Відкрити головне меню
Зіновать біла
Chamaecytisus albus 2016-07-19 3259b.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Genisteae
Рід: Зіновать (Chamaecytisus)
Вид: Зіновать біла
Біноміальна назва
Chamaecytisus albus
(Hacq.) Rothm., 1944
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Chamaecytisus albus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chamaecytisus albus
IPNI: 485939-1

Зінова́ть бі́ла, або роки́тничок бі́лий (Chamaecytisus albus)[1] — багаторічна рослина родини Бобових. Вид занесений до Червоних книг України, Польщі[2] та Європейського червоного списку. Декоративна і медоносна рослина.

Зміст

ОписРедагувати

Листопадний розгалужений кущ 30-80 см заввишки, нанофанерофіт. Пагони прямостоячі або більш-менш висхідні, опушені. Листки трійчасті, складені з ланцетних, обернено-яйцеподібних або видовжено-оберненояйцеподібних опушених листочків. Квітки білі або жовтувато-білі, зібрані по 5-8 штук в головчасті суцвіття на молодих та торішніх гілочках. Оцвітина завдовжки 11-13 мм. Плід — волохато-волосистий біб.

Екологія та поширенняРедагувати

Рослина світлолюбна, доволі посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає на вапняково-кам'янистих, лучно-степових схилах, у карстових западинах, серед чагарників, рідше — на узліссях і галявинах грабово-дубових лісів.[3]

Квітне у травні-липні, можливе повторне цвітіння наприкінці літа. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується переважно вегетативно, рідше — насінням. Кожен кущ здатен сформувати від 1 до 6 підземних пагонів, які дають 1-3 генеративних надземних пагони, внаслідок чого рослини утворюють куртини.

Зіновать біла поширена на теренах Центральної та Південної Європи, в Туреччині і в окремих районах східноєвропейських країн. Зокрема, через Польщу та Україну проходить східна межа ареалу.

Більша частина українських популяцій зосереджена на Прикарпатті і заході Поділля, окремі осередки можна побачити в Розточчі, Опіллі, Закарпатті.

Значення і статус видуРедагувати

Чисельність зіноваті білої на теренах України стабільна, але загрозу для заростей цієї рослини становлять видобуток вапняку, спалювання трави, порушення схилів, випасання худоби тощо. Вид охороняється в національному парку «Подільські Товтри» та природному заповіднику «Медобори».

Рослина під час цвітіння має привабливий вигляд, але мало відома серед садівників. Наразі її можна побачити в колекції Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка та Кам'янець-Подільському ботанічному саду.

СистематикаРедагувати

ПідвидиРедагувати

  • Chamaecytisus albus subsp. microphyllus (Boiss.) Kuzmanov
  • Chamaecytisus albus subsp. obscurus (Rochel) Soó[1]

СинонімиРедагувати

  • Cytisus albus Hacq.
  • Cytisus albus var. microphyllus Asch. & Graebn.
  • Cytisus leucanthus var. schipkaensis Dieck ex Dippel[4]

ДжерелаРедагувати

  1. а б The Plant List.(англ.)
  2. Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
  3. Нові місцезнаходження рідкісних видів рослин Центрального Поділля та прилеглих територій / Я. П. Дідух, Ю. А. Вашеняк, М. М. Федорончук // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 93-99.
  4. Germplasm Resources Information Network Архівовано 24 September 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine.(англ.)

ПосиланняРедагувати