Загрязька Наталія Кирилівна
Ната́лія Кири́лівна Загря́зька (*1747— †31 березня 1837) — фрейліна.
| Загрязька Наталія Кирилівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Наталья Кирилловна Разумовская |
| Народилася | 5 (16) вересня 1747 |
| Померла | 19 травня 1837 (89 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | фрейліна, господиня літературного салону |
| Знання мов | російська і французька |
| Рід | Розумовські |
| Батько | Кирило Розумовський |
| Мати | Наришкіна Катерина Іванівна |
| Родичі | Гончарова Наталія Сергіївна |
| Брати, сестри | Розумовський Петро Кирилович, Розумовський Олексій Кирилович, Розумовський Григорій Кирилович, Розумовський Андрій Кирилович, Розумовський Лев Кирилович, Розумовський Іван Кирилович і Розумовська Ганна Кирилівна |
| У шлюбі з | Загряжський Микола Олександровичd |
| Нагороди |  |
Старша з дочок графа Кирила Григоровича Розумовського[1] була улюбленкою в сім'ї і всіма шанована.
Від народження дівчинка виховувалася французькою, перше слово сказала цією мовою. З трьох років мешкала у Глухові, куди було заслано її батька, там маля вивчило рідну мову. А російською вона до останнього дня говорила з акцентом і знала не досконало.
У ранній молодості вона жалувана званням фрейліни імператриці Катерини II, при цьому їй було дозволено залишатися при батьках. Наталія Кирилівна не поспішала виходити заміж і відмовляла багатьом женихам, поки двадцяти п’яти років від роду не закохалася.
24 жовтня 1772 вона вийшла заміж за вдівця Миколу Загрязького (1743-1821), скромного офіцера Ізмайлівського полку. Після весілля молоді жили в Петербурзі, в будинку графа Кирила Розумовського на Мойці, але недовго. Через інтриги двоюрідної сестри, графині Софії Апраксіної, Загрязькі переїхали на найману квартиру. У 1774 р. графиня зблизилася з Григорієм Потьомкіним, з графом Андрієм Шуваловим і його дружиною, уродженої Салтиковою.
Через власну недугу Загрязька не могла мати дітей, тому у 1777 р. удочерила свою племінницю Марію Васильчикову, дочку сестри Ганни Кирилівни, фактично відібравши її в батьків; зробила її спадкоємицею величезного багатства. Згодом одружила Марію з князем Віктором Кочубеєм.
Рятуючись від війни 1812 року разом із загальним потоком біженців, Загрязька прибула до Тамбова, де її чоловік мав будинок. У цьому будинку 27 серпня 1812, на другий день після Бородінської битви, народилася Наталія Гончарова – майбутня дружина поета Олександра Пушкіна.
Після 30 років шлюбу Наталія Кирилівна роз’їхалася з чоловіком, що анітрохи не змінило їх дружніх відносин. Наталія Кирилівна говорила про свій шлюб: «Я могла б бути щасливою, якби не була з дитинства розпещена, будь-яка людина розлучилася б зі мною через мій нестерпний характер». Вона поселилася в будинку племінниці Марії Кочубей, де тримала власні апартаменти з шести кімнат.
Померла Наталія Кирилівна Загрязька 19 травня 1837 р., похована в Олександро-Невській лаврі.
В образі графині із «Пікової дами», за визнанням Пушкіна, багато схожості з Загрязькою[2].
Примітки
ред.- ↑ Dixon, Simon (2010). Catherine the Great (вид. Paperback ed). London: Profile Books. ISBN 978-1-86197-777-9.
- ↑ Черкаська, Ганна (16 вересня 2016). Дочка гетьмана. UAHistory (укр.). Процитовано 19 травня 2024.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |