Відкрити головне меню

Звонимир Червенко (хорв. Zvonimir Červenko, 13 листопада 1926 — 17 лютого 2001) — хорватський генерал, начальник Генерального штабу Збройних сил Хорватії в 1995—1996 роках.

Звонимир Червенко
Zvonimir Červenko
Zvonimir Cervenko.jpg
Народження 13 листопада 1926(1926-11-13)
Flag of Yugoslavia (1918–1941).svg Прієполе,
Королівство Югославія
Смерть 17 лютого 2001(2001-02-17) (74 роки)
Flag of Croatia.svg Загреб, Хорватія
Поховання Мірогой
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Приналежність Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
Хорватія Хорватія
Рід військ Jrvpvo.gif ВПС СФРЮ
Hkov.jpg Сухопутні війська Хорватії
Звання Osrh.jpg Генерал штабу
(хорв. stožerni general)
Командування Osrh.jpg Начальник Генерального штабу Збройних сил Хорватії
Війни / битви
Нагороди Ribbon of a Grand Order of King Petar Krešimir IV.png
Орден князя Домагоя
Орден бана Єлачича

Існує припущення[1] про українське походження Червенка, втім, за словами самого генерала, він мав чеське коріння (з Чехії походив його прапрадід), а оригінальне прізвище виглядало як Червенка (чеськ. Červenka «вільшанка»).[2][3]

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Передвоєнне життяРедагувати

Червенко народився в місті Прієполе, в югославській області Санджак, що нині в складі Республіки Сербія. Почав свою військову кар'єру у Військово-технічній академії в Загребі, де через 19 років став викладачем.

Під час хорватської весни на початку 1970-х рр., бувши підполковником, долучився до справи захисту хорватських інтересів. Після того, як югославський уряд Тіто вдався до жорстоких контрзаходів, його було засуджено на 18 місяців тюремного ув'язнення з позбавленням звання і права на пенсію. До 1990 року Звонимир працював інкасатором на РТБ Загреб.

Війна Хорватії за незалежністьРедагувати

На початку хорватської війни за незалежність президент Хорватії Туджман запропонував йому посаду міністра оборони, але Червенко відмовився, заявивши: «Я воїн, а не політик». Він організував оборону Загреба, блокаду ворожих казарм та започаткував процес формування 14-х бригад в Загребі.

У січні 1992 року Червенко став командиром хорватського ополчення, ставши таким чином заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Хорватії.

Вершини своєї військової кар'єри Червенко досяг саме напередодні операції «Буря», коли змінив на посаді начальника Генерального штабу Збройних сил Хорватії Янка Бобетка. Червенко прослужив на посаді начальника Генерального штабу від 15 липня 1995 року по 16 листопада 1996 року. Протягом цих його командних повноважень хорватська армія здійснила найуспішнішу операцію війни — операцію «Буря». Президент Туджман відправив його у відставку в листопаді 1996 року.

Згодом його було обрано депутатом Палати жупаній хорватського парламенту за виборчим списком Хорватської демократичної співдружності, а з 2000 року він став членом Комісії з помилувань.

Помер Червенко 17 лютого 2001 р. в Загребі. З найвищими почестями його було поховано на Алеї хорватських героїв кладовища Мірогой.[4]

ВідзнакиРедагувати

  • Великий орден короля Петара Крешимира IV,
  • Орден князя Домагоя,[5]
  • Орден бана Єлачича,
  • Орден Хорватського Трилисника,
  • Орден Хорватської Тасьми,
  • Медаль на спомин про Вітчизняну війну,
  • Медаль за участь в операції «Блискавка»,
  • Медаль за участь в операції «Літо '95»,
  • Медаль за участь в операції «Буря».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати