Зачарована моя
«Зачарована моя» (білор. «Зачарованая мая») — пісня-фіналіст (1981 р.)[1] телевізійного фестивалю «Пісня року» у СРСР, потім у Російській Федерації.[2]
| «Зачарована моя» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня Ярослава Євдокимова | ||||
| Випущено | 1981 | |||
| Записано | 1981 | |||
| Жанр | популярна музика | |||
| Мова | білоруська | |||
| Тривалість | 3:22 | |||
| Автор слів | Геннадій Буравкін | |||
| Композитор | Ігор Лученок | |||
|
| ||||
| Музичне відео | ||||
| «Зачарована моя» на YouTube | ||||
Автор музики — Ігор Лученок, радянський і білоруський композитор, педагог, народний артист СРСР (1987). Автор слів — Геннадій Буравкін, білоруський письменник, сценарист, громадсько-політичний діяч. Член Спілки письменників СРСР (1961). Лауреат премії Ленінського комсомолу Білорусі (1972). Лауреат Державної премії БРСР імені Янки Купали (1980). Лауреат літературної премії імені Олеся Адамовича (2005).
Аранжування — Ігор Паливода[3] (1981).
Уперше прозвучала в ефірі 1 січня 1982 року під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру Центрального телебачення і Всесоюзного радіо, диригент Юрій Васильович Силантьєв, у виконанні народного артиста Білорусі, заслуженого артиста Російської Федерації Євдокимова Ярослава Олександровича у концертній студії «Останкіно» у заключному концерті Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні «Пісня року».[4] Це був дебют Ярослава Євдокимова на фестивалі «Пісня року».
Історія пісні ред.
Свої найкращі вірші Геннадій Буравкін написав про поклоніння жіночій красі, радості, коханню — коли для людини несподівано все відкривається і сприймається по-новому: зустріч із коханою людиною, багатство почуттів, підкрелено дбайливе ставлення до подруги, гіркота розставання — усе це риси інтимної лірики поета.
Поет і громадсько-політичний діяч Сергій Законніков відзначив, що «Г.Буравкін один із соціально-загострених сучасних поетів, котрий чудово володіє мовою. Його творчості властива самобутня метафоричність, образність, милозвучність. От чому на вірші поета написано стільки пісень. Геннадія Буравкіна називають «справжнім білорусом із великої літери».[5]
Визнання до поета прийшло не лише завдяки його ліриці, якою в часи СРСР йому дорікали («у той час, коли країна бореться за виконання плану п'ятирічки, Буравкін пише про кохання...»),[6] — багато його віршів було покладено на музику. Ігор Лученок, Едуард Ханок, Едуард Зарицький,[7] Євген Глебов, Василь Раінчик, Євген Мегаліф[8] та інші композитори написали декілька десятків пісень на вірші Буравкіна. Ці пісні й до сьогодні є улюбленими не лише в Білорусі, а й далеко за її межами.
Пройняті ніжністю першого побачення, рядки вірша «Зачарована» Геннадій Буравкін написав уже будучи не перший рік одруженим. «Мабуть, прийшли спогади про ті ще зовсім близькі часи, коли ми із дружиною були закохані й молоді». – зізнався Геннадій Миколайович. – «Пам'ятаю, вірші прийшли одного вечора. Я не присвячував їх Юлі, але усі її подруги й однокурсниці сприйняли це як посвяту. А як же інакше! Усі без винятку прочитали у цих рядках її біляву голову на моєму плечі. І у чомусь вони безумовно мали рацію – емоційна прив'язка до наших стосунків у тих віршах була».[9] Вірш було опубліковано, через декілька років його прочитав Ігор Лученок — композитор, педагог, народний артист СРСР (1987), творчість якого є епохою у розвитку музичного мистецтва Білорусі. Є люди, чиї імена визначають обличчя національної культури. І. Лученок – один із таких. Білоруську пісенну культуру сьогодні важко уявити без його творчості. Пісні композитора торкають струни серця, пробуджують добро, світло й кохання. Основна образна сфера його пісенної творчості – лірико-романтична. Музиці властиві яскравий мелодизм і національна самобутність. Ім'я композитора добре відоме в багатьох країнах світу. Геннадій Буравкін писав: «Ми з Ігорем мешкали на одній вулиці. І зі свіжонаписаною мелодією він одразу прибіг до мене ддому. Зізнатися чесно, я не був дуже вражений».[9]
«Зачарована моя» почала здобувати популярність. Довший час її виконував Ярослав Євдокимов. Пісня не увійшла до музичних альбомів артиста.
