Відкрити головне меню

Живий голос Василя Стуса — це збірка аудіозаписів читання поезії Василя Стуса, надиктованих самим автором і записаних наприкінці 1960-х років, відреставрованих та виданих на компакт-диску у 2004 році[1]. На диску присутні окрім записів живого голосу самого Стуса ще й музика, і пісні інших авторів — сина Василя Стуса — Дмитра Стуса, а також лауреатів Премії імені Стуса різних років: Сестер Тельнюк, Галини Стефанової, Сергія Мороза.

Живий Голос Василя СтусаM:
Поезія
Виконавець Василь Стус
Дата випуску 2 червня 2004
Записаний 1960-ті
Жанр Non-Music, Folk, World, & Country
Тривалість 58 хв 27 с
Мова Українська
Лейбл Taras Bulba Entertainment

Зміст

Історія створенняРедагувати

На диску «Живий голос Василя Стуса» поет читає власні вірші. Цей запис наприкінці 1960-х здійснив близький приятель В.Стуса Леонід Селезненко, а перезаписи зберігалися в Івана Калиниченка, Леоніди Світличної та Броніслава Омецинського. Оригінали запису представники КГБ вилучили у Л.Селезенка під час обшуку 1972 р. й не повернули. Також на CD записано пісні та вірші поета у виконанні тих митців, які одними з перших почали активно включати вірші В.Стуса до свого концертного репертуару. Сергій Мороз поклав на музику вірші поета ще на початку 1990-х і в 1994-му випустив невелику касету пісень. Галина Стефанова активно залучає вірші В.Стуса до свого концертного репертуару з 1997-го, а Галя й Леся Тельнюки в 1998-му написали пісні до 60-ї річниці від дня народження поета. Диск є найповнішим нині зібранням «присутности» Стусової творчості в українському культурному просторі. Вірш Р.Кіплінга «If» («Синові») у перекладі Василя Стуса читає Дмитро Стус. Син поета Дмитро Стус, голова правління Гуманітарного центру імені Стуса, сказав, що в московських архівах КДБ зберігається ще одна плівка з голосом батька, записана у 1979 році, і вони зроблять усе, щоб «визволити» цей унікальний «експонат» і видати його. До CD увійшло 10 віршів у авторському виконанні, 6 віршів читає актриса Галина Стефанова, котра у своїх концертах почала читати вірші опального поета з 1997 року, вірш Кіплінга «Синові» у перекладі Стуса читає Дмитро Стус, а сестри Тельнюк і бард Сергій Мороз співають Стусову поезію. Проект «Живий голос Василя Стуса» здійснено за підтримки Віктора та Катерини Ющенків, а також Центру підтримки молодіжних демократичних ініціатив, очолюваного В'ячеславом Кириленком.[2] Реставрацію голосу Василя Стуса на благодійних засадах здійснила СП «Комора». Працівники студії «Комора» зробили реставрацію голосу поета з трьох перезаписів різної якості, прибрали шуми, і все це на благодійній основі.[3] Дизайн диску і обкладинок — Юрій Марусій.

Список композиційРедагувати

  1. Осліпле Листя Відчувало Яр… 2:13
  2. Мов Жертва Щирості Життя… 4:20
  3. Ти Пам'ятаєш Ніч? Велику Ніч… 1:46
  4. За Роком Рік Росте Твоя Тюрма… 1:09
  5. Куріють Осені Багаття… 1:15
  6. Нехай Горить Трава По Осені… 1:28
  7. Накликання Дощу 1:40
  8. Не Побиваюсь За Минулим… 2:30
  9. Незграбно Ворон Кружеля… 0:48
  10. Вчися Чекати, Друже… 1:05
  11. Безсонної Ночі 1:43
  12. Утекти Б Од Себе Геть Світ За-очі… 1:09
  13. За Читанням Ясунарі Кавабати 7:35
  14. Синові. Р.Кіплінг 1:33
  15. Скучив За Степом… 3:32
  16. На Голубих По-царськи Небесах… 1:37
  17. За Читанням Ясунарі Кавабати 1:21
  18. Ще Вруняться Горді Славутові Кручі… 3:08
  19. На Лисій Горі… 1:23
  20. Мені Зоря Сіяла Нині Вранці… 1:10
  21. Зазираю В Завтра… 3:39
  22. Вона І Я Поділені Навпіл… 1:15
  23. Гойдається Вечора Зламана Віть… 3:32
  24. Довкола Стовбура Кружляємо… 7:23

Ролі виконувалиРедагувати

Тексти – Василь Стус
Музика – Леся Тельнюк (доріжка: 2, 13, 18, 24)
Читають – Василь Стус (доріжка: 1, із 3 до 12), Галина Стефанова (доріжка: 16, 17, 19, 20, 22, 23), Дмитро Стус (доріжка: 14)
Співають – Сестри Тельнюк (доріжка: 2, 13, 18, 24)
Співи та музика – Сергій Мороз (доріжка: 15, 21)

Обкладинка дискуРедагувати

Існує ще одна версія обкладинки компакт-диску — в червоному кольорі. На зворотньому боці червоної обкладинки є цитата Василя Стуса:

« ..ми повернемось, обов'язково повернемось, бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні »

— Василь Стус[4]

На внутрішній стороні обкладинки подяка Віктору і Катерині Ющенкам від Дмитра Стуса.[5]

« Щиро дякую Катерині та Віктору Ющенкам за сприяння в реалізації цього проекту »

— Дмитро Стус

Далі містяться сторінки тексту Дмитра Стуса на українській та англійській мовах, список композицій (на англійській також), тексти віршів (і пісень). На сторінках із текстами віршів використовуються зменшені копії сімейних фотокарток Стусів, а на задньому плані кожної сторінки — збільшена копія рикопису віршу — використовується як фон. Із зворотнього боку обкладинки — список композицій диску на українській мові.

