Західнопоморське воєводство
Західнопомо́рське воєво́дство (пол. województwo zachodniopomorskie) розташоване у Північно-Західній Польщі, це територія історичної Східної Померанії, польська частина сучасного єврорегіону «Померанія». Межує на заході з німецькими землями Мекленбург-Передня Померанія і Бранденбург.
Західнопоморське воєводство
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Województwo zachodniopomorskie
| ||||||||||
 |
 | |||||||||
| Герб | Прапор | |||||||||
.png) | ||||||||||
| На мапі Польщі | ||||||||||
| Адміністративний центр | Щецін | |||||||||
| Населення: | 1 693 219[1] | |||||||||
| Площа: | 22 892,48 | |||||||||
| Густота: | 74 | |||||||||
| Урбанізація: | 68,90% | |||||||||
| Номери автомобілів: | Z | |||||||||
| TERYT: 32 | Код ISO: PL-ZP | |||||||||
|
| ||||||||||
| Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
| Влада | ||||||||||
| Уряд | ||||||||||
| Воєвода: | Збігнєв Богуцький | |||||||||
| Маршалок: | Ольгерд Ґеблевич | |||||||||
| Адреса: | ul. Wały Chrobrego 4 70-502 Szczecin (воєвода) Zamek Książąt Pomorskich | |||||||||
| Лого воєводства: |  | |||||||||
| Мапа | ||||||||||
| ||||||||||
| Офіційна сторінка | ||||||||||
Воєводство було створене 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Об'єднало колишні Щецінське та Кошалінське воєводства, а також частини колишніх Гожовського, Пільського, Слупського воєводств.
Історія ред.
У 1815 році за підсумками Віденського конгресу територія королівства Пруссія була значно збільшена. Зокрема, Пруссії була передана остання частина, що залишилася Шведської Померанії, включаючи Штральзунд і острів Рюген. Натомість Пруссія віддала Данії герцогство Лауенбург і додатково виплатила їй 2,6 млн талерів. У 1815-1816 році Пруссія провела адміністративну реформу -- території Західної Померанії в її нових кордонах утворили одну з 10 провінцій королівства з адміністративним центром Штецін.
У 1932 році округ Штральзунд скасувався, а його територія була повністю приєднана до округу Штецін. У 1938 році було скасовано провінцію Позен-Західна Пруссія, а її основну частину передали в провінцію Померанія як адміністративний округ Позен-Західна Пруссія з центром в місті Шнайдемюль. Разом з цим до складу нового округу були передані райони Арнсвальде і Фрідельберг із провінцією Бранденбург, а також райони Драмбург і Нойштеттин, що знаходяться раніше в окрузі Кеслін. Після війни відповідно до умов Потсдамської угоди 1945 року, територія провінції Померанія, розташована на схід від Одеру, а також частина лівобережних земель на північ від Гарца (з Штеттіном і Свінемюнде) відійшли Польщі. Решта території були об'єднані із Мекленбургом і в 1949 році увійшли до складу НДР. У Польщі на колишніх померанских землях були створені у 1945 році Щецінське та в 1950 році Кошалінське воєводства, які з певними змінами проіснували до 1998 року, а потім були об'єднані з 1 січня 1999 року в Західнопоморське воєводство.
Географія ред.
Розміщення ред.
Західнопоморське воєводство розміщене на північному заході Польщі. Межує:
- на заході з землею Мекленбург-Передня Померанія (Німеччина),
- на півдні з Любуським та Великопольським воєводствами,
- на сході з Поморським воєводством,
- на півночі омивається Балтійським морем.
Територія воєводства природним чином ділиться на дві частини — балтійське узбережжя і Західнопоморське поозер'я. Пояс піщаного узбережжя освоєний різними курортами.
Демографія ред.
| Рік | Населення[2] |
|---|---|
| 1995 | 1 720 782 |
| 2000 | 1 697 935 |
| 2005 | 1 694 178 |
| 2010 | 1 693 072 |
| 2015 | 1 710 482 |
| 2019 | 1 696 193 |
| 2022 | 1 676 920 |
Адміністративний поділ ред.
Щецін — столиця регіону, був протягом 500 років княжою резиденцією поморської династії Гріффітів. Вони володіли прибалтійськими землями від острова Ругія до міста Ленборк на сході.
Міста з населенням понад 40 000 ред.
| Місто | Населення | Площа |
|---|---|---|
 Щецин |
411 119 | 300,83 км² |
 Кошалін |
107 886 | 83,20 км² |
 Старгард |
70 639 | 48,10 км² |
 Колобжег |
44 887 | 25,67 км² |
 Свіноуйсьце |
40 933 | 197,23 км² |
Комунікації ред.
Економіка ред.
Туризм ред.
Золотисті пляжі, вкриті розшматованими кліфами, витягнуті на пісок рибальські катери та чайки, що кружляють над ними. У Західнопоморському воєводстві можна милуватися цими типовими картинами балтійського узбережжя. Сюди охоче приїжджають німецькі туристи. Тут велике різноманіття флори та фауни у її природному середовищі.
Примітки ред.
- ↑ Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 12 листопада 2020.
- ↑ Województwo zachodniopomorskie » mapy, miasta, nieruchomości, GUS, noclegi, regon, wypadki drogowe, bezrobocie, zarobki, wynagrodzenie, tabele, edukacja, demografia, statystyki, pojazdy. Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
| Балтійське море | ||
 Німеччина
|
|
 Поморське воєводство
|
 Любуське воєводство
|
 Великопольське воєводство
|