Відкрити головне меню

Змі́шана естафе́та — командне змагання у біатлоні. Команда складається з чотирьох спортсменів — двох чоловіків та двох жінок, які представляють одну країну. Кожний біатлоніст проходить один етап, який становить 6 км для жінок та юніорок та 7,5 км для чоловіків і юніорів.

ІсторіяРедагувати

Першу гонку в змішаній естафеті було проведено на початку 2003 року — на етапі Кубка світу в Рупольдингу. Тоді всі спортсмени бігли по 4,8 км (черговість: жін-чол-жін-чол). В першій змішаній естафеті брали участь всього 6 команд: збірні Росії, Франції, Польщі, Білорусі, Румунії та Казахстана. Саме в такій послідовності зазначені команди й фінішували.

Однак досвід проведення такої гонки видався керівництву IBU не дуже вдалим, тому наступна змішана естафета відбулася лише у 2008 році — тоді перемогу здобула збірна Норвегії. Через два роки, 12 березня 2010 року, норвежці повторили своє досягнення, а вже на третьому етапі Кубка світ з біатлон у 2010/2011 в Поклюці перемогу святкувала збірна Швеції, причому до останнього за перемогу боролася також збірна України, а французи та росіяни відстали від переможця та срібного призера всього на кілька секунд (збірна Франції посіла третє місце).

У цей час результати спортсменів у змішаних естафетах не входили до жодного заліку.

Змішана естафета дебютувала як олімпійська дисципліна на Зимових Олімпійських іграх в Сочі 2014 року.

РегламентРедагувати

На Чемпіонатах світу 2005 та 2006 років естафетні етапи змішаної естафети і для чоловіків, і для жінок становили 6 км, а на першій змішаній естафеті в рамках Кубка світу — 4,8 км, з двома вогневими рубежами. По одному представнику від кожної країни стартують одночасно і, пробігши свій етап, передають естафету наступному біатлоністу із своєї команди. Спочатку свої дистанції проходять жінки, а потім чоловіки. На першій змішаній естафеті в рамках Кубка світу (в сезоні 2002/2003) та на Чемпіонаті світу 2006 року перший і третій етапи проходили жінки, другий і четвертий — чоловіки. Перша стрільба — лежачи, друга — стоячи. Спортсмен, як і в звичайній естафеті має по три запасних набої на кожній стрільбі. Якщо біатлоніст використає запасні патрони, то за кожний наступний промах передбачено проходження штрафного кола, рівного 150 м.

Змішана естафета на етапах Кубка світуРедагувати

№ п/п Дата Місце № етапу КС Дистанція Переможці Срібні призери Бронзові призери
1 16 січня 2003   Рупольдінг 2002/03 — 5 4х4,8 км   Росія
Ганна Богалій
Сергій Русинов
Ольга Зайцева
Сергій Башкіров
  Франція
Сільві Бекар
Жий Марге
Корінн Ніогре
Александр Обер
  Польща
Магдалена Гвіздон
Весляв Земянін
Магдалена Гжива
Томаш Сікора
2 2 березня 2008   Пхьончхан 2007/08 — 7 2х6/2х7,5 км   Норвегія
Анн Крістін Флатланд
Сольвей Рьогштад
Ганс Мартін Йедрем
Александер Ус
  Італія
Мікела Понца
Катя Халлер
Рене Лоран Вільєрмоз
Крістіан Де Лоренці
  Франція
Жулі Карра-Коллен
Полін Макабі
Сімон Фуркад
Алексі Беф
3 12 березня 2010   Контіолахті 2009/10 — 7 2х6/2х7,5 км   Норвегія
Анн Крістін Флатланд
Тура Бергер
Халвар Ханевольд
Тар'єй Бо
  Німеччина
Каті Вільгельм
Магдалена Нойнер
Ерік Лессер
Сімон Шемпп
  Італія
Катя Галлер
Карін Обергофер
Лукас Гофер
Крістіан Де Лоренці
4 19 грудня 2010   Поклюка 2010/11 — 3 2х6/2х7,5 км   Швеція
Гелена Екгольм
Анна-Карін Улофсон-Зідек
Фредрик Ліндстрем
Карл-Юхан Бергман
  Україна
Олена Підгрушна
Віта Семеренко
Сергій Семенов
Сергій Седнєв
  Франція
Марі-Лор Брюне
Марі Дорен
Венсан Же
Мартін Фуркад
5 05 лютого 2011   Преск-Айл 2010/11 — 7 2х6/2х7,5 км   Німеччина
Катрін Гітцер
Магдалена Нойнер
Александер Вольф
Даніель Бем
  Франція
Марі-Лор Брюне
Софі Буаї
Венсан Же
Алексі Беф
  Росія
Світлана Слєпцова
Наталія Гусєва
Іван Черезов
Максим Чудов

