Заглада Леоніла Борисівна
Леоні́ла (Ні́на) Бори́сівна Загла́да (29 квітня 1896, Київ — 28 квітня 1938, там само) — етнолог, українська дослідниця народної культури.
| Заглада Леоніла Борисівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
29 квітня 1895 Київ, Російська імперія |
| Померла |
28 квітня 1938 (42 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | етнолог |
Біографічні відомості ред.
Наукова кар'єра ред.
Працювала науковим співробітником Музею (Кабінету) антропології та етнології ім. Хв. Вовка, а з січня 1934 р. — молодшим науковим співробітником Інституту матеріальної культури Всеукраїнської академії наук.
Була дійсним членом Етнографічної комісії ВУАН, членом всеукраїнського Етнографічного товариства. За час роботи в цих установах Ніна Заглада зібрала фактичний матеріал з народної культури українців Чернігівщини, Київщини, Полтавщини, Волині. Зробила ряд стаціонарних досліджень у селах Жукин на Чернігівщині, Замисловичі на Волині, Пекарі, Старосілля на Київщині.
Відчуваючи небезпеку, яка нависла над нею, Заглада не покидає етнографічних дослідів. І хоч надійшли інструкції прославляти колгоспне життя, вона залишається вірна науці. Влітку 1934 року їде в свою останню місячну експедицію на Чорнобильське Полісся, де досліджує села Новошепеличі, Кошарівку, Семиходи, Рудню-Сованську. Вивчаючи зміни, які відбулися на селі за час створення колгоспів, Ніна Заглада, як справжній науковець, не залишила поза увагою матеріальну традиційну культуру поліщуків і досить детально описала та проаналізувала підсічну систему землеробства, знаряддя праці до обробітку землі (соха, плуг, борона) і технологію їх виготовлення, знаряддя праці по збору врожаю, пристосування до механічної і ручної переробки харчових продуктів, житло та господарські будівлі, громадські споруди, пасічництво, рибальство, побут пастухів.
Репресії. Реабілітація ред.
Із життєпису Ніни Заглади, що збереглися в архіві, відомо, що у 1934 їй доводилося на зборах Інституту «самокритично визнавати і засуджувати свої хиби, які допустила під впливом буржуазної методології, і весь час переозброюватися, опановуючи єдино науково марксо-ленінську методологію…».[1]
Ніну Загладу було заарештовано 30 березня 1938 і за рішенням трійки УНКВС Київської області від 11 квітня 1938 (протокол № 215) засуджено до розстрілу. Вирок виконано о 23 годині вечора 28 квітня цього ж року. Реабілітована 8 лютого 1957 рішенням військового трибуналу КВО.
Значення наукового доробку ред.
Унікальне значення має її ґрунтовно-рукописне монографічне дослідження матеріальної культури села Ново-Шепеличі Чорнобильського району у 1934 (фрагменти праці надруковані в журналі «Родовід», № 3, 1992 р.; № 4, 1993 р.), яке внаслідок дезактиваційних робіт після аварії на ЧАЕС припинило існувати.
Тільки у 1992 році вперше були опубліковані окремі фраґменти матеріалів цієї експедиції, але основні матеріали ще чекають на видавця.
Праці ред.
Ніна Заглада автор багатьох етнографічних праць:
- «Побут селянської дитини» (Київ, 1929)[2];
- «Ярмо» (Матеріал до етнології. Київ, 1929, ч. 2),
- «Коза» (Матеріали до етнології й антропології. Львів, 1929, т. 21—22, ч. 1),
- «Систематичні досліди над процесом змін в народному побуті» (Побут, 1928, № 1)
- «Відділ монографічного дослідження села: (село Старосілля)» Київ 1930
та програма до збирання етнографічного матеріалу: «Жнива», «До пізнання дитячого життя» тощо.
- Заглада, Н. Відділ монографічного дослідження села : (село Старосілля) / Н. Заглада ; Всеукр. АН, Провідник по музеї антропології та етнології ім. Хв. Вовка. — Київ : [б. в., 1930. — 78, 4 с.] [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Написала ряд етнографічних розвідок з проблем народного харчування, ремесла та промислів, народного мистецтва України.
Вшанування пам'яті ред.
- В Києві існує вулиця Леоніли Заглади.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 162—163 . http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Борисенко В. Етнографічна експедиція на Полісся 1939 року // Родовід — 1992. — № 3. — С. 30–36.
- Борисенко Валентина Як убивали пам'ять народу [Архівовано 10 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Заглада Н. Відділ монографічного дослідження села: (село Старосілля) [Архівовано 5 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- С. I. Білокінь Б 61 Музей України (Збірка П. Потоцького): Дослідження, матеріали. Монографія / Нац. Києво-Печер. іст.-культ, заповідник, НАН України. Ін-т історії
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |