Відкрити головне меню

Жорж Дельрю

французький композитор

Жорж Дельрю, (фр. Georges Delerue, вимовляється [dɛlʁy]; 12 березня 1925, Рубе, Нор, Франція — 20 березня 1992, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — французький композитор та музикант, спеціаліст у галузі кіномистецтва.

Жорж Дельрю
Georges Delerue
Зображення
Основна інформація
Дата народження 12 березня 1925(1925-03-12)
Місце народження Рубе, Нор, Франція
Дата смерті 20 березня 1992(1992-03-20) (67 років)
Місце смерті Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання Форест-Лаун
Роки активності з 1947
Громадянство Франція Франція
Професія композитор
Жанр музика для кіно
Нагороди
Орден Мистецтв та літератури
Премії «Оскар», «Сезар»
georges-delerue.com
Файли у Вікісховищі?

Автор більше ніж трьохсот музичних фільмів, за що був названий газетою «Ле фігаро» «Моцартом кінотеатрів». У 1980 році отримав премію «Оскар» за найкращу музику до фільму «Маленький роман»[fr]. Був тричі наголоджений премією «Сесар» за найкращу музику до фільмів: «Приготуйте ваші носовички» у 1979 році, «Кохання, що втекло» у 1980 році та «Останнє метро» у 1981 році.

БіографіяРедагувати

Жорж Дельрю народився у сім'ї де любили музику. Його батько, що працював на фабриці майстром, любив наспівувати арії Шарля Гуно або Жоржа Бізе, акомпануючи собі на фортепіано. Він часто водив сина до кінотеатрів міста Рубе.

У 1939 році Жорж був учнем професійного училища Тюрго, де здобував фах металурга. Одночасно він також вчився грати на кларнеті, який він успадкував від свого дядька, хоч це його не цікавило. Але через рік, щоб матеріально допомогти своїй сім'ї, він припинив своє навчання і пішов працювати на фабрику, де працював його батько. Однак продовжував грати на кларнеті у місцевому духовому оркестрі. Йому вдалося також переконати батьків дозволити його після обіду вивчати в консерваторії сольфеджіо. Тут він познайомився з музикою Баха, Моцарта, Бетховена, Шопена та Гріга. Його ідеалом стає Ріхард Штраус. Після падіння з велосипеда та страждаючи від старого сколіозу він був прооперований і пролежав п'ять місяців у гіпсі. Цей випадок визначив долю підлітка, який присвятив своє життя музичному компонуванню. У 1943 році його прийняли у клас гармонії в консерваторії Рубе, яку він блискуче закінчив у 1945 році та склав вступні тести до Паризької консерваторії. Під час навчання заробляв, граючи на фортепіано джаз у паризьких барах.

У 1948 році він випустив свій перший «струнний квартет» і, щоб поліпшити своє фінансове становище, працював як композитор-привид[en] для Жана Маріона[fr].

У 1952 році, уже самостійно, він пише музику для двох відновлених німих фільмів 20-х років — «Солом'яний капелюшок» (1927) і «Двоє сором'язливих» (1928). 1960 року написав музику до фільму «Стріляйте у піаніста», першого з ряду фільмів зроблених разом з режисером французької «нової хвилі» — Франсуа Трюффо. Фільмом «Коханець на п'ять днів» (L'Amant de cinq jours, 1961) Дельрю розпочав співпрацю з французьким кінорежисером Філіпом де Брока, з яким вони створили 16 фільмів.[1]

У 1963 році фільмом «Французький одяг[en]» він розпочинає співпрацю з британськими режисерами. Музика до фільму «Анна на тисячу днів» Чарльза Джерота була номінована на американські кінопремії «Оскар» і «Золотий глобус» у 1969 році.

НагородиРедагувати

Музика до фільмівРедагувати

Джордж Делрю написав музику для 348 фільмів.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Жорж Дельрю. Біографія oldies.com (англ.)
  2. Жорж Дельрю cinema.encyclopedie.personnalites.bifi.fr (фр.)

ПосиланняРедагувати