Панкратов-Чорний Олександр Васильович

російський актор

Панкратов-Чорний Олександр Васильович (нар. 28 червня 1949, с. Конєво, Алтайський край, РРФСР) — російський актор, кінорежисер. Заслужений артист Росії (1998).

Панкратов-Чорний Олександр Васильович
Aleksandr Pankratov.jpg
Ім'я при народженні рос. Александр Васильевич Гузев
Народився 28 червня 1949(1949-06-28) (72 роки)
Pankrushikhinsky Districtd, Алтайський край, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність кіноактор, кінорежисер, ведучий, поет, телеактор, телеведучий, актор театру
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1976)
Заклад Lunacharsky Drama Theatred
Роки діяльності з 1978 — тепер. час
У шлюбі з Ізотова Вероніка Едуардівна
IMDb nm0659609
Нагороди та премії
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня орден Дружби
Народний артист Росії Заслужений артист Росії

CMNS: Панкратов-Чорний Олександр Васильович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Закінчив акторський факультет Горьковського театрального училища (1969) та режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1976).

Грав у фільмах «Ми з джазу», «Подія в Утиноозерську», «Зимовий вечір у Гаграх» та ін., поставив кінокартини: «Дорослий син», «Пригоди графа Невзорова», «Салон краси» тощо. Знявся в українських стрічках: «Дій за обставинами!» (1984, Жора «Циркач»), «Годинникар і курка» (1988, т/ф), «Дежа вю!» (1989), «Дитина до листопада», «Повітряні пірати» (1992), «Запах осені», «Я сама» (циган), «Афери, музика, любов» (1993), «Зефір в шоколаді» (1994).

ПоглядиРедагувати

У березні 2014 року підписав листа на підтримку позиції президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну[1] Окрім того, Панкратов-Чорний заявив, що охоче підписав би не лише цю петицію, але й листа щодо «приєднання України до Росії».[2]

Після відвідин тимчасово-окупованих територій України Панкратов-Чорний заявив:

  Бандерівці і 20 років пропаганди триватимуть довго. Вони не заспокояться. Найцікавіше: печаль у чому - ці бандерівці, які виходять на площі з факелами, з фашистськими гаслами, — вони не хочуть працювати. Вони хочуть мати рабів за рахунок, яких будуть жити. Це - фашизм. Це страшне явище. І вони не заспокояться, поки їх не знищать. Як у Другій світовій війні — прийшли до Берліна і взяли Берлін[3].  

КритикаРедагувати

Через підписання листа на підтримку дій Володимира Путіна Панкратов-Чорний отримав обструкцію в Україні. Зокрема, у Чернівцях активісти пікетували знімання російського фільму за участю Панкратова-Чорного як актора[4]. Висловлює захоплення ДНР та ЛНР та поширює відомі російські пропагандистські штампи щодо «бандерівців» та «фашистів» в Україні[5].

ФільмографіяРедагувати

  1. 1978 — Сибіріада — Сашко
  2. 1983 — Моментальний знімок
  3. 1983 — Ми з джазу- Степан
  4. 1984 — Дій за обстановкою!- Жора «Циркач», ст. лейтенант Петренко
  5. 1984 — Жорстокий романс — Іван Петрович Семенівський
  6. 1984 — І ось прийшов Бумба — Ахмет, дресирувальник слона Бумба з Казані
  7. 1984 — Перша Кінна — поранений червоноармієць
  8. 1984 — Шанс — міліціонер, черговий у відділенні
  9. 1985 — Батальйони просять вогню — майор-інтендант
  10. 1985 — Битва за Москву — капітан Кияшко
  11. 1985 — Зимовий вечір у Гаграх — Аркадій Грачов
  12. 1985 — Знай наших! — Прикажчик
  13. 1986 — Кур'єр — Степан Опанасович Макаров, головний редактор журналу «Питання пізнання»
  14. 1986 — Потрібні люди — директор ресторану Ігор Олександрович
  15. 1986 — Образа — водій автокрамниці
  16. 1986 — Привід
  17. 1986 — Я тебе ненавиджу — Юлік
  18. 1987 — Де знаходиться нофелет? — Геннадій, двоюрідний брат Павла
  19. 1987 — Забута мелодія для флейти — Саша, актор народного театру
  20. 1990 — «Десять років без права листування» — Коля «Татарин», двірник
  21. 1991 — Караван смерті — Іван Мар'їн
  22. 1994 — Зефір в шоколаді — Василь Кавун, капітан загону радянських десантників

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.574;
  • Раззаков Ф. Актеры всех поколений. М., 2000. — С.395-401;
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.422-433.