Потім її виконали «Пісняри»[10] в аранжуванні Володимира Мулявіна.
Уже у 80-ті роки «Зачаровану» співали в усьому Союзі. Є навіть варіанти туркменською й узбецькою мовами.
Цікаві факти ред.
- Зі спогадів І.Лученка: «Батько й мати дуже хотіли, щоб я став музикантом. І, що найцікавіше, моя мама любила вальси Штрауса. І я для неї потім написав «Майский вальс» – «… помнит Вена, помнят Альпы и Дунай». А батько любив «Полонез» Огінського. Звідси й коріння національних білоруських пісень «Зачарована», «Мой родной кут» і т.д.»[11]
- «Зачарована моя» увійшла у ТОП 100 найвеличніших білоруських пісень.[12]
- Пісню композитора Ігоря Лученка на вірші Геннадія Буравкіна «Зачарована моя» особливо люблять молоді артисти — декільком співакам із різних країн вона принесла звання лауреатів міжнародних конкурсів. На фестивалі «Слов'янський базар» (Білорусь, Вітебськ) її виконували:
- 1998 рік – співак з Ізраїлю Рафаель, «Гран-прі».[13]
- 2007 рік – Родіон Роус (Росія), приз імені Володимира Мулявіна[13]
- 2010 рік – Лаша Рамішвілі (Грузія) – 1-е місце у конкурсі і приз імені Володимира Мулявіна[13]
- 2011 рік – Дайніс Скутеліс (Латвія), приз імені Володимира Мулявіна[13],[14]
Відомі виконавці ред.
Аудіозаписи ред.
- Ярослав Євдокимов [14] [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Відеозаписи ред.
- Ярослав Євдокимов [15] [Архівовано 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- «Пісняри» [16] [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Білоруські Пісняри [17] [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Лаша Рамішвілі (Грузія) [18] [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Андрій Колосов (Білорусь) [19] [Архівовано 6 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ПІСНЯРИ Білоруський державний ансамбль [20] [Архівовано 7 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Володимир Митрашевський [21]
- Група "Баварія" [22] [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Група «ManSound» [23] [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Петро Єлфімов[24] [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Максим Писаренко[25]
Література ред.
- Генадзь Бураўкін // Беларускія пісьменнікі (1917—1990) : Даведнік / Склад. А. К. Гардзіцкі. — Мінск : Мастацкая літаратура, 1994. — С. 143—144.
- Барсток, М. Н. Руплівы поўдзень : нарыс творчасці Генадзя Бураўкіна / Марына Барсток. — Мінск : Мастацкая літаратура, 1984. — 173 с.
- Выбранае, 1955-1995 : вершы. Паэмы ["Чужая споведзь", "Хатынскі снег", "Паэма растання"]. Казкі. Песні / Генадзь Бураўкін. - Мінск : Мастацкая літаратура, 1998. - 382 с.
- Выбраныя творы [1956-1985 гг.] : у 2 т. / Генадзь Бураўкін ; [прадмова Рыгора Барадуліна]. - Мінск : Мастацкая літаратура, 1986. Т. 1 : Вершы. Паэмы ["Хатынскі снег", "Чужая споведзь"]. - 319 с., 1 л. партр. Т. 2 : Паэма ["Ленін думае пра Беларусь"]. Вершы. Казкі. Песні. Пераклады. - 287 с.
- Пяшчота : вершы пра каханне / Генадзь Бураўкін. - Мінск : Мастацкая літаратура, 1985. - 95 с. : іл.
- Варта вірності : вірші та поемі (з білоруської); упорядкування та вступна стаття Бориса Олійника) - Київ, Молодь, 1984. - 126 с.
- Верю полдню : стихотворения и поэмы : избранное : перевод с белорусского / Геннадий Буравкин ; [автор предисловия П.Е. Панченко]. - Москва : Молодая гвардия, 1981. - 192 с., 1 л. портр.
- Бураўкін Генадзь Мікалаевіч // Беларуская энцыклапедыя : у 18 т. Мінск, 1996. Т. 3. С. 345.
