Заполя́рний (рос. Заполя́рный; норв. Zapoljarnyj) — місто (з 1963) в Печенезькому районі Мурманської області Росії. Центр і до травня 2020 року — єдиний населений пункт міського поселення Заполярний. Знаходиться за 103 км на північний захід від Мурманська.

місто Заполярний
рос. Заполярный
Coat of Arms of Zapolyarny (Murmansk oblast).jpg Flag of Zapolyarny (Murmansk oblast).png
Герб міста Прапор міста
Пилон в Заполярном.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мурманська область
Муніципальний район Печензький район
Код ЗКАТУ: 47215503000
Код ЗКТМО: 47615103001
Основні дані
Час заснування 1956
Статус міста 1963
Населення 14 706
Площа 12 км²
Густота населення 43,74 осіб/км²
Поштові індекси 184430
Телефонний код +7 81554
Географічні координати: 69°25′ пн. ш. 30°48′ сх. д. / 69.417° пн. ш. 30.800° сх. д. / 69.417; 30.800Координати: 69°25′ пн. ш. 30°48′ сх. д. / 69.417° пн. ш. 30.800° сх. д. / 69.417; 30.800
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 116 м
Вебсторінка zapadmin.ru
Мапа
Заполярний (Росія)
Заполярний
Заполярний

Заполярний (Мурманська область)
Заполярний
Заполярний


CMNS: Заполярний у Вікісховищі

Населення — 14 706 осіб (2020)[1]. Площа міста — 12 км².

ІсторіяРедагувати

Перше поселення на території міста було закладене в 1955 році геологами при будівництві Жданівського гірничо-збагачувального комбінату на базі Жданівського мідно-нікелевого родовища, відкритого в 1946 році. Датою заснування міста вважається 4 травня 1955 року. Місто будувалося трестом «Печенганікельбуд» і ленінградськими комсомольцями [2]. 20 квітня 1956 селище при комбінаті було включене в облікові дані і отримало найменування «Заполярний» (так як розташовувалося за полярним колом).

З кінця квітня 2020 року міське поселення скасовується у зв'язку з реоргранізацією Печензького муніципального району на Печензький муніципальний округ, закон про перетворення підписаний 24 квітня 2020 року.

ЕкономікаРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Чисельность постоянного населения РФ по МО на 1 января 2020 года. Росстат. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. 
  2. Печенга. Досвід краєзнавчої енциклопедії / Авт.-сост. В. А. Мацак. - Мурманськ, 2005, с. 136-142.