Західна філософія — філософська думка і праці західної цивілізації, на відміну від східних філософій і різноманіття автохтонних філософій.

Історично термін західна філософія був порівняно нещодавно введений для позначення філософського мислення західної культури, починаючи з давньогрецької філософії в Стародавній Греції, у розвитку згодом охоплюючи великі території Землі, включаючи Північну Америку та Австралію. Існують суперечки про включення також території Північної Африки, окремих ареалів Середнього Сходу, Східної Європи і так далі. Слово філософія походить з давньогрецької мови:philosophia(дав.-гр. φιλοσοφία), буквально, «любов до мудрості» (дав.-гр. φιλεῖν — philein «любити» і дав.-гр. σοφία — sophia «мудрість», в сенсі: знання).

У сучасній термінології західна філософія відноситься до двох основних «традицій» сучасної філософії: аналітична філософія та континентальна філософія.

Зміст

ПоходженняРедагувати

Докладніше: Історія філософії

У розуміння філософії в давнину і в твори (принаймні деяких) древніх філософів входили проблеми філософії, існуючі в даний час, але одночасно охоплювалися багато інших дисциплін : чиста математика та природничі науки (фізика, астрономія, біологія). Наприклад, Арістотель писав твори по всіх цих предметах. Термін західна філософія — даремний і нечіткий термін, якщо мова йде про визначення величезного розмаїття окремих традицій, політичних груп, релігійних груп, індивідуальних авторів протягом тисячоліть.

Субдисципліна західної філософіїРедагувати

Західні філософи зазвичай поділяються на кілька великих напрямків, які відрізняються за областю досліджень. В Античності був поширений розподіл філософії, запропонований стоїками, на логіку, етику і фізику (вивчення природи, що включає як природні науки, так і метафізику). У сучасній філософії спеціалізація зазвичай така: метафізика, епістемологія, етика та естетика. Логіка іноді включається в основні розділи філософії, іноді вважається окремою міждисциплінарною наукою.

Усередині цих об'ємних розділів філософії сьогодні присутні численні субдисципліни. Існує найзагальніше розділення, зокрема в англомовних країнах, на аналітичну і континентальну «традиції». Інтерес до конкретних субдисциплін може з плином часу зростатати і зменшуватися.

Філософія та інші дисципліниРедагувати

ПриродознавствоРедагувати

Спочатку термін філософія застосовувався до всіх наук про природу. Арістотеля займали питання, які в наш час[Коли?] можуть бути співвіднесені з біологією, метеорологією, фізикою, космологією спільно з його метафізикою і етикою. Ще в XVIII столітті фізику і хімію класифікували як «натуральна філософія», тобто філософське вивчення природи. Сьогодні ці галузі знань віднесені до наук і формально відокремлені від філософії. Однак такий поділ неоднозначний: деякі філософи стверджують, що наука, як і раніше, нерозривно пов'язана з філософією.

Порівняно недавно психологія, економіка, соціологія та лінгвістика входили в поле наукової діяльності філософів, але в наш час[Коли?] між ними існує слабкий взаємозв'язок. Слід розуміти різницю між філософією науки і наукою.

Теологія і релігійні пошукиРедагувати

Подібно філософії більшість релігійних пошуків не носить експериментального характеру. Область досліджень теології частково перетинається з філософією релігії. Аристотель розглядав теологію як розділ метафізики, також багато філософів до XX століття приділяли велику увагу питанням богослов'я. Тому теологія і філософія релігії не є непов'язаними. Тим не менш, за своєю методологією філософія релігії ближче до історії та соціології, ніж до теології.

В емпіричній традиції сучасної філософії релігійні пошуки часто розглядаються поза сферою знання. У філософії XX століття помітно менше філософів, що серйозно займалися питаннями богослов'я.

МатематикаРедагувати

Математика використовує дуже специфічні і строгі методи доказу, яким філософи іноді (або рідко) намагаються наслідувати. Більшість філософських творів написано в прозі і зазвичай не досягає рівня математичної чіткості. Як результат, математики не часто погоджуються з висновками філософів, в свою чергу філософи не часто погоджуються з результатами математиків, як і з їх методами.

Філософія математики — розділ у складі філософії науки, але математика має особливе ставлення до філософії: логіка вважається розділом філософії і математика є парадигмальним прикладом логіки. Наприкінці XIX — початку XX століть логіка зробила величезний прорив у розвитку, і чиста математика як доводилося зводиться до логіки. У свою чергу, використання формальної логіки у філософії на кшталт використання математики в науці.

ЛітератураРедагувати

  1. Нариси  історії  західної  філософії  ХІХ–ХХ  ст. :  навч. посіб. /  Андрій  Дахній. –  Львів  :  ЛНУ  імені  Івана Франка, 2015. – 488 с. – ISBN 978‐617‐10‐0176‐3
  2. (рос.) Современная западная философия. — М., 1998.
  3. (рос.) Рассел Б. История западной философии и её связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. В 3-х книгах. — Новосибирск, 1999. — C. 492–624.
  4. (рос.) Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 3. От Леонардо до Канта. — СПб., 1996. — С. 43-451.
  5. (рос.) История философии / Под редакцией Н. В. Мотрошилова. — Том 1-4. — М.

ПосиланняРедагувати