- Бураўкін Генадзь Мікалаевіч // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 т. Мінск, 1994. Т. 2. С. 132.
- Бураўкін Генадзь Мікалаевіч // Беларусь : энцыклапедычны даведнік. Мінск, 1995. С. 136.
- Бураўкін Генадзь // Беларускія пісьменнікі : біябібліяграфічны слоўнік : у 6 т. / [пад рэдакцыяй А.В. Мальдзіса]. Мінск, 1992. Т. 1. С. 395-405.
- Генадзь Бураўкін // Беларускія пісьменнікі (1917-1990) : даведнік / [складальнік А.К. Гардзіцкі]. Мінск, 1994. С. 72-73.
- Драздова, З.У. Генадзь Бураўкін / [Драздова З.У.] // Гісторыя беларускай літаратуры XX стагоддзя : у 4 т. / [навуковыя рэдактары : У.В. Гніламёдаў, С.С. Лаўшук]. Мінск, 2002. Т. 4, кн. 1. С. 710-728.
Посилання ред.
- Торрентс.укр. Пісня року-81/Телевізійний фестиваль [1981 р., Pop, IPTVRip](рос.)
- ПІСНЯРИ.com - пісня: Зачарованая мая (ВІА "Пісняри") [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Медійний білоруський портал tuzin.fm уклав свій топ "100 великих белорусских песен". п.28(рос.)
- Втрати року. Білоруси, що покинули цей світ, але зосталися у пам'яті країни. Геннадій Буравкін/Генадзь Бураўкін [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Генадзь Бураўкін: "Усе ведалі, што я "кадр" Пятра Машэрава" [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.](біл.)
- Червона книга російської естради. Ігор Лученок(рос.)
- Сайт 1000 платівок. Зачарованная(рос.)
- Дискографія ВІА Пісняри. Зачарованная моя [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Буравкін зачарував своїми піснями.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Пісня року 1971 - 1990 [27-DVD9][недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- Пісня року. Пісня-81(рос.)
- Кому присвячені білоруські шлягери(рос.)
- Геннадій Буравкін: поет неземної краси [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Кіноклуб "Фенікс". Пісня-81 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Російський танцювальный форум. Пісня року (1972 - 1990) [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Пісні Радянського Союзу. Каталог-визначник пісень. Зачарованная моя [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Мелодія. Ігор Лученок [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Ігор Лученок(рос.)
- Електронна бібліотечна система Красноярського державного інституту мистецтв. Лученок, Ігор Михайлович - Вибрані пісні [Ноты](рос.)
- Фонд композитора Воладимира Хвойницького. Геннадій Буравкін[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- Сайт 1000 платівок. Геннадій Буравкін(рос.)
- Музичний блог «Спитай Олену»(рос.)
Примітки ред.
- ↑ [1] [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] СОВЕТСКАЯ ЯРОСЛАВИЯ
- ↑ [2] [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] Песня года
- ↑ [3] [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.] АЎТАРСТВА Ў МУЗЫЦЫ
- ↑ Ярослав Евдокимов - Зачарованная моя - YouTube. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ [4] [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]Владимир ХВОЙНИЦКИЙ -- поэты -- Геннадий Буравкин
- ↑ [5] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Газета "Минский курьер", 04.08.2010 г.
- ↑ [6] [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] Большая биографическая энциклопедия
- ↑ [7] [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] Биография народного артиста Беларуси Василия Петровича Раинчика
- ↑ а б [8][недоступне посилання] Кому посвящены белорусские шлягеры. Газета "Комсомольская правда", 20.02.2004 г.
- ↑ [9] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Вокально-Инструментальная Эра (1960-1988) www.via-era.narod.ru
- ↑ [10] [Архівовано 8 липня 2015 у Wayback Machine.]Газета "Комсомольская правда в Украине", 17.112010 г.
- ↑ [11] [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.]100 найвялікшых беларускіх песень па вэрсіі Tuzin.fm (фота/аўдыё/відэа)
- ↑ а б в г [12] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Музыкальный клондайк
- ↑ [13] [Архівовано 23 вересня 2014 у Wayback Machine.] На фестивале «Славянский базар в Витебске» латгалец лучше всех пел белорусские песни. nacha.lv/ Культура, 18.07.2011