Відкрити головне меню

Дворжецький Вацлав Янович

Вацлав Янович Двожецький (пол. Wacław Dworzecki; 3 серпня 1910, Київ, Російська імперія — 11 квітня 1993, Нижній Новгород, Росія) — радянський актор. Народний артист Росії (1991).

Двожецький Вацлав Янович
Вацлав Двожецький. Фото першої третини ХХст.
Вацлав Двожецький. Фото першої третини ХХст.
Ім'я при народженні Wacław Wiktor Dworzecki
Інші імена Віктор
Народився 3 серпня 1910(1910-08-03)
Київ, Російська імперія
Помер 11 квітня 1993(1993-04-11) (82 роки)
Нижній Новгород, Росія
Поховання Червоне кладовище[d]
Національність поляк
Громадянство Російська імперія, СРСР
Діяльність актор
Alma mater Київський політехнічний інститут (1930)
Роки діяльності 1927 - 1993
Дружина Таїсія Рей, Ріва Левіте
Діти Владислав Двожецький, Двожецький Євген Вацлавович
IMDb nm0245366
Нагороди та премії
Народний артист Росії

БіографіяРедагувати

Народився 21 липня (3 серпня) 1910 року у шляхетській сім'ї.

Навчався у театральній студії при Київському польському драматичному театрі (19271929), Київському політехнічному інституті (19281930). У 1929 році Двожецького було заарештовано за активну участь у гуртку «ГОЛ» («группа освобождения личности» — «група звільнення особистості»), з 1929 по 1937 рік перебував у таборах на будівництві залізниці Пінюг — Сиктивкар, Біломорсько-Балтійського каналу, Туломської гідроелектростанції, рудниках острову Вайгач. одночасно працював у табірному театрі «Туломська театральна експедиція» («Туломская театральная экспедиция»). Там відбувся його акторський дебют.

 
Метричний запис про народження та хрещення Вацлава Двожецького. З фондів ЦДІАК України

Після звільнення у1937 році повернувся до Києва, до батьків. Однак не зміг влаштуватися до жодного з київських театрів. Намагався також вступити до театру у м. Біла Церква, однак і туди його не захотіли брати через колишню судимість. Влаштувався на роботу до вагоперевірної майстерні у Баришівці, однак був звільнений за місяць. Після цього переїхав до Харкова, де йому вдалося влаштуватися до робочо-колгоспного театру № 4. Однак за місяць було заарештовано начальника управління культури, за рекомендацією якого Двожецький отримав місце у театрі. Актор був вимушений переїхати у Підмосков'я, де мешкала його двоюрідна сестра, а пізніше — до Омська, де його було прийнято до Омського театру для дітей і молоді.

Перед Другою світовою війною працював в Осмському ТЮГ-у, Таганрозькому драматичному театрі та Омському обласному драматичному театрі як актор і режисер.

Восени 1941 року Двожецького було заарештовано вдруге. Перебував у таборі до 1946 року. У 1950-х роках разом із другою дружиною Рівою Левіте переїхав до Саратова, де влаштувалися до Саратовського театру драми ім. І. А. Слонова, пізніше переїхали до Нижньго Новгороду, де Дворжецький став одним з провідних акторів Драматичного театру, у якому служив до кінця життя.

У творчому доробку Вацлава Дворжецького 122 ролі у 111 виставах.

З 1968 року знімався у кіно та на телебаченні, зіграв 92 ролі.

У 19781980 роках — актор театру «Современник (театр)», з 1988 року — актор Нижегородського державного академічного театру драми ім. М. Горького.

У справі 1930 року був реабілітований постановою Військового трибуналу Київського військового округу від 24 липня 1992 року.

Помер 11 квітня 1993 року. Похований у Нижньому Новгороді на Бугровському кладовищі.

Сім'яРедагувати

ФільмографіяРедагувати

ТвориРедагувати

  • Дворжецкий В. Я. Пути больших этапов: Записки актёра. — М. : Возвращение, 1994. — 118 с.
  • Вацлав Дворжецкий — династия // Сост. — Гройсман Яков, Левите Рива. — М. 1999. — 79 с.

ПосиланняРедагувати

Сизов С. Г. Дело Вацлава Дворжецкого (Омск, 1941—1942 гг.): «тоталитарная жестокость» и «тоталитарный гуманизм» власти // Культура и интеллигенция меняющихся регионов России: ХХ век. Интеллектуальные диалоги XXI век. Россия — Сибирь — Казахстан: Материалы VI Всерос. науч. и науч.-практ. конф. с междунар. участием (Омск, 3 −5 октября 2006) / Отв. ред. В. Г. Рыженко. Ч.1. Омск: Междунар. ин-т стратегич. проектир., 2006. — С. 59 — 65.