ПрезентаціяРедагувати

2 червня 2004 року о 17-00 в Державному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (вул. Володимирська 23-В, м. Київ) відбулася презентація унікального компакт-диску із реставрованими записами віршів Василя Стуса у виконанні автора під назвою «Живий голос Василя Стуса». Почути живий голос Василя Стуса зібралися Джордж Грабович, Марія Матіос, Василь Шкляр, Михайлина Коцюбинська, Віктор і Катерина Ющенки, Леся Тельнюк, Роман Корогодський, Лесь Танюк, Олег Драч, Ігор Римарук і багато інших людей, яким голос Стуса і вірші Стуса життєво важливі.[6]

Компакт-диск «Живий голос Василя Стуса» – це перший реалізований проект Гуманітарного центру Василя Стуса. Центр існує з 16 лютого 2004 року, його очолює Дмитро Стус – син трагічно загиблого поета, членом наглядової ради центру є Катерина Чумаченко-Ющенко.

Син покійного поета Дмитро Стус назвав символічним те, що презентація запису відбувається в Центрі імені Леся Курбаса, бо Курбас і Стус загинули в одному ГУЛАЗі, хоча і в різний час. Стус-молодший також подякував родині Ющенків за те, що раніше вона вже посприяла виходу книжки «Палімпсест» — збірника Стусової поезії.

Віктор Ющенко заявив, що Стус займає особливе місце в українській історії і тому він підтримуватиме всі проекти, пов'язані з популяризацією імені цього поета. «Культура, слово і традиції є відповіддю на те, як розбудовувати країну. Саме тому й важливі імена людей, котрі зберігали Україну по тих скалках, які ми зараз збираємо, — сказав він. — Українське слово переслідували, тримали в катівнях, але плеяда митців зуміла його зберегти. Шістдесятники взяли на свої плечі величезну відповідальність і гідно з нею впоралися. Найменше, що ми можемо нині зробити для них — видавати їхні книжки і записи». Він також підкреслив те, що творчість Василя Стуса слід поширювати не лише в Україні, а й за кордоном.

Катерина Ющенко-Чумаченко, яка є членом наглядової ради Гуманітарного центру Василя Стуса, зізналася, що з трепетом ставиться до творчості поета і сприятиме поширенню знань про нього. «Василь Стус та його творчість є символом України» — зазначила вона.

Презентацію сумлінно витримували в людських, інтелігентних тонах, остерігаючись необережного слова, яке б перетворило цей захід на формальну пафосну патріотичну тусовку. Лідер «Нашої України» Віктор Ющенко, який разом із дружиною Катериною, членом Наглядової ради Гуманітарного центру, сприяв виданню цього диска, а ще раніше виданню книжки поезій Василя Стуса «Палімпсести», сказав, що для нього Христос і Стус стоять поруч. За його словами, саме поети-шістдесятники втримали і зберегли українське слово і українську душу, які лягають в основу держави.

Дмитро Стус сказав, що в Радянському Союзі була дуже добра традиція видавати платівки з голосами поетів, вони користувалися великою популярністю — читання власних віршів Ахматовою, Ахмадуліною, він хотів би відродити цю традицію в Україні, бо поети по-особливому читають свої вірші, і добре було б почути голос Ліни Костенко, Миколи Вінграновського та інших наших прекрасних поетів. У Гуманітарного центру імені Василя Стуса великі плани, уже намічено постановку моновистави за текстами поета «Палімпсест», започаткування видавничої серії «Біографії» книгою Дмитра Стуса «Василь Стус: життя як творчість», робота над архівом поета, зокрема оцифрування та консервування документів, відкриття інтернет-сайту, підняття на всеукраїнський рівень обласних свят «Стусова криниця» і «Стусове Різдво».

Тепер у нас у всіх є першоджерело — поезія з голосу Поета, інтелектуального і морального символу України. «Його життя — це приклад людини, яка показала, як можна робити себе, жити, а не виживати, творити і бути собою», — сказав Дмитро Стус. Мислячий поет та ще й з гідністю — це ворог будь-якої держави, якби ж дожити до такої, де б поети були їй учителями.[7]

Цікаві фактиРедагувати

  • Копії диску були розіслані по школах Києва, Вінничини та Донбасу.
  • Реставрацію голосу Василя Стуса на благодійних засадах здійснила СП «Комора». Працівники зробили реставрацію голосу поета з трьох перезаписів різної якості, прибравши шум.
  • Син поета Дмитро Стус сказав, що в московських архівах КДБ зберігається ще одна плівка з голосом батька, записана у 1979 році.
  • До CD увійшло 10 віршів у авторському виконанні, 6 віршів читає актриса Галина Стефанова, вірш Кіплінга «Синові» у перекладі Стуса читає Дмитро Стус, а Сестри Тельнюк і бард Сергій Мороз співають Стусову поезію.
  • Проект «Живий голос Василя Стуса» здійснено за підтримки Віктора та Катерини Ющенків, а також Центру підтримки молодіжних демократичних ініціатив.
  • Цьому виданню також сприяли народні депутати В'ячеслав Кириленко та Петро Олійник.
  • На сторінках із текстами віршів використовуються зменшені копії сімейних фотокарток Стусів.
  • На задньому плані кожної сторінки із текстами віршів — збільшена копія рикопису віршу — використовується як фон.

ПриміткиРедагувати