Змішана естафета на Чемпіонатах світу з біатлонуРедагувати

№ п/п Дата Місце Чемпіони Срібні призери Бронзові призери
1 20 березня 2005 р.   Ханти-Мансійськ   Росія
Ольга Медведцева
Світлана Ішмуратова
Іван Черезов
Круглов Микола Миколайович
  Росія
Ганна Богалій
Ольга Зайцева
Сергій Чепіков
Сергій Рожков
  Німеччина
Уші Дізль
Каті Вільгельм
Міхаель Грайс
Рікко Ґрос
2 12 березня 2006 р.   Поклюка   Росія
Ганна Богалій
Сергій Чепіков
Ірина Мальгіна
Круглов Микола Миколайович
  Норвегія
Лінда Грубен
Халвар Ханевольд
Тура Бергер
Уле-Ейнар Бйорндален
  Франція
Флоранс Баверель-Робер
Венсан Дефран
Сандрін Байї
Рафаель Пуаре
3 08 лютого 2007 р.   Антхольц   Швеція
Гелена Екгольм
Анна-Карін Улофсон-Зідек
Бйорн Феррі
Карл-Юхан Бергман
  Франція
Флоранс Баверель-Робер
Сандрін Байї
Венсан Дефран
Рафаель Пуаре
  Норвегія
Тура Бергер
Йорі Мьоркве
Еміль Хегле Свендсен
Фроде Андресен
4 12 лютого 2008 р.   Естерсунд   Німеччина
Сабріна Бухгольц
Магдалена Нойнер
Андреас Бірнбахер
Міхаель Грайс
  Білорусь
Людмила Калінчик
Дарія Домрачова
Рустам Валіулін
Сергій Новиков
  Росія
Світлана Слєпцова
Оксана Неупокоєва
Микола Круглов
Дмитро Ярошенко
5 19 лютого 2009 р.   Пхьончхан   Франція
Марі-Лор Брюне
Сільві Бекар
Венсан Дефран
Сімон Фуркад
  Швеція
Гелена Екгольм
Анна-Карін Улофсон-Зідек
Девід Екгольм
Карл-Юхан Бергман
  Німеччина
Андреа Хенкель
Сімона Хаусвальд
Арнд Пайффер
Міхаель Грайс
6 28 березня 2010 р.   Ханти-Мансійськ   Німеччина
Сімона Хаусвальд
Магдалена Нойнер
Сімон Шемпп
Арнд Пайффер
  Норвегія
Анн Крістін Флатланд
Тура Бергер
Еміль Хегле Свендсен
Уле-Ейнар Бйорндален
  Швеція
Гелена Екгольм
Анна-Карін Улофсон-Зідек
Бйорн Феррі
Карл-Юхан Бергман
7 03 березня 2011 р.   Ханти-Мансійськ   Норвегія
Тура Бергер
Анн Крістін Флатланд
Уле-Ейнар Бйорндален
Тар'єй Бо
  Німеччина
Андреа Хенкель
Магдалена Нойнер
Арнд Пайффер
Міхаель Грайс
  Франція
Марі-Лор Брюне
Марі Дорен
Алексі Беф
Мартін Фуркад

ДжерелаРедагувати