Завгородній Василь Никифорович

Васи́ль Ники́форович Завгоро́дній (30 листопада 1911 — 31 серпня 1961) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир мінометного взводу 185-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії 12-ї армії, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Василь Никифорович Завгородній
Завгородній Василь Никифорович.jpg
Народження 30 листопада 1911(1911-11-30)
Весела Долина
Смерть 31 серпня 1961(1961-08-31) (49 років)
Розкішна
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 1933—1938, 1941—1949
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank kapitan infobox.svg Капітан
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
CMNS: Завгородній Василь Никифорович на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 30 листопада 1911 року на хуторі Весела Долина Бахмутського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині — село Бахмутського району Донецької області), в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів. Працював трактористом у МТС.

У 1933—1938 роках проходив військову службу. У 1938 році закінчив курси молодших лейтенантів. Вдруге до лав РСЧА призваний Ямським РВК Сталінської області у серпні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з 20 серпня 1941 року. Воював на Південно-Західному та 3-му Українському фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року.

Особливо командир взводу мінометної роти 185-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії лейтенант В. Н. Завгородній відзначився під час битви за Дніпро. 25-26 жовтня 1943 року у боях за острів Хортиця виявив себе, як мужній і вольовий командир. Взвод під його командуванням, успішно форсувавши річку Дніпро, розосередився на березі і відкрив нищівний вогонь по ворогу. Коли супротивник наближався надто близько, гвардії лейтенант В. Н. Завгородній особисто піднімав своїх бійців у рукопашну сутичку. Коли скінчились боєприпаси і надійшов наказ командування на відступ з острова, матеріальна частина взводу була затоплена у Дніпрі. Під час повернення на лівий беріг, гвардії лейтенант В. Н. Завгородній особисто врятував життя командирові мінометної роти, який тонув.

Після закінчення війни продовжив військову службу у лавах ЗС СРСР. У 1949 році капітан В. Н. Завгородній вийшов у запас.

Мешкав і працював у селі Розкішна Ставищенського району Київської області, де й помер 31 серпня 1961 року.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії лейтенантові Завгородньому Василю Никифоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3416).

Також нагороджений орденом Червоної Зірки (30.09.1944) і медалями.

Вшанування пам'ятіРедагувати

Ім'ям Василя Завгороднього названа вулиця у селі Розкішна.

ПосиланняРедагувати