Житняк приазовський
| Житняк приазовський | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Agropyron cimmericum Nevski, 1934 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Житняк приазовський[1], житняк керченський[2], житняк кімерійський[3] (Agropyron cimmericum) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), ендемік України. Вид входить у перелік рослин, які підлягають охороні на території Донецької області[3].
Опис ред.
Багаторічна рослина 25–50 см. Кореневища витягнуті. Листові пластини зігнуті, 15–30 см завдовжки; 2–4 мм завширшки. Колос густий, 4–7 см завдовжки, гребенеподібний, з тісно зближеними, майже притиснутими один до одного колосками. Нижня квіткова луска більш-менш волосиста, з остюкоподібним закінченням або переходить в остюк до 2.5 мм завдовжки (дуже рідко тупувата). Зернівка довгаста, волохата на верхівці[2][4].
Поширення ред.
Росте на піщаних дюнах і на пляжах, на дуже піщаних ґрунтах — у Приазов'ї Донецької області, Криму й на Арабатській стрілці[2][6].
Використання ред.
Використовується для корму[6].
Загрози й охорона ред.
Місця, де зростає вид, перебуває під сильним тиском з боку туристичної галузі та розвитку інфраструктури[6].
Рід Agropyron занесений у Додаток I до Міжнародного договору про генетичні рослинні ресурси для продовольства та сільського господарства як частина генофонду пшениці. У межах ареалу є Казантипський природний заповідник і Арабатський заказник[6].
Джерела ред.
- ↑ Agropyron cimmericum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 437. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Smekalova T., Maslovky O., Melnyk V. (2011). Agropyron cimmericum. The IUCN. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |