Зубачов Іван Миколайович

Іван Миколайович Зубачов (15 [28] лютого 1898 — 21 липня 1944) — радянський офіцер, капітан, керівник оборони Цитаделі Берестейської фортеці в районі Холмської брами.

Зубачов Іван Миколайович
рос. Иван Николаевич Зубачёв
Народження 28 лютого 1898(1898-02-28)
Підлісна Слобода, у Зарайському повіті, Рязанська губернія, Російська імперія[1]
Смерть 21 липня 1944(1944-07-21) (46 років)
у Гаммельбурзі, нацистська Німеччина, Франконія
туберкульоз
Країна  СРСР
Приналежність  РРФСР
СРСР СРСР
Рід військ піхота
Роки служби РРФСР 19181922
СРСР 19221941
Звання  Капітан
Війни / битви
По відставці в'язень концентраційного табору (19411944)
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1957
CMNS: Зубачов Іван Миколайович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 28 лютого 1898 року в селі Підлісна Слобода Зарайського повіту Рязанської губернії (нині Луховицький район Московської області) у сім'ї селянина-бідняка, який працював на Коломенському машинобудівному заводі. Працював ковалем на тому самому заводі.

У 1918 році вступив до РКП(б). Курсант Перших московських кулеметних курсів, потім воював на Південному та Західному фронтах. Після закінчення Громадянської війни на службі в РСЧА.

Учасник радянсько-фінської війни у званні капітана та посади командира батальйону 44-го полку, потім заступник командира полку з господарської частини. Полк із травня 1941 року дислокувався в Берестейській фортеці.

Із німецьким нападом 22 червня, зважаючи на те, що командир полку П. М. Гаврилов був відрізаний зі своїм загоном у Кобринському укріпленні, очолював оборону на ділянці полку. 24 червня на зборах командирів призначено командиром зведеної групи оборони фортеці (фактично начальником оборони Цитаделі); його заступником був призначений полковий комісар Ю. М. Фомін, про що було складено «Наказ № 1». На цій раді категорично виступив проти планів прориву, вважаючи, що Червона Армія невдовзі має перейти в контрнаступ і повернутися, і завдання гарнізону — обороняти до цього моменту фортецю.

30 червня пораненим взято в полон у руїнах штабного каземату[2].

Помер у лазареті табору для військовополонених Нюрнберг-Лангвассер (шталаг XIII D) 21 липня 1944 року.[3]

Пам'ять ред.

 
Поштова марка Білорусі, присвячена І. М. Зубачову. 2016 р.
  • Вулиця та провулки Зубачова в Мінську.
  • Вулиця Зубачова у Бересті.
  • Вулиця Зубачова в місті Луховиці Московської області.
  • Крім того, в селі Підлісна Слобода Луховицького району встановлено пам'ятник Зубачову.

У кіно ред.

Примітки ред.

  1. Нині Луховицький район, Московська область
  2. Кристиан Ганцер, Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. С. 115 и 639.
  3. Кристиан Ганцер, Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. С. 115.

Посилання ред.