Відкрити головне меню

Володимир Дмитрович Жукоцький (6 березня 1954 року, с. Пальмирівка, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР — 4 серпня 2006 року, поблизу села Білозерське, Курганська область, Росія) — радянський і російський філософ і політолог, фахівець у галузі філософії релігії і культури, історії соціально-політичної думки і марксистської філософії в Росії.[1][2][3] Доктор філософських наук, професор. Голова Тюменської регіональної організації Російського гуманістичного суспільства. Голова Нижньовартовського відділення Російського філософського товариства. Творець перспективної наукової концепції російського реформаційного процесу і модальної логіки розвитку релігійних форм.[3] За світоглядом — соціальний гуманіст.[4]

Володимир Жукоцький
Народився 6 березня 1954(1954-03-06)
Пальмирівка, П'ятихатський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Помер 4 серпня 2006(2006-08-04) (52 роки)
Білозерський район (Курганська область), Курганська область, Росія
·дорожньо-транспортна пригода
Поховання Курган
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність філософ
Alma mater Kurgan State University[d]
Сфера інтересів філософія релігії
Заклад Samara State Aerospace University[d]
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор філософських наук
Нагороди
Honoured Worker of Higher Professional Education of the Russian Federation
Особ. сторінка intramail.ru/~zhukotskiy/

ЖиттєписРедагувати

Володимир Дмитрович Жукоцкій народився 6 березня 1954 року в селі Пальмирівка П'ятихатського району Дніпропетровської області.[3]

У 1976 році закінчив економічний факультет Курганського машинобудівного інституту.[3]

Працював майстром дільниці, інженером-соціологом Курганського машинобудівного заводу.

З 1977 року викладав філософські науки в Куйбишевському авіаційному інституті, Курганському машинобудівному інституті, Курганському державному університеті, Тюменському державному університеті.[3]

З травня 1980 року член КПРС. Після розпуску партії дотримувався ліво-центристських політичних орієнтацій. Ставився до релігії як до важливої стороні культурного розвитку людства, поряд з традиціями вільнодумства і атеїзму.

У 1988 році закінчив аспірантуру по кафедрі історії філософії Уральського державного університету імені О. М. Горького(науковий керівник Любутин, Костянтин Миколайович). У тому ж році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за темою «Гуманістична функція марксистсько-ленінської філософії».[3][5]

З вересня 1996 по 2006 роки завідував кафедрою гуманітарних наук (надалі — кафедра філософії) Ніжнєвартовського економіко-правового інституту — філії Тюменського державного університету.[3][6]

У 1997 році закінчив докторантуру по кафедрі історії філософії Уральського державного університету імені О. М. Горького.

У 2000 році в Уральському державному університеті імені А. М. Гіркого захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за темою «Російський марксизм у релігійному вимірі: історико-філософський аспект».[3][7]

У 2001 році присвоєно вчене звання професора.

4 серпня 2006 року трагічно загинув в автомобільній катастрофі поблизу села Білозерське Курганської області (40 км на північ від Кургану). Похований у Кургані[8].

В. Д. Жукоцкій був засновником і керівником проведення в Нижньовартовську регулярних «Марксовских читань» (1998, 1999, 2001, 2004) зі статусом Всеросійської наукової конференції. Виступав багаторічним керівником політичного дискусійного клубу «Поліс» при НЭПИ ТюмГУ. Автор циклу телевізійних передач «Бесіди про гуманізм» (2002). У квітні 2003 року під його керівництвом розпочав свою діяльність міський семінар «Наука і релігія: проблеми сучасного гуманізму».

Наукова діяльністьРедагувати

В. Д. Жукоцкій є розробником наукової концепції російського реформаційного процесу і модальної логіки розвитку релігійних форм. Феномен культурно-історичних та екзистенційно-особистісної еволюції релігійного пояснював діалектикою теистической і атеїстичної складових релігійної свідомості: релігія, філософія, культура—політика, православ'я—совєтизм. Атеистичности (через ступінь пантеїзму) давав досить широке тлумачення, вважаючи, що вона є складовою частиною традиційних релігійно-догматичної систем і функціональної релігійністю форм світської культури. Таким чином поступальний розвиток релігійних форм походить від догматичної до вільної релігійності. Вважав, що «справжня демократія» утворює равновзвешенность («діалоговий режим») консерватизму, лібералізму і соціалістичної складових[3].

Розвивав марксистську парадигму соціально-гуманітарного знання. У своїх праці дослідив соціальний ідеал російської софійності і трагічну історію його трансформацій. Вчення Карла Маркса розглядав, як має суттєві юдаїські і християнські коріння, його закономірність у всесвітньому історичному процесі секуляризації європейської і світової культури, і його гуманістичний потенціал. З культурологічних позицій в рамках методології релігійних воєн розглядав радянський час в історії Росії, визначаючи його як епоху запізнілій в порівнянні з Європою, але нагальною «духовної Реформації», метою якого має стати злам багатовікової патріархальності і перехід до сучасності. Методологічну та ідеологічну основу цього реформаційного руху бачив в опорі на войовничі антирелігійні погляди російської інтелігенції кінця XIX—XX ст., які визначав як «атеїстичний протестантизм». Феномен російського (радянського) марксизму («релігія совєтизму») розглядав социоцентрическом дискурсі і вважав його виросли з глибоко вкоріненою в російській народній свідомості культурообразующей традиції «руської віри», що виходить далеко за рамки офіційного православ'я, а також народницької парадигми, і звідси має безліч стійких форм свого прояву в світі:[3]

  1. «легальний»
  2. ортодоксальний
  3. эмпириомонистический
  4. богостроительский
  5. який імпровізує
  6. «несвідомий» та ін.

Викладацька діяльністьРедагувати

Читав лекції з академічних курсів філософії і політології, по спеціальним курсам — «Духовні основи російської культури», «Філософія та історія російського марксизму», «Політичні інститути і процеси в сучасній Росії», «Основи гуманізму», «Народництво: російський шлях», «Історія релігій та світових цивілізацій».

РодинаРедагувати

  • Батько — Дмитро Миколайович Жукоцкій був одним з керівників Курганської області у 1960-1970-ті рр.
  • Дружина — Зінаїда Романівна Жукоцкая — доктор культурології, професор і завідувач кафедри гуманітарних наук Ніжнєвартовського економіко-правового інституту — філії Тюменського державного університету.

Пам'ятьРедагувати

Вчена рада Ніжнєвартовського економіко-правового інституту заснував Премію імені В. Д. Жукоцького.[9][10]

НагородиРедагувати

  • «Почесний працівник вищої школи» (2004)
  • Грант Уральського державного університету за фундаментальним дослідженням у галузі гуманітарних наук (1993)

Наукові праціРедагувати

ДисертаціїРедагувати

  • Жукоцкій Ст. Д. Гуманістична функція марксистсько-ленінської філософії : автореферат дис. … кандидата філософських наук : 09.00.01 / Урал. держ. ун-т їм. А. М. Гіркого. — Свердловськ, 1988. — 19 с.
  • Жукоцкій Ст. Д. Російський марксизм у релігійному вимірі : Історико-філософський аспект[недоступне посилання з квітень 2019] : автореферат дис. … доктора філософських наук : 09.00.03. / Урал. держ. ун-т їм. А. М. Гіркого. — Єкатеринбург, 2000. — 48 с.
  • Жукоцкій Ст. Д. Російський марксизм у релігійному вимірі : Історико-філософський аспект : дисертація … доктора філософських наук : 09.00.03. / Урал. держ. ун-т їм. А. М. Гіркого. — Єкатеринбург, 2000. — 328 с.

Монографії, посібникиРедагувати

  • Жукоцкій Ст. Д. Філософія і політика: Роздуми про долі реформ в Росії (По сторінках преси та наукових виступів: 1992—1996). — Курган: Парус-М, 1996. — 114 с. ISBN 5-86047-079-7.
  • Жукоцкій Ст. Д. Маркс після Маркса: Матеріали по історії і філософії марксизму в Росії / Під ред. К. Н. Любутин; рец.: М. Н. Щербінін, Р. А. Бурханов. — Нижневартовск : Приобье, 1999. — 184 с. ISBN 5-931040-02-1.
  • Жукоцкій Ст. Д. Людина і релігія: Філософсько-антропологічне введення Навчально-методичний посібник до спецкурсу / В. Д. Жукоцкій; рец. Я. Р. Солодкин. — Нижневартовск : Приобье, 1999. — 64 с.
  • Жукоцкій Ст. Д. Політологія. Курс лекцій. Частина 1. (електронна версія 1996—1999).
  • Жукоцкій Ст. Д. Маркс і Росія в релігійному вимірі: Досвід історико-філософської реконструкції сенсу. — Нижневартовск : Приобье, 2000. — 351 с.
  • Жукоцкій, В. Д. Філософія : Навчальний посібник (конспект-лекцій для вузів) 1 Ч. — Нижневартовск : Приобье, 2001. — 170 с.
  • Жукоцкій, В. Д. Народництво: російський шлях. Лекції зі спецкурсу. — Єкатеринбург-Нижневартовск: УрГУ, 2004. — 337 с.
  • Жукоцкій, В. Д. Політичні інститути і процеси в сучасній Росії. Навчально-методичний посібник з курсу «Політологія». — Нижневартовск: «Приобье», 2004. — 48 с.
  • Жукоцкій, В. Д. Основи сучасного гуманізму: курс лекцій. — М.; Нижньовартовськ: Російське гуманістичне суспільство, Тюменський державний ун-т, 2005. — 128 с. 500 екз. ISBN 5-87387-025-X
  • Жукоцкій, В. Д. Основи сучасного гуманізму: учеб. посібник. — Нижневартовск : НЭПИ ТюмГУ, 2005. — 176 с.
  • Жукоцкій, В. Д. Основи сучасного гуманізму: російський контекст. Курс лекцій. — М.: РГТ, 2006. — 518 с. (гриф УМО Міністерства освіти і науки РФ).
  • Жукоцкій Ст. Д. Діалоги про російської революції, народному єдності і державних святах сучасної Росії: Навчальний посібник з курсу «Вітчизняна історія» і «Політологія».[недоступне посилання з квітень 2019] — Нижневартовск: Вид-во Нижневарт. гуманит. ун-ту, 2006. — 201 с. — (Серія «Політологічні етюди») ISBN 5-89988-259-X
  • Жукоцкій, В. Д. Російська реформація XX століття : статті по культурфілософії совєтизму / В. Д. Жукоцкій, З. Р. Жукоцкая ; Рос. навч.-дослідж. ін-т культур. природ. спадщини ім. Д. С. Лихачова. — М. : Новий хронограф, 2008. — 262 с. — (Сер. «Російське суспільство. Сучасні дослідження»). ISBN 978-594881-061-4

СтаттіРедагувати

російською мовою
на інших мовах
  • Zhukocky V. D. Luther et Lenine' deux modeles culturels de la R eformation // Lumieres — messianisme — revolution. Chronigues slaves. Numero 1 — 2005. Centre D'histoire etudes Slaves contemporaines. Universite` Stendhal-Grenoble 3, p. 35-48.

РецензіїРедагувати

  • Жукоцкій Ст. Д. Рец.: Кондаков І. Ст. Культурологія: історія культури Росії: Курс лекцій. — М.: ІКФ Омега-Л, Вища школа, 2003 // Питання філософії. — 2004. — № 8. — С. 121—128.

Наукова редакціяРедагувати

  • Філософська антропологія: наука, культура, релігія, економіка : Другі Марксовские читання: Матеріали міжвузівської наукової конференції викладачів і студентів.15 травня 1999 року / ред. отв. В. Д. Жукоцкій. — Нижневартовск : Приобье, 1999. — 96 с.
  • Сучасний гуманізм: документи і дослідження. // Здоровий глузд.: Журнал скептиків, оптимістів і гуманістів. Спец. вип. / Упоряд. В. А. Кувакін. — М.: РГТ, 2000.
  • Карл Маркс і Росія : рубежі століть: Треті Марксовские читання : Матеріали Всерос. навч.-практ. конф., р. Нижневартовск, 18-19 травня 2001 р. / та ін. ; ред. отв. В. Д. Жукоцкій ; Міністерство освіти РФ. — Єкатеринбург : Видавництво Уральського університету, 2002. — 210 с. — ISBN 5-7584-0070-X
  • Наука і релігія : Проблеми сучасного гуманізму. Матеріали Міжрегіональної наукової конференції. Нижневартовск, 22 кві. 2003 року / ред. отв. В. Д. Жукоцкій. — Нижневартовск : Вид-во Нижневарт. пед. ін-ту, 2003. — 217 с. ISBN 5-89988-180-1
  • Проблеми соціального гуманізму: історія і сучасність: Четверті марксовские читання: Матеріали Респ. очно-заочної навч.конф. Нижневартовск, 5 березня, 29 травня 2004 р. / ред. отв. В. Д. Жукоцкій. — Нижневартовск : Нижневартовский економіко-правовий інститут ТюмГУ, 2004. — 327 с. ISBN 5-87387-017-9
  • Держава і революція. Матеріали Міжвузівської наукової конференції, присвяченої 100-річчю Першої російської революції (Нижньовартовськ, 17 жовтня 2005 р.) / Відп. ред. Ст. Д. Жукоцкій. — Нижневартовск: Вид-во МДГУ, 2005. — 103 с.
  • Гуманізм соціальний, ліберальний і релігійний: проблема діалогу. Матеріали Республіканської очно-заочної наукової конференції з міжнародною участю, присвяченій 75-річчю Тюменського державного університету (Нижньовартовськ, 17 листопада 2005 р.) / Відп. ред. Ст. Д. Жукоцкій. — Нижневартовск: НЭПИ ТюмГУ, 2006. — 405 с.

Рецензії та відгуки на роботи В. Д. ЖукоцькогоРедагувати

  • Ємельянов Б. В. Маркс після Маркса (Нижньовартовськ, 1999), Маркс і Росія в релігійному вимірі (Нижньовартовськ, 2000) // Філософська освіта. Вісник Міжвузівського Центру з російської філософії і культури. — 2000. — № 4. — С. 73-77.
  • Крилов Д. А. Жукоцкій Ст. Д. К. Маркс і Росія в релігійному вимірі. Досвід історико-філософської реконструкції сенсу. Нижневартовск: Вид. «Приобье», 2000 // Гуманітарний вектор. Випуск 2 (7). — Чита, 2000. — С. 135—140.
  • Пивоваров Д. В. Жукоцкій Ст. Д. Маркс після Маркса. Матеріали по історії і філософії марксизму в Росії. Нижневартовск: Вид. «Приобье», 1999 // Філософія і суспільство. — 2001. — № 2. — С. 161—167.
  • Чорний Ю. Ю. Актуальність гуманізму // Здоровий глузд. — 2005. — № 3 (36). — С. 24.

ПубліцистикаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Любутин, 2006, с. 185-186, «4 августа 2006 г. погиб доктор философских наук, профессор В. Д. Жукоцкий — философ и политолог, специалист в области философии религии и культуры, истории социально-политической мысли и марксистской философии в России»
  2. Памяти друга. Жукоцкий Владимир Дмитриевич(1954—2006) доктор философских наук, профессор Архівовано 29 листопад 2014 у Wayback Machine. // Альманах «Дискурс-Пи». — Выпуск 6. — 2006.
  3. а б в г д е ж и к л Алексеев, 2002
  4. В. Д. Жукоцкий (6.03.1954 — 4.08.2006) // Здравый смысл. — 2006. — № 4 (41)
  5. Жукоцкий, В. Д. Гуманистическая функция марксистско-ленинской философии: автореферат дис. … кандидата философских наук : 09.00.01 / Урал. гос. ун-т им. А. М. Горького. — Свердловск, 1988. — 19 с.
  6. Информация о кафедре гуманитарно-правовых дисциплин Архівовано 29 листопад 2014 у Wayback Machine. // Официальный сайт Нижневартовского экономико-правового института — филиал Тюменского государственного университета
  7. Жукоцкий В. Д. Русский марксизм в религиозном измерении: Историко-философский аспект[недоступне посилання з квітень 2019]: автореферат дис. … доктора философских наук : 09.00.03. / Урал. гос. ун-т им. А. М. Горького. — Екатеринбург, 2000. — 48 с.
  8. ----- Original Message -----
    From: Игорь Ширманов
    To: Валерий Кувакин
    Sent: Tuesday, August 08, 2006 8:36 PM
    Subject: 8 августа 2006 г. Кувакину — Ширманов О похоронах Жукоцкого
    Уважаемый Валерий Алексеевич!
    Сегодня вечером по телефону узнал о похоронах Владимира Дмитриевича Жукоцкого 8 августа 2006 г. в Кургане. Я позвонил в Курган Шалютиным. Бориса Соломоновича не было дома, но его жена Людмила рассказала, что Владимир Дмитриевич ехал на своей машине в Нижневартовска в Курган, возле села Белозерское Курганской области (40 км от Кургана) он позвонил матери, что уже почти доехал. А потом при обгоне грузового автомобиля не заметил встречную машину. Уходя от столкновения автомобиль врезался в столб (чуть ли не единственный на этом участке). Других подробностей я пока не знаю. Такая вот судьба — погибнуть в расцвете лет.
    И. Ширманов
    Нижневартовск
     — Дюбенок Юрий Леонидович (руководитель Иркутского отделения РГО)Re: 8 августа 2006 г. Кувакину — Ширманов О похоронах Жукоцкого
  9. Жукоцкая, 2008
  10. Жукоцкая, 2009

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати