Відкрити головне меню

«Жінка в білому» (рос. «Женщина в белом») — молдовський радянський двосерійний художній фільм 1981 року режисера Вадима Дербеньова за мотивами однойменного роману Вілкі Коллінза.

Жінка у білому Picto infobox cinema.png
рос. Женщина в белом
Жанр детектив, драма
Режисер Вадим Дербеньов
Сценарист Анатолій Горло, Вадим Дербеньов
У головних
ролях
Гражина Байкштіте
Оператор Валентин Піганов
Композитор Володимир Чернишов
Монтаж Ольга Дербеньова
Художник Олександр Бойм, Сергій Воронков, Катерина Сокольська (по костюмах)
Кінокомпанія Молдова-фільм
Тривалість 147 хв.
Мова російська
Країна СРСР
Рік 1981
Дата виходу лютий 1982
IMDb ID 0161117

Зміст

СюжетРедагувати

Англія. Молодий художник Уолтер вирушає в маєток есквайра Ферлі, де отримав місце вчителя малювання. Дорогою він зустрічає дивну жінку, одягнену у все біле. Уолтер проводжає дівчину на околицю Лондона, де дізнається, що вона втекла з божевільні.

Потрапивши нарешті в маєток містера Ферлі, Уолтер працює з гравюрами господаря і дає уроки малювання його племінниці Лорі Ферлі та її зведеній сестрі Меріан Хелком. Між ним і Лорою виникають почуття, яким не судилося розвинутися — дівчина заручена з баронетом Персивалем Глайдом. Уолтер змушений виїхати з маєтку і відправляється в експедицію до Центральної Америки.

Лора виходить заміж за Персиваля, якого зовсім не любить. На кону придане дружини — 50 тис. фунтів стерлінгів. Глайд і граф Фоско (чоловік тітоньки Лори) вбивають жінку в білому, що втекла з божевільні, яка як дві краплі води схожа на Лору, і ховають її як дружину баронета. Водночас саму Лору поміщують у божевільню. Художник, повернувшись до Англії, викриває злочинців і звільняє дівчину.

Жінка в білому, як з'ясовується по ходу фільму, виявилася сестрою Лори по батькові.

У роляхРедагувати

Додаткові фактиРедагувати

У фільмі використана фантазія Ре-мінор Вольфганга Моцарта

Див. такожРедагувати

«Оксамитові пальчики» — англійський фільм 2005 року по роману Сари Уотерс, що розповідає історію часів вікторіанської епохи про спробу шахрайства з метою привласнення спадщини.

ПосиланняРедагувати