до Урана, відкритого 1781 року Вільямом Гершелем, але для Нептуна і особливо Плутона правило виявилося недостатньо точним. Великий вплив це правило справило на організацію пошуку й відкриття малих планет — астероїдів.
Фізика
ред.Тіціус опублікував низку праць у галузі фізики, як-от набір умов і правил для проведення експериментів. Особливо його цікавила термометрія. 1765 року він представив огляд тогочасної термометрії. Він писав про металевий термометр, сконструйований Ганнсом Лезером (Hanns Loeser). У своїх трактатах з теоретичної та експериментальної фізики він використовував результати досліджень інших вчених, зокрема описи експериментів, написані Георгом Вольфгангом Крафтом (Georg Wolfgang Kraft) 1738 року[7].
Біологія
ред.Тіціус активно займався біологією, зокрема класифікацією організмів і мінералів. На його роботу в галузі біології вплинула робота Карла Ліннея Lehrbegriff der Naturgeschichte Zum ersten Unterrichte[8], його найдокладніша публікація з біології, присвячена систематичній класифікації рослин, тварин і мінералів, а також елементарних речовин — ефіру, вогню, повітря, води й землі[7].
Пам'ять
ред.На честь ученого названі астероїд 1998 Тіциус і місячний кратер Тіціус на зворотному боці Місяця.
Примітки
ред.- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Biografie von Johann Daniel Titius (1729-1796) - Sächsische Biografie | ISGV e.V. saebi.isgv.de. Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Plants and Planets. home.kpn.nl. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Solar system to welcome three new planets. NZ Herald (новозел. англ.). Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ а б Titius (Tietz), Johann Daniel | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Tietz, Johann Daniel (1791). Lehrbegriff der Naturgeschichte zum ersten Unterrichte (нім.). Herteln.