Аквеліна Лівмане
Аквеліна Лівмане (латис. Akvelīna Līvmane; 13 липня 1951 року) — радянська і латвійська актриса театру і кіно. Заслужена артистка Латвійської РСР (1989).
Аквеліна Лівмане | ||||
---|---|---|---|---|
латис. Akvelīna Līvmane | ||||
Народилася | 13 липня 1951 (73 роки) Даугавпілський край, Латвія | |||
Громадянство | СРСР Латвія | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка | |||
Alma mater | Латвійська академія музики | |||
IMDb | nm0515349 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Біографія
ред.Аквеліна Лівмане народилася 13 липня 1951 року в селищі Дубна Даугавпилського району Латвійської РСР.
Закінчила Валмієрську 3-тю середню школу в 1969 році, Народну студію кіноактора Ризької кіностудії і театральний факультет Латвійської державної консерваторії імені Я. Вітола (п'ята студія Театру Дайлес, 1974). Вчилася на архітектурному факультеті Ризького політехнічного інституту (1969—1971).
Знімалася у фільмах Ризької кіностудії, викладала акторську майстерність у Народній студії кіноактора.
Лауреат кінофестивалю «Великий Кристап» в номінації «Найкраща актриса» за виконання однієї з головних ролей у фільмі режисера Яніса Стрейча «Осінні троянди» (2005).
Була одружена з актором Янісом Паукштелло.[1]
Визнання і нагороди
ред.- 1989 — Заслужена артистка Латвійської РСР
Ролі в театрі
ред.Театр Дайлес
ред.- 1972 — «Отілія та діти її дітей» Ґунарс Пріеде — Хелга
- 1973 — «Коротке наставляння в любові» Рудольфа Блауманіса — Ілзе
- 1974 — «Продавець дощу» Н. Річарда Неша — Лізі
- 1974 — «Останній бар'єр» інсценування розповіді Андрія Дріпе — Пума
- 1975 — «Бранд» Генріка Ібсена — Герда
- 1977 — «Приходь на сходи грати» Гунара Прієде — Белла
- 1977 — «Близнюки Чортова кряжа» Еґонса Лівса — Занда
- 1979 — «Міндовг» Я. Марцинкевича — Морта
- 1981 — «Йосип і його брати» Райніса — Аснате
- 1984 — «І довше століття триває день» Чингіза Айтматова — Заріпа
- 1985 — «Суд» Мари Заліте — Смерть
- 1987 — «Блискучий і темно-блакитний» Петеріса Петерсона — Северина
- 1989 — «Плащ Казанови» Аншлава Еглітіс — Анна
- 1991 — « Чудова подорож Нільса з дикими гусьми » Сельми Лагерлеф — Лиса Смірре
- 1993 — «Слуга двох панів» Карло Гольдоні — Беатріче
- 1993 — «Господар» Арія Гейкінса — Вона
- 1993 — «Танці під час Лунази» Брайана Фріла — Агнеса
- 1994 — «Кредитори» Юхана Августа Стринберга — Тёкла
- 1994 — «Носоріг» Ежена Іонеско
- 1995 — «Едіп і Антігона» Софокла — Исмена
- 1997 — «З днем народження, Ванда Джун!» Курта Воннеґута — Пенелопа
- 1997 — «Стигма» Г. Репше — Ася
- 1997 — «Чарівна лампа Аладдіна» Г. Редера — Ель Пінтачі
- 1997 — «Фіолетовий махровий рушник» Гунара Прієде — Зіна
- 1998 — «Вій, вітерець!» Райніса — Ціепа
- 1999 — «Хлопчаки села Замшелого» Андрія Упита — Вірпуліене
- 2001 — «Сир і мармелад» Л. Гундарса — Аніта
- 2001 — «Маленький сімейний бізнес» Алана Ейкборн — Поппі
Театр Скатуве
ред.- 1996 — «Вечірній коктейль» Томаса Еліота — Юлія
Фільмографія
ред.- 1971 — Спадкоємці військової дороги — Ілзе
- 1973 — Олег і Айна — Інга
- 1974 — Не бійся, не віддам!
- 1974 — Яблуко в річці — Аніта
- 1975 — Мій друг — людина несерйозна — туристка
- 1976 — Під страхом меча — мати Майї
- 1977 — Подарунки по телефону — Інна Даркевица
- 1977 — Відблиск у воді — доктор
- 1977 — І краплі роси на світанку — Валя
- 1978 — Тому що я — Айвар Лідак
- 1978 — Чоловічі ігри на свіжому повітрі — Таня
- 1979 — Ніч без птахів — Паула
- 1979 — Незавершена вечеря — Оса Турелль
- 1979 — Чекайте «Джона Графтона» — Енн
- 1980 — Побажай мені нельотної погоди — Маргарита
- 1981 — Жінка в білому — Меріан Хелком
- 1982 — Особисте життя Діда Мороза — Самміту
- 1983 — Сад з привидом — Лінда
- 1991 — Дитя людське — мати Боніфація
- 1992 — Таємниці сім'ї де Граншан
- 2004 — Осінні троянди
Примітки
ред.- ↑ Teātris un kino biogrāfijās : enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga: Preses nams, 1999-. — (Latvija un latvieši). 1.sēj. A-J. — 1999. — 462 lpp. : il. BookSources/9984003310 ISBN 9984-00-331-0 (латис.)
Посилання
ред.- Аквеліна Лівмане на сайті kino-teatr.ru [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)