Відкрити головне меню
Зіновать гранітна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Genisteae
Рід: Зіновать (Chamaecytisus)
Вид: Зіновать гранітна
Біноміальна назва
Chamaecytisus graniticus
(Rehmann) Rothm., 1944
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chamaecytisus graniticus
EOL logo.svg EOL: 703844
IPNI: 485959-1

Зінова́ть грані́тна, або роки́тничок грані́тий (Chamaecytisus graniticus)[1] — багаторічна рослина родини Бобових. Ендемік України, занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Декоративна і медоносна рослина.

Зміст

ОписРедагувати

Невеличкий листопадний кущ 15-30 см заввишки, нанофанерофіт. Молоді пагони висхідні, виразно гранчасті, опушені. Листки трійчасті, листочки еліптичні або оберненояйцеподібні, зісподу опушені, зверху майже голі. Квітки білі або блідо-рожеві, зібрані по 2-4 штуки у несправжньоверхівкове суцвіття. Плід — лінійний, опушений біб.

Екологія та поширенняРедагувати

Рослина світлолюбна, посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає у злакових степах на гранітних, вапнякових, мергелистих, кам'янистих, крейдяних відшаруваннях, розташованих по берегам річок та схилам балок.

Квітне у травні-липні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням.

Батьківщиною зіноваті гранітної є північно-західне Причорномор'я, а саме — межиріччя Дніпра і Південного Бугу. Усі відомі популяції розташовані на теренах України в межах Херсонської, Миколаївської та Дніпропетровської областей переважно уздовж річок Інгул, Інгулець, Громоклія. Найвища концентрація рослин спостерігається біля хутора Шилова балка на околицях Снігурівки. Усі популяції локальні, деякі з них мають нормальну структуру, а деякі знаходяться у регресивному стані.

Значення і статус видуРедагувати

Зіновать гранітна, як вузький ендемік України, має значну наукову цінність. Наразі вона охороняється у природному заповіднику «Єланецький степ», декількох заказниках (наприклад, «Яковлівському»[2]), а вирощується лише в Криворізькому ботанічному саду. Основними загрозами для виду є порушення місць зростання, заліснення схилів.

Рослина перспективна для поширення в культурі як декоративна.

ТаксономіяРедагувати

Вид вперше описаний А. Реманном під назвою Cytisus graniticus — першовідкривач таксона зазначив, що рослина має голі плоди.[3] Пізніше Йосипом Пачоським в Херсонській області були виявлені особини з опушеними плодами, загалом дуже схожі на описані Реманном. В своїх нотатках він писав: «очевидно, у Реманна тут або помилка, або йому трапились випадкові екземпляри з голими плодами. В цьому відношенні опис А. Реманна належить виправити.».[4] Зрештою, Йосип Пачоський описав їх як новий вид Cytisus skrobiszewskii. Схожої думки дотримувався й В. І. Кречетович, який, втім, вважав самостійність статусу Cytisus skrobiszewskii дещо сумнівною.[5] Згодом Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури визнав Chamaecytisus graniticus як самостійний вид, а Cytisus skrobiszewskii прирівняв до його синонімів.[6] Таким чином, синонімічний ряд цього таксона наразі нараховує такі назви:

  • Cytisus graniticus Rehmann
  • Chamaecytisus skrobiszewskii (Pacz.) Klásk.
  • Cytisus skrobiszewskii Pacz.[3]

ДжерелаРедагувати

  1. The Plant List.(англ.)
  2. Мойсієнко І. І. Антонований список судинних рослин ботанічного заказника місцевого значення «Яковлівський» (Миколаївська область, УКраїна) // Вісті біосф. зап. «Асканія-Нова». — 2005. — 7. — С. 32-39.
  3. а б Chamaecytisus graniticus (Rehmann) Rothm. (Fabaceae): питання систематики, хорології, екологічної приуроченості / В. В. Кучеревський, А. Д. Цуренков // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 3. — С. 417—424. — PDF.
  4. Paczoski J. Chamaecytisus skrobiszewskii n. sp. // Acta Soc. Bot. Poloniae. — 1924. — 2, № 1. — S. 64-65.
  5. Кречетович В. И. Род Ракитник — Cytisus L. // Флора СССР. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1945. — Т. 11. — С. 75-93.(рос.)
  6. Международный кодекс ботанической номенклатуры. — Л.: Наука, 1980. — 283 с.(рос.)

ПосиланняРедагувати