Забута мелодія для флейти

фільм 1987 року

«Забута мелодія для флейти» (рос. «Забытая мелодия для флейты») — російський радянський художній фільм 1987 року кіностудії «Мосфільм». Режисер Ельдар Рязанов, сценарій Еміля Брагінського. Фільм показує відмінність між життям радянських чиновників і простих людей в період кризи радянського режиму.

Забута мелодія для флейти
рос. Забытая мелодия для флейты Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдраматичний фільм і мелодрама[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерРязанов Ельдар Олександрович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристБрагінський Еміль Веніаміновичd і Рязанов Ельдар Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях
Філатов Леонід Олексійович, Догілева Тетяна Анатоліївна, Ольга Волкова, Майорова Олена Володимирівна, Купченко Ірина Петрівна, Валентин Гафт, Санаєв Всеволод Васильович, Олександр Ширвіндт, Вацлав Дворжецький, Олександр Панкратов-Чорний, Агапова Ніна Федорівна, Alexander Pyatkovd і Рязанов Ельдар Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорАлісов Вадим Валентинович Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторПетров Андрій Павлович Редагувати інформацію у Вікіданих
ХудожникОлександр Борисов Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяМосфільм Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість134 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік1987
IMDbID 0096492 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Забута мелодія для флейти у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Фільм був знятий після оголошення Гласності, тому в ньому дуже рельєфно розкриваються ще донедавна заборонені теми: бюрократизм чиновників, секс, убогий побут простих радянських громадян, містика.

Сюжет

ред.

Леонід Філімонов (Леонід Філатов), високопоставлений чиновник з «Головного управління вільного часу» є послідовним ретроградом, але у своїх мріях бачить себе борцем за справедливість та сучасним керівником. Він бореться проти будь-яких проявів «ініціативи знизу»: народної творчості, яку можна неоднозначно тлумачити, але на нарадах уявляє собі, як він піднімається і каже всю правду-матку про свого ретрограда-начальника (Всеволод Санаєв).

Через нездорове серце він знайомиться з медсестрою Лідою (Тетяна Догілева) зі свого управління, в яку закохується. Так вийшло, що вона виявилася єдина, з ким він може бути абсолютно відкритий. Дружина, дізнавшись, що він завів собі коханку, виганяє його з дому, і він оселяється у медсестри.

Незабаром дружина, зрозумівши, що залишилася одна, просить його повернутися до неї, вона згодна все пробачити. І щоб бути більш переконливою, вона злегка загрожує, що розповість про їх розставання своєму батькові, який активно сприяє кар'єрі Леоніда. Колеги по роботі, зацікавлені у кар'єрному рості Леоніда, теж умовляють його повернутися до дружини.

Після повернення Леонід очолює Управління. Під час виступу з промовою він переживає докори сумління і сором перед Лідою, в результаті чого йому знову стає зле. Відчуваючи, що ось-ось знепритомніє, Філімонов просить покликати Ліду. Не зважаючи на зусилля реаніматологів Леонід переживає клінічну смерть і його душа несеться в потойбічний світ... В момент, коли лікарі вже безсилі допомогти, Ліда, побачивши біля Управління машину швидкої допомоги, вбігає в кабінет Філімонова і благає його не вмирати, після чого Філімонов повертається до життя.

У головних ролях

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.