Вікіпедія

З'їзд народних депутатів (2022)

Ця стаття містить неукраїнськомовний текст, який слід вилучити або перекласти українською. Розміщення у статті неукраїнськомовного тексту є грубим порушенням мовного-стильового правила української Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть це виправити. (січень 2024)

З'їзд народних депутатів — це збори колишніх депутатів різних рівнів і скликань від Росії, які претендують на роль перехідного парламенту РФ або його можливого наступника[1][неавторитетне джерело].

З'їзд народних депутатів
рос. Первый съезд народных депутатов
 
Загальна інформація:
Юрисдикція:
Дата заснування: 2022
Офіційний вебсайт:
rosdep.org

Ініціатором з'їзду став колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов. Сесії 1-го Конгресу відбулися 4–7 листопада 2022 року в м. Яблонна, Польща[2][3].

Легітимність ред.

З'їзд позиціонує себе як зібрання «єдиних представників суспільства і держави, які мають демократичну легітимність, отриману від російських громадян[ru]»[4][неавторитетне джерело]. Ілля Пономарьов під час з'їзду відповів, що як представники російських громадян вони цілком легітимні, оскільки колись були обрані народом, а тепер Росії потрібен тимчасовий орган для передачі влади, і вони «вибори потім проведуть». Геннадій Гудков назвав з'їзд «протопарламентом»[5][неавторитетне джерело].

Учасники ред.

До участі у з'їзді як делегати з правом голосу були запрошені:

  • депутати російського парламенту, обрані до 14 березня 2014 року, які не підтримують анексію Криму та війну проти України;
  • депутати обласних та міських парламентів, що засуджують анексію Криму та війну проти України;
  • громадяни Російської Федерації, які обіймали виборні посади у виконавчій владі та не підтримують анексію Криму та війну проти України.

Також могли брати участь особи, які засуджують війну в Україні та отримали рекомендацію принаймні двох делегатів. Таким чином, делегатами могли стати ті, хто ніколи не був депутатом. Організатори повідомили, що всього на участь у конгресі подано 94 заявки. Усього для участі в з'їзді народних депутатів Росії зареєструвався 51 делегат, 26 із них взяли участь онлайн. Були присутні 80 гостей із дорадчим голосом із 32 регіонів Російської Федерації та 9 іноземних держав. Кілька учасників Конгресу, які брали участь у його роботі дистанційно з Росії, були змушені приховувати свої імена та обличчя з міркувань безпеки. Перевірку їхніх осіб проводила лічильно-мандатна комісія.

Перед початком з'їзду до оргкомітету увійшли Ніна Бєляєва, Геннадій Гудков, Олена Лук'янова, Ілля Пономарьов, Марк Фейгін, Петро Царьков і Аркадій Янковський. Для ведення поточної політичної діяльності між зборами замість оргкомітету створено Виконавчу раду з 11 осіб. До складу ради були обрані: Геннадій Гудков, Андрій Ілларіонов, Олена Істоміна, Людмила Котесова, Олена Лук'янова, Олександр Осовцов, Ілля Пономарьов, Андрій Сідельников, Марк Фейгін, Петро Царьков і «Цезар»[6].

Склад делегатів з'їзду:

ексдепутати Держдуми і Ради Федерації.

  • Геннадій Володимирович Гудков
  • Людмила Степанівна Котесова
  • Олександр Авраамович Осовцов
  • Ілля Володимирович Пономарьов
  • Марк Захарович Фейгін
  • Ігор Олександрович Яковенко
  • Аркадій Едуардович Янковський

екс-депутати регіонального та муніципального рівнів

  • Ніна Олександрівна Бєляєва (вийшла)
  • Олексій Вікторович Віленець
  • Ігор Володимирович Глек
  • Сергій Володимирович Гуляєв
  • Андрій Володимирович Давидов
  • Євген Валерійович Доможиров (вийшов)
  • Андрій Борисович Єдігарев
  • Антон Сергійович Єрашов
  • Андрій Євгенович Корчагін
  • Лев Костников
  • Антон Олександрович Костромічев
  • Олена Олександрівна Котеночкіна
  • Василь Анатолійович Крюков
  • В'ячеслав В'ячеславович Мальцев
  • Ілля Мезенцев
  • Максим Володимирович Мотин
  • Галина Олександрівна Фільченко
  • Олег Георгійович Хомутинніков
  • Петро Анатолійович Царьков
  • Олексій Черемушкін

екс-обіймачі виборних посад

  • Дмитро Володимирович Ушацький

інші

  • Григорій Маркович Амнуель
  • Дмитро Баграш
  • Олексій Олександрович Барановський
  • Павло Григорович Жовніренко
  • Андрій Миколаевич Ілларіонов
  • Олена Істоміна
  • Ольга Володимировна Курносова
  • Олена Анатоліївна Лук'янова
  • Дмитро Олександрович Некрасов
  • Дмитро Володимирович Саввін
  • Андрій Сидельніков
  • Вадим Сидоров
  • Олексій Собченко
  • «Цезарь»

Підготовка та проведення з'їзду ред.

Напередодні та під час з'їзду організатори повідомили, що палац, який вони обрали для зустрічі в Яблунному, був місцем, на їхню думку, знаменитих переговорів між владою Польської Народної Республіки та профспілкою «Солідарність», наприкінці '980-х. Про це організатори нібито дізналися, лише коли приїхали до Польщі, тому екстрено місце проведення не змінювали. Частина делегатів не змогла приїхати до Польщі через проблеми з отриманням гуманітарної візи (в'їзд за туристичними візами росіянам заборонили з 19 вересня). Ілля Пономарьов обирав гімн із двох варіантів: «Стіни рухнуть» (гімн польської «Солідарності») і російську революційну «Дубинушку», але не зміг визначитися. З Росії зміг приїхати екс-депутат Тверського округу Москви.. Депутат Костромічев від Північного Тушино запропонував перейменувати з'їзд[джерело?]:

"Я рішуче не погоджуюся із назвою нашої зустрічі. Жоден депутат не є "народним", це слово дискредитоване тоталітарними режимами від Північної Кореї до Донецької Народної Республіки (ДНР)" [джерело?]

Відомо, що серед організаторів з'їзду були російські націоналісти Дмитро Саввін[7][неавторитетне джерело] та Олексій Барановський; однак це не призвело до ухвалення поправок соратника-націоналіста Василя Крюкова[джерело?].

Про вбивство Путіна на з'їзді звучали виступи, зокрема самого Пономарьова, а також депутата Верховної Ради Олексія Гончаренка та засновника руху «Артподготовка» В'ячеслава Мальцева,[8][неавторитетне джерело], через його наполегливі оголошення про «революцію» в Росії 5 листопада 2017 року. Незадовго до цієї дати він сам виїхав до Франції, а людей, які йому повірили, затримали і відправили на тривалі терміни до в'язниці. Акт про рух Опору[джерело?] був ключовим документом усього з'їзду[джерело?]. Серед делегатів не було єдиної підтримки збройної боротьби[6]. Деякі учасники покинули з'їзд достроково[9][неавторитетне джерело].

Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. Будь ласка, перевірте, чи відповідають вказаним критеріям джерела, використані в цій статті.

Прийняті документи та проєкти ред.

Критика ред.

Сам Пономарьов голосував проти приєднання Криму до Росії лише через «невдоволення процедурою анексії». Своє ставлення до того, що сталося з Кримом, він пояснив так: «погано не те що анексували, а те, як анексували»[12].

Збори самостійних міських депутатів «Земський з'їзд» засудили шлях насильницького розв'язання політичних проблем.[13]

Засідання з'їзду супроводжувалися скандалами і взаємними звинуваченнями. Серед російських опозиційних політиків і активістів переважали дві позиції. Перша — два десятки колишніх депутатів, які зібралися разом, але вже нікого не представляють. Друге — будь-яка асоціація проти Путіна — корисна. Це, а також бажання Пономарьова представити себе своєрідним координатором збройного спротиву режиму в Росії, коли до кінця не зрозуміло, чи такий спротив насправді є, змусило багатьох вороже сприйняти скликання та роботу з'їзду.[14]

Екснардеп від Воронезької області Ніна Бєляєва звинуватила Пономарьова в спотворенні підготовленого нею проєкту документа про люстрації.[15][16] Під час її виступу не було звуку. Пізніше у своєму Telegram-каналі Бєляєва заявила, що їй навмисно вимкнули звук і не дали говорити. Наступного дня Пономарьов назвав Бєляєву «людиною з психологічними проблемами» у відповідь на пропозицію обговорити заявлені нею права інтелектуальної власності, а організатори відключили мікрофон журналіста СОТА, коли він почав з'ясовувати, що призвело до конфлікту.[17][18] Пізніше вона подала заяву про порушення проти Іллі Пономарьова кримінальної справи за ст. 157 (наклеп).[19] Бєляєва також сказала, що присутність певної кількості гідних людей на з'їзді не робить його легітимним.[20]

Деякі росіяни, які проживають у різних містах Польщі, не визнали Іллю Пономарьова та з'їзд:[21] "Учасники "Съезду" наділяють себе псевдолегітимністю та виправдовують її перемогами на попередніх виборах. Однак багато сильних опозиційних кандидатів (зокрема, Іван Жданов, Володимир Мілов і Любов Соболь) ніколи не допускалися до участі в виборах в Росії. Таким чином, по-перше, ми ставимо під сумнів те, що учасники "Съезду" могли б перемогти на чесних виборах; по-друге, ми вважаємо, що за тривалий час, який минув з моменту їх обрання, їх виборчий потенціал змінився"

У Лізі Вільних Націй заявили, що не визнають «будь-яких політичних сил і центрів, які будуть виправдовувати збереження Росії», оскільки формулювання проекту декларації з'їзду суперечать підходам Лізі Вільних Націй та заявам Пономарьова. Деякі пов'язують таку спрямованість декларації з тим, що одним із її авторів був московський імперіаліст Дмитро Саввін. Журналіст Харун Сидоров зазначив, що суперечка про те, хто визначатиме політичне самовизначення — національні та регіональні рухи чи російські революціонери — поки що виглядає як ділення шкури невбитого ведмедя.[22] Сам Дмитро Саввін, який запропонував Пономарьову ідею з'їзду, негативно відгукнувся про подію.[7]

Галина Фільченко, яка брала участь у з'їзді, відреагувала на статтю журналіста «Новой газеты» Іллі Азара, в якій він назвав її «не самим харизматичним депутатом», а його назвав "не самим харизматичним євреєм ". На заході були присутні помічник Пономарьова Олексій Барановський, та Василь Крюков, який заявив, що одна з головних бід Росії — це таджики .[23]

Політолог Катерина Шульман зазначила, що «ключова проблема таких подій — нелегітимність… сама по собі це не надто значуща подія (і взагалі не подія), але як симптом досить суттєва. Я думаю, що в осяжному майбутньому ми побачимо ще кілька спроб такого роду».[24][25]

Статус «небажаний» ред.

У квітні 2023 року Конгрес було визнано " небажаним " у Росії.[26]

Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)/Засудження ред.

  • Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що російські військові, які вбивають людей і руйнують міста в Україні, будуть притягнуті до відповідальності, всі їхні дії документуються.[27]

Президент Зеленський заявив, що РФ буде відповідати перед міжнародним трибуналом за масові обстріли Харкова.[28] Прокурор Міжнародного суду особисто ініціював розслідування щодо злочинів Росії в Україні.[29]

Європейський суд з прав людини виніс рішення, в якому наказав Російській Федерації припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні.[30]

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у вівторок 1 березня 2022 року у Раді ООН з прав людини, що російські злочини в Україні множаться щогодини, а удари вражають лікарні, школи та житлові будинки.[31]

Резолюція Європарламенту від 1 березня 2022 року засуджує війну Росії проти України, вимагає від РФ вивести всі свої війська з української території.[32]

Генеральна асамблея ООН ухвалила в 2 березня 2022 року резолюцію, в якій засуджує вторгнення Росії в Україну і закликає Москву негайно вивести всі сили з України.[33]

Канада подала до Міжнародного кримінального суду ООН у Гаазі позов проти Росії через можливе вчинення нею воєнних злочинів в Україні.[34]

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) у Гаазі Карім Хан заявив, що почалося розслідування щодо військових злочинів, скоєних Російською Федерацією в Україні.[35]

Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов’язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.[36][37]

10 березня ВООЗ відзвітувало про 21 атаку російських військових на медичні заклади і 5 атак на карети швидкої допомоги, що призвели до 12 загиблих і 34 поранених.[38]

Міжнародний кримінальний суд (МКС) приєднався до спільної слідчої групи з розслідування воєнних злочинів в Україні через вторгнення Росії.[39]

Сейм Литви визнав дії РФ в Україні геноцидом, а Росію - терористичною державою. Аналогічні заяви затвердив Сейм Латвії та парламент Естонії.[40] [41]

Сенат Чеської Республіки проголосував за постанову, якою визнав дії армії РФ на території України геноцидом українського народу.[42]

Рада ООН з прав людини в четвер 12 травня 2022 року проголосувала за початок розслідування імовірних порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права російськими військами на звільнених територіях України.[43]

Президент США Байден звинуватив Путіна у спробі стерти з лиця землі культуру та ідентичність українського народу. [44]

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що президент РФ Владімір Путін має на меті знищити український народ.[45]

Генеральна Асамблея ООН на засіданні в середу 12 жовтня 2022 року ухвалила резолюцію із засудженням незаконних "референдумів", які Росія влаштувала на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.[46]

Парламентська асамблея Ради Європи 13 жовтня 2022 року ухвалила резолюцію, в якій Російська Федерація названа терористичним режимом.[47]

Сенат Польщі 26 жовтня 2022 року одноголосно, 85 голосами, ухвалив резолюцію про визнання влади Російської Федерації терористичним режимом.[48]

Генеральна Асамблея ООН на спеціальній сесії 14 листопада 2022 року ухвалила резолюцію авторства України та ще пів сотні держав, в якій міститься заклик до Росії відшкодувати збитки, завдані повномасштабною агресією.[49]

Палата депутатів парламенту Чехії 16 листопада 2022 року схвалила резолюцію, яка називає чинну російську владу терористичним режимом. [50]

Парламентська асамблея НАТО 21 листопада 2022 року визнала Російську Федерацію та її режим державою-терористом.[51]

Європарламент під час голосування 23 листопада 2022 року підтримав резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму.[52]

Нижня палата парламенту Нідерландів 24 листопада 2022 року визнала Росію державою-спонсором тероризму у зв'язку з її військовими діями в Україні. [53]

Польський Сейм 14 грудня 2022 року ухвалив резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму разом із поправкою, запропонованою владною партією "Право і справедливість", про Смоленську катастрофу 2010 року.[54]

Міжнародна академія Нюрнберзьких принципів 8 травня 2023 року ухвалила Декларацію, яка засуджує воєнні злочини Росії проти України. У документі наголошується, що всі винні мають бути притягнуті до відповідальності за агресію проти українського народу[55][56].


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Проект Акта о Переходном Парламенте - 1-й Съезд Народных Депутатов (ru-RU) . 4 листопада 2022. Архів оригіналу за 6 листопада 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
  2. ↑ В Польше может быть сформирован российский парламент переходного периода. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). 4 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
  3. ↑ Радио Свобода / Radio Svoboda (ru). Радио Свобода. 5 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
  4. ↑ Народные Депутаты против путинской диктатуры - 1-й Съезд Народных Депутатов (ru-RU) . 16 жовтня 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
  5. ↑ Убийство Путина и "Акт о люстрациях". Российские экс-депутаты обсуждают в Польше будущее России. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
  6. ↑ а б Илья Азар (10 листопада 2022). Гонцы русской революции - Под Варшавой прошел Съезд народных депутатов, признавший право россиян на вооруженное сопротивление Кремлю: репортаж Ильи Азара. Новая газета Европа (рос.). Процитовано 10 листопада 2022.
  7. ↑ а б Димитрий Саввин... К Вашим услугам!. Telegram. Процитовано 8 листопада 2022.
  8. ↑ "Мне надо засунуть язык в жопу, залезть под кровать и там лежать молчать?". Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). 21 вересня 2018. Процитовано 10 листопада 2022.
  9. ↑ SOTA. Telegram. Процитовано 6 листопада 2022.
  10. ↑ 1-ый Съезд народных депутатов. Документы, принятые съездом (ru-RU) . Процитовано 7 листопада 2022.
  11. ↑ 1-ый Съезд народных депутатов. Проекты документов, принятые съездом (ru-RU) . Процитовано 7 листопада 2022.
  12. ↑ Андрей Шарый (22 березня 2014). Илья Пономарёв против всех. Радио Свобода (рос.).
  13. ↑ ЗЕМСКИЙ СЪЕЗД. Telegram. Процитовано 9 листопада 2022.
  14. ↑ Зарипов, Ильшат (8 листопада 2022). "Съезд бывших". Рунет о польском форуме Ильи Пономарёва. Радио Свобода (рос.). Процитовано 14 листопада 2022.
  15. ↑ Убийство Путина и "Акт о люстрациях". Российские экс-депутаты обсуждают в Польше будущее России. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
  16. ↑ В Польше открылся первый "съезд народных депутатов" России. lrt.lt (рос.). 5 листопада 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
  17. ↑ Андрей Григорьев (7 листопада 2022). Ичкерия Шрёдингера: как Илья Пономарёв и товарищи решали "чеченский вопрос". Idel.Реалии (рос.).
  18. ↑ Алексей Обухов (8 листопада 2022). Илья Пономарев и съезд (будущих) победителей. SOTA (рос.). Процитовано 8 листопада 2022.
  19. ↑ Нина Беляева. Telegram. Процитовано 8 листопада 2022.
  20. ↑ Нина Беляева. Telegram. Процитовано 6 листопада 2022.
  21. ↑ Russians against the war (Polska). Telegram. Процитовано 6 листопада 2022.
  22. ↑ "Кто тут власть?": российские революционеры и нацдвижения "метят территории". RFE/RL (рос.). 5 листопада 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
  23. ↑ SOTA. Telegram. Процитовано 11 листопада 2022.
  24. ↑ Екатерина Шульман, Екатерина Шульман (9 листопада 2022). Программа "Статус" сезон 06, выпуск 12. Teletype (рос.). Процитовано 14 листопада 2022.
  25. ↑ Бунты мобилизованных. Законы и выплаты, которых нет. YouTube (ru-RU) . Процитовано 14 листопада 2022.
  26. ↑ Генпрокуратура РФ признала «Съезд народных депутатов» «нежелательной» организацией. Новая газета Европа (рос.). 28 квітня 2023. Процитовано 29 квітня 2023.
  27. ↑ США в ООН: Російських військових притягнуть до відповідальності за їхні злочини в Україні
  28. ↑ Буде міжнародний трибунал: Зеленський у відповідь на обстріл Росією Харкова
  29. ↑ Прокурор Міжнародного суду особисто ініціював розслідування щодо злочинів Росії в Україні
  30. ↑ ЄСПЛ наказав Росії припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні
  31. ↑ Російські злочини в Україні множаться щогодини, удари вражають школи та лікарні, — Блінкен в Раді ООН з прав людини
  32. ↑ Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС
  33. ↑ Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України
  34. ↑ Канада подала проти Росії позов у Міжнародний кримінальний суд ООН
  35. ↑ Війна РФ проти України: трибунал у Гаазі розпочав розслідування
  36. ↑ Міжнародний суд ООН наказав Росії зупинити війну проти України
  37. ↑ Перше рішення з Гааги: що означає наказ Суду ООН у справі проти Росії щодо "геноциду
  38. ↑ Best, Paul (10 березня 2022). WHO documents Russian attacks against 21 Ukraine health care facilities; West condemns. Fox News (амер.). Процитовано 12 березня 2022.
  39. ↑ До розслідування воєнних злочинів РФ в Україні долучився Міжнародний кримінальний суд
  40. ↑ Сейм Литви визнав дії РФ в Україні геноцидом, а Росію - терористичною державою
  41. ↑ Сейм Латвії визнав геноцидом військову агресію РФ проти України
  42. ↑ Чехія визнала дії російської армії в Україні геноцидом українського народу
  43. ↑ Рада ООН з прав людини почала розслідування злочинів РФ в Україні
  44. ↑ Байден звинуватив Путіна у спробі стерти з лиця землі культуру та ідентичність українського народу
  45. ↑ Путін має намір знищити український народ, - глава МЗС Литви Ландсбергіс
  46. ↑ Генасамблея ООН засудила "референдуми" РФ на окупованій частині України, Зеленський відреагував
  47. ↑ ПАРЄ ухвалила резолюцію про визнання Росії терористичним режимом
  48. ↑ Сенат Польщі визнав російську владу терористичним режимом
  49. ↑ Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, де закликала Росію відшкодувати завдані Україні збитки
  50. ↑ Нижня палата парламенту Чехії визнала російський режим терористичним
  51. ↑ Парламентська асамблея НАТО визнала Росію терористичним режимом
  52. ↑ Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму
  53. ↑ Нижня палата парламенту Нідерландів визнала РФ державою-спонсором тероризму
  54. ↑ Сейм Польщі ухвалив резолюцію про терористичний статус РФ
  55. ↑ Nuremberg Declaration on the Crime of Aggression
  56. ↑ Крок до трибуналу над керівництвом РФ: у Нюрнберзі ухвалили "Декларацію про злочин російської агресії". Документ. // Автор: Ольга Ліпич. 09.05.2023 01:02
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=З%27їзд_народних_депутатів_(2022)&oldid=42318177