Вікіпедія

Зноско-Боровський Євген Олександрович

Євген Олександрович Зноско-Боровський (28 серпня 1884, Павловськ, Санкт-Петербурзька губернія, Росія — 30 грудня 1954, Париж) — російський шахіст, шаховий теоретик і літератор; драматург, критик.

Зноско-Боровський Євген Олександрович
Оригінал імені фр. Eugène Znosko-Borovsky
Народження 16 серпня 1884(1884-08-16)[1][2][3]
Павловськ, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть 30 грудня 1954(1954-12-30)[4] (70 років)
Брі-су-Форж[4]
Рейтинг ФІДЕ Немає даних

Життєпис ред.

 
Є. О. Зноско-Боровський, 1914

Закінчив Олександрівський ліцей, а потім філологічний факультет Петроградського університету.

1904 року вирушив добровольцем на Російсько-японську війну. За відзнаки в боях його нагородили георгіївським хрестом.

У 1909-1912 роках — співробітник журналу «Аполлон», у якому друкує театральні рецензії, хроніку літературного життя. 1909 року знайомиться зі Всеволодом Меєргольдом. Першу п'єсу («Крейсер „Алмаз“», 1910) помітили критики, які відзначили вплив Моріса Метерлінка. Комедію «Звернений принц» поставив Меєргольд 1910 року в театрі «Дім інтермедій». Зноско-Боровський був секундантом Миколи Гумільова на дуелі з Максиміліаном Волошиним у листопаді 1909 року.

Редактор шахових відділів низки газет і журналів («Новий час», «Нива» та інших), збірок «IV Всеросійський шаховий турнір» (1907) і «Міжнародний шаховий конгрес пам'яті М. Чигоріна» (1910). Єдиний з російських майстрів, виграв партію у Хосе Рауля Капабланки під час його гастролей Росією (1913).

1914 року пішов добровольцем на Першу світову війну. Службу проходив у 176-му піхотному Переволоченському полку в чині прапорщика. Тому ж року дістав поранення в бою, перебував на лікуванні в лазареті Олександрівської громади в Петрограді[5]. За заслуги його нагородили орденом Святого Станіслава 3 ступеня з мечами і бантом ВП від 14.02.1915 р.

Під час Громадянської війни жив у Ростові-на-Дону, співпрацював у виданнях Добровольчої армії і місцевій театральній періодиці.

Від 1920 року у Франції. В емігрантській пресі опублікував низку статей про театр та російську поезію (про Блока, Волошина, Ахматову), рецензії на книги віршів Марини Цвєтаєвої, Владислава Ходасевича, Євгена Шкляра та інших поетів.

Праці Зноско-Боровського з шахів присвячені проблемам міттельшпіля і ендшпіля, характеристиці видатних шахістів. Його творчість як шахового літератора високо оцінював Набоков.

Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа в Парижі.

Родина ред.

  • Дружина — Марія Василівна Зноско-Боровська (уроджена Нерпіна, сценічне ім'я Філаретова-Багрова; 1882-1946), актриса.
    • Син — Кирило Євгенович Зноско-Боровський (1912-1966), письменник (псевдонім Едмон Карі), активний діяч Французької Комуністичної Партії.
  • Сестра — Надія Олександрівна, актриса, була одружена з письменником Сергієм Ауслендером.
  • Брат — Сергій Олександрович (1879-1911), шахіст I категорії та шаховий організатор.

Спортивні результати ред.

Рік Місто Турнір + − = Результат Місце
1902 Петербург Турнір найсильніших петербурзьких шахістів
1903 Петербург Турнір найсильніших петербурзьких шахістів 1
Київ Всеросійський турнір 9 6 4 11 з 19[6] 6—7
1904 Петербург Матч з Еммануїлом Шіфферсом 1 2 1 1½ : 2½
1905 / 1906 Петербург Всеросійський турнір 10 3 3 11½ з 16[7] 4
1906 Остенде Міжнародний турнір (1-ше коло)

(2-ге коло)

(3-тє коло)

(4-те коло)

5

1

2

1

2

1

2

2

2

4

0

0

6 з 9

3 з 6

2 з 4

1 з 3

[8]
Нюрнберг 15-й Конгрес Німецького шахового союзу 5 6 5 7½ з 16 9—11
Петербург Турнір петербурзьких шахістів 2 10 0 2 з 12 4[9][10]
1906 / 1907 Петербург Турнір найсильніших петербурзьких шахістів 1
1907 Лодзь Всеросійський турнір 6 3 3 7½ з 12 3—4[11]
Остенде Міжнародний турнір 9 7 12 15 з 28[12] 12—14
1909 Петербург Турнір пам'яті Михайла Чигоріна 3 11 4 5 з 18 19[13]
1911 Петербург Турнір найсильніших петербурзьких шахістів 1
Матч Петербург — Москва (проти Олександра Алехіна) 0 0 1 ½ з 1
1912 Матч Москва — Петербург (проти Алехіна) 0 0 1 ½ з 1
1913 Петербург Показові партії з Хосе Раулем Капабланкою 1 1 0 1 з 2[14]
Петербург Турнір за участю Олдржиха Дураса 0 1 2 1 з 3 4[15]
1913 / 1914 Петербург Всеросійський турнір майстрів 8 5 4 10 з 17 6—7[16]
1922 Лондон Міжнародний турнір 4 9 2 5 з 15 12—13[17]
1923 Схевенінген Міжнародний турнір 5 4 1 5½ з 10 8—9[18]
1924 Вестон-сьюпер-Мер Міжнародний турнір 6 2 1 6½ з 9 3[19]
1925 Париж Міжнародний турнір 4 з 8 3—4[20][21]
1926 Единбург Міжнародний турнір
Бірмінгем Міжнародний турнір 2 2 1 2½ з 5 2—3[20]
Скарборо Міжнародний турнір (група B) 2 1 3 3½ з 6 3—4[22]
Будапешт Міжнародний турнір 3 9 3 4½ з 15 16[23]
1927 Париж Чемпіонат Парижа
Танбридж-Веллс Міжнародний турнір 1 4 2 2 з 7 8[24]
1928 Челтнем Міжнародний турнір 3 2 2 4 з 7 3[25]
Тенбі Міжнародний турнір
1929 Париж Чемпіонат Парижа
Париж Міжнародний турнір
Рамсгейт Міжнародний турнір 2 2 3 3½ з 7 7—8[17][26]
1930 Париж Міжнародний турнір
Ніцца Міжнародний турнір 7 2 2 8 з 11 3[27]
1931 Ніцца Міжнародний турнір 2 2 5 4½ з 9 4—8[28]
1933 Париж Міжнародний турнір [20]
1935 Тататоварош Чемпіонат Угорщини 2 6 9 6½ з 17 11—16[29]
1938 Париж Міжнародний турнір (L'Echiquier) 7 6 2 8 з 15 7—8[30]
Париж Міжнародний турнір 1 4 5 3½ з 10 5[17][31]
1946 Зандам Міжнародний турнір 2 8 1 2½ з 11 11—12[19]
1947 Барн Міжнародний турнір

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1031311270 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Roglo — 1997. — 9000000 екз.
  4. ↑ а б свідоцтво про смерть
  5. ↑ Биография Е. А. Зноско-Боровского. // Журнал «Нива», № 40, 1914. С. 766б.
  6. ↑ Включаючи очко від В. Бреєва, що вибув з турніру.
  7. ↑ Включаючи очко Михайла Чигоріна, що вибув з турніру.
  8. ↑ Не вийшов у фінал.
  9. ↑ Переміг Семен Алапін.
  10. ↑ 4 учасники грали в 4 кола.
  11. ↑ Переміг Акіба Рубінштейн.
  12. ↑ Включаючи очко від Фрідліха Якоба, що вибув з турніру.
  13. ↑ Перемогли Емануїл Ласкер і Акіба Рубінштейн.
  14. ↑ Зноско-Боровський був єдиним, хто зміг виграти в Капабланки під час його гастролей в Росії 1913 року.
  15. ↑ Перемогли Олександр Алехін і Григорій Левенфіш.
  16. ↑ Перемогли Олександр Алехін і Арон Німцович.
  17. ↑ а б в Переміг Х. Р. Капабланка.
  18. ↑ Перемогли Рудольф Шпільман і Пауль Йонер.
  19. ↑ а б Переміг Макс Ейве.
  20. ↑ а б в Переміг Олександр Алехін.
  21. ↑ 5 учасників грали у 2 кола.
  22. ↑ Перемогли Едґар Колле і Гарольд Сондерс. Колле вийшов у фінал, де поступився Олександру Алехіну.
  23. ↑ Перемогли Ернст Ґрюнфельд і Маріо Монтічеллі.
  24. ↑ Перемогли Джордж Томас і Фредерік Єйтс.
  25. ↑ Переміг Віктор Біргер.
  26. ↑ 14 учасників грали 7х7 за схевенінгенською системою.
  27. ↑ Переміг Ксавери Тартаковер.
  28. ↑ Переміг Браян Патрік Райллі.
  29. ↑ Переміг Ласло Сабо.
  30. ↑ Переміг Бальдур Хенлінгер.
  31. ↑ 6 учасників грали у 2 кола.

Література ред.

  • В. Батура (2016). Шаховий енциклопедичний словник у 2-х томах. Т. 2 (О-Я). Луцьк: Вежа-Друк. с. 756. ISBN 978-966-361-748-0.
  • Тименчик Р. Д. Зноско-Боровский Евгений Александрович // Русские писатели, 1800—1917 : Биографический словарь. Москва : Большая Российская энциклопедия, 1992. Т. 2. С. 347. ISBN 5-85270-064-9.
  • Российское зарубежье во Франции, 1919—2000 : Биографический словарь : В 3 т. Москва, 2008. Т. 1. С. 598—599.
  • Анзикеев В. Друг Гумилева, Алехина и Набокова // 64 — Шахматное обозрение. 2009. № 8. С. 86—87.
  • Соколинский Е. К. Евгений Зноско-Боровский в эмигрантских изданиях // Берега. — 2014. — Вып. 18. — С. 6—15.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зноско-Боровський_Євген_Олександрович&oldid=38041974