Відкрити головне меню

Я́ків Іллі́ч Железня́к (*10 квітня 1941, Одеса) — український стрілець, олімпійський чемпіон, заслужений майсткр спорту СРСР.

Железняк Яків Ілліч
Железняк Яків Ілліч
Народився 10 квітня 1941
м. Одеса, УРСР, СРСР
Громадянство СРСР, Україна
Діяльність спортивний стрілець
Alma mater Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Нагороди

Орден «Знак Пошани»

Заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Кульова стрільба
Олімпійські ігри
Золото 1972 Мюнхен Кабан, що біжить, 50 метрів

Чемпіон мюнхенської Олімпіади у вправі стрільба по кабану, що біжить, на дистанції 50 метрів[1].

Зміст

БіографіяРедагувати

Яків Ілліч Железняк народився в Одесі 10 квітня 1941 року. Закінчив Одеський машинобудівний технікум та Одеський державний педагогічний інститут ім. Ушинського.

Почав активно займатися спортом з 9 років завдяки матері, яка з усіх сила намагалася замінити йому загиблого на війні батька. З усіх видів спорту він вибрав футбол, бокс та стрілянину. Стрільбою захопився в 14 років під час навчання в Одеському машинобудівному технікумі, де вів стрілецьку секцію воєнрук Михайло Григорович Буймовіч. Тренувався в Одесі, в спортивному товаристві «Динамо».

Боксом і стріляниною Железняк кілька років займався паралельно і показував непогані результати. Однак, його тренер зі стрільби Антон Артемович Дмитренко поставив питання про остаточний вибір виду спорту і Яків Ілліч вибрав стрільбу. За порадою тренера з 1963 року почав виступати за спортивне товариство «Динамо» (Одеса).

У 1967 році радянське керівництво відмовило у виїзді на чемпіонат світу в Італії у зв'язку з військовими діями в Ізраїлі, після чого спортсмен на знак протесту вирішив залишити професійний спорт. Однак, він змінив своє рішення в 1969 році, коли стало відомо про те, що в програму Олімпійських ігор повернутий такий вид стрільби, як «олень, що біжить».[2]

З 1976 року працював старшим тренером збірної СРСР, в даний час консультує українських стрільців та їх тренерів, перебуваючи в постійному контакті з головним тренером збірної України Анатолієм Куксом.[3]

Військовослужбовець. В 1987 році у званні майора звільнений у запас.

НагородиРедагувати

Спортивні досягненняРедагувати

  • Чемпіон Олімпійських ігор в Мюнхені у стрільбі по мішені «кабан, що біжить» (569 очок - МОР)
  • 6-разовий чемпіон світу (1966, 1973, 1974, 1975 у командному заліку)
  • 6-разовий чемпіон Європи (1965, 1973 в особистих і командних заліках)
  • 23-кратний чемпіон СРСР (1964-1967, 1971-1977)
  • 9-разовий рекордсмен світу і Європи
  • 15-разовий рекордсмен СРСР в особистому та командному заліках

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. "1972 Summer Olympics – München, Germany – Shooting" Архівовано 19 September 2008[Дата не збігається] у Wayback Machine. databaseOlympics.com (Retrieved on 11 October 2008)
  2. Яков Железняк: «Как все начиналось». shooting-ua. Архів оригіналу за 2012-04-18. Процитовано 2010-02-23. 
  3. В. Диордиев (19.09.2008). «Золотой» Олимпийский стрелок из Одессы рассказал, что значит бить по бегущему «оленю». Сегодня.ua. Архів оригіналу за 18.04.2012. Процитовано 2010-02-23.