Вікіпедія

Жук Петро Антонович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жук.

Жук Петро Антонович
Жук Петро Антонович
Жук Петро Антонович
Жук Петро Антонович
Жук Петро Антонович
Народився25 червня 1958(1958-06-25) (66 років)
Глібів, Гусятинського району, Тернопільської області, Україна
Місце проживанняЛьвів, Україна
КраїнаУкраїна
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Галузьсоціоінформатика, соціологія, соціальна психологія, кібернетика, математика
ЗакладНауково-виробничий центр з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України
Посададиректор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України
Науковий ступіньКандидат технічних наук

Жук Петро Антонович (25 червня 1958, с.Глібів, Гусятинського району, Тернопільської області) - науковець-практик у галузі соціоінформатики[1], соціології, соціальної психології, теорії соціальних систем. Кандидат технічних наук, директор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій[2] Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України.[3]

Біографія

ред.

Народився 25.06.1958 в селі Глібів Гусятинського району Тернопільської області. Закінчив середню школу N 1 м.Тернополя, фізичний факультет Львівського національного університету ім.І.Франка. Кандидат технічних наук, в 1996 році захистив дисертацію на тему "Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання" за спеціальністю математичне моделювання в наукових дослідженнях, автоматизовані системи управління та системи обробки інформації.[4]

 З 1979 року працює в структурах Інституту прикладних проблем механіки і математики. Був завідувачем відділу Спеціального конструкторсько-технологічного бюро цього інституту, який займався розробкою методів і програмного забезпечення для інтерпретації космічних зображень, геоінформаційних систем для задач дистанційного зондування, теоретичними та прикладними задачами розпізнавання образів, математичним моделюванням природних процесів на поверхні Землі. Роботи з математичного моделювання виконував в науковій школі академіка Ярослава Підстригача, роботи з розпізнавання образів, інформаційних систем, математичної лінгвістики, моделювання складних систем, інших розділів кібернетики - в науковій школі академіка Віктора Глушкова, безпосередньо під керівництвом професора Володимира Грицика.

З часу створення Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій в 1993 році є його директором. 

Розробки

ред.

Займається розвитком соціоінформатики - науки про сприйняття, передачу та перетворення інформації в соціальних системах, здійснює теоретичні розробки в цьому напрямку та їх застосування до практичних задач. Роботи з теорії цілеспрямованих систем, теорії розвитку, моделювання суспільних процесів, зокрема, процесів формування громадської думки, геополітичного моделювання. Займається дослідженням семантичних полів - структурованих сукупностей інформації, які використовуються в цілеспрямованій діяльності.

На основі моделей сприйняття інформації суспільними системами розробив методи дослідження суспільних стереотипів, застосовані в численних соціологічних дослідженнях, виконаних Центром з інформаційних проблем територій.

Використовує теоретичні розробки з соціоінформатики та моделювання суспільних процесів для політологічних оцінок і прогнозів.

Займається громадською діяльністю. Був учасником установчих з'їздів Товариства української мови, РУХу. 

Публікації

ред.

У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання"[5]

У 1999 році був упорядником соціологічної частини книги «Вибір України-99. Що далі?»[6]

У 2001 році виклав своє бачення адміністративно-територіальної реформи, що передбачала зменшення витрат на державний апарат приблизно удвічі і перехід до трирівневого адміністративно-територіального устрою. Україну пропонувалося поділити на 98 округів.[7]

У 2000 році у співавторстві видав книгу «Етнополітична карта світу 21 століття», у якій обґрунтовувались можливі варіанти розвитку світової політичної карти у 21 столітті.[8][9]

Третя світова війна почалася[10]

Санкції проти Росії - несуть новий екологічний світопорядок.[11]

Примітки

ред.
  1. ↑ Жук, Петро (2019). Основи соціоінформатики (українська) . Lambert Academic Publishing. с. 3—7. ISBN 978-613-9-44890-6.
  2. ↑ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР З ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОБЛЕМ ТЕРИТОРІЙ ІНСТИТУТУ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ МЕХАНІКИ І МАТЕМАТИКИ ІМ.Я.С.ПІДСТРИГАЧА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
  3. ↑ Національна Академія Наук України. http://www.nas.gov.ua. Процитовано 15.05.2020.
  4. ↑ Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання. www.disslib.org. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  5. ↑ Жук, Петро (1996). Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=ДС49926 (Львів) . Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка (Львів). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20.12.2017.
  6. ↑ Я. Хобта, Ю. Тимчук, І. Берец, П.Жук та ін. (1999). Вибір України - 99. Що далі (українська) . Київ. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  7. ↑ Жук, Петро (2001). До розробки нового адміністративно-територіального поділу України. Перехід IV. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  8. ↑ Жук Петро, Турчак Роман, Соломонюк Роман, Мазур Назар. Етнополітична карта світу 21 століття. http://svit21.ho.ua/ (українська) . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  9. ↑ Жук Петро, Турчак Роман, Мазур Назар, Соломонюк Роман (2000). Етнополітична карта світу 21 століття (українська) . Тернопіль: Мандрівець. ISBN 966-7461-82-3.
  10. ↑ Третя світова війна почалася. www.ji-magazine.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
  11. ↑ Санкції проти Росії - несуть новий екологічний світопорядок (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жук_Петро_Антонович