Жовтець вужачколистий

вид рослин

Жовтець вужачколистий (Ranunculus ophioglossifolius) — вид квіткових рослин з родини жовтецевих (Ranunculaceae).

Жовтець вужачколистий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид:
R. ophioglossifolius
Біноміальна назва
Ranunculus ophioglossifolius
Vill., 1789

Біоморфологічна характеристика ред.

Зазвичай однорічна чи рідше багаторічна трав'яниста рослина 5–50 см заввишки, притиснуто-щетинчаста чи гола, за винятком деяких волосків на краю листя. Стебла порожнисті, гіллясті чи прості, прямовисні чи висхідні, голі чи щетинисті, часто вкорінюються в нижніх, занурених вузлах. Листки цілокраї або зубчасті. Прикореневі листки зберігаються до кінця вегетації; стеблових листків багато: нижні – яйцюваті чи яйцювато-округлі, на довгих ніжках, (1)1.5–5 × (0.5)1–2.5 см; верхні – вузько-еліптичні, еліптичні чи широко-ланцетні. Квітки блідо-жовті, дрібні, 5–15 мм у діаметрі. Чашолистки розлогі, притиснуто-запушені чи голі. Пелюстки 2.5–4 мм, довші за чашолистки. Сім'янки еліптично-круглі, дещо стислі, 1–1.7 × 1–1.2 мм, зернисті, вузькокілеві, з тьмяною темно-коричневою поверхнею; дзьоб малий. 2n=16[1][2][3][4][5][6].

Поширення ред.

Росте у Європі (Албанія, Болгарія, Франція, Велика Британія, Греція, Угорщина, Італія, Північний Кавказ, Португалія, Румунія, Іспанія, Швеція, Україна, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Хорватія, Македонія, Сербія, Словенія), північно-західній Африці (Алжир, Марокко, Туніс) й Азії (Іран, Ірак, Ліван-Сирія, Азербайджан, Грузія, Туреччина); вимерлий в Ізраїлі; інтродукований до Австралії[7][8][9].

Населяє вологі мулисті місця[2]

В Україні вид росте на вологих місцях, болотах — Закарпаття, зрідка; у Криму, звичайно[1].

Джерела ред.

  1. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 51.
  2. а б Türkiyebitkileri.com. Процитовано 12.01.2023. (англ.)
  3. Flora Vascular. Процитовано 12.01.2023. (ісп.)
  4. Tela Botanica. Процитовано 12.01.2023. (фр.)
  5. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 151. (англ.)
  6. Vít Grulich (2007). Ranunculus ophioglossifolius. botany.cz. Процитовано 12.01.2023. (чеськ.)
  7. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 12.01.2023. (англ.)
  8. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 12.01.2023. (англ.)
  9. GRIN Процитовано 12.01.2023