Жатець (чеськ. Žatec [ˈʒatɛts], нім. Saaz) — найстаріше місто на півночі Чехії, на річці Огрже.

Місто
Жатець
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д. / 50.32726491360177334; 13.545859487411779Координати: 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д. / 50.32726491360177334; 13.545859487411779

Країна  Чехія
Край Устецький край
Район Лоуни
Межує з

сусідні нас. пункти
Měcholupyd, Čeradiced, Zálužiced, Žiželiced, Libočanyd, Staňkoviced, Liběšiced, Libořiced, Подборжаниd, Holedečd ?
Староста Зденка Гамоусова
Перша згадка 1004[1] або 1052[2]
Попередні назви Зац
Площа 42,676571 км²[3]
Висота центру 233 ± 1 м
Населення 19 046 осіб (1 січня 2024)[4]
Міста-побратими Тум, Жалець, Красностав (1996), Poperinged (1964)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштовий індекс 438 01[5]
Автомобільний код LN
GeoNames 3061822
OSM r439319  ·R
Код LAU (NUTS) CZ566985
Офіційний сайт mesto-zatec.cz
Жатець. Карта розташування: Чехія
Жатець
Жатець
Жатець (Чехія)
Мапа
Панорамний вид на Жатець із р. Огрже

Місто знаходиться на північному заході Чехії приблизно за 75 кілометрів від Праги, столиці Чехії. Чисельність населення - 19,8 тис. жителів (2011 р). Площа міста - 42,7 км.

Центр району хмелярства та пивоваріння, іноді його називають «столицею хмелю». Жатецький хміль є невід'ємним інгредієнтом класичного пільзнера.

Історія

ред.
 
Пам'ятки Жатця

На території Жатця ще в першому тисячолітті жило плем'я лучан, котрі називалися так за іменем місцевості Лука, де згодом було побудоване місто. Місцевість була багата на луки і тому отримала таку назву («luca» латиною означає «луг»).

Жатець вперше згадується у хроніці німецького єпископа Тітмара Мерзебурзького в 1004. Письмові джерела XI-XIII ст. описують місто як значущий релігійний і адміністративний центр. З 1083 по 1108 ним володіли Вршовці - знатний чеський рід; правителем міста в цей період був Божей із роду Вршовців.

Жатець перетворився на феодальне місто завдяки королівської хартії 1256, коли чеський король Пржемисл II Отакар дарував йому особливі права і привілеї. Джерелом процвітання міста в ті часи були ремесла, сільське господарство і торгівля. Згодом Жатець став відомим пивоварним і хмелеторговим центром.

У Жатці також знаходилась Латинська школа. Близько 1400 р. її ректором був Ян із Жатця, автор «Богемського орача». Під його керівництвом школа стала однією з найвідоміших і шанованих освітніх установ у Богемії.

У XV столітті Жатець виявив співчуття до гуситського руху, через що був підданий анафемі. У 1421 армія хрестоносців (2-й хрестовий похід ) зазнала поразки у стін міста.

У XVI ст. Жатець був одним із найгустозаселеніших міст Богемії. Старовинний вигляд міста зображений на картині Яна Вілленберга (1602). Але через Тридцятилітню війну багато жителів емігрували з міста, і його економічне становище стало погіршуватися. Змінився навіть релігійний і національний склад міста. Незважаючи на це, Жатець залишався центром Богемії аж до 1850.

У 17 столітті місто стало відоме як осередок пивоваріння. За історичними даними, у 1767 році в місті було 4 пивоварних заводи і 20 солодовень. У 1833 році було засновано товариство хмелярів для захисту якості хмелю. Через кілька років виникли також хмелевий ринок і цех маркування хмелю. У 1934 році на території міста було зареєстровано 161 фірму з вирощування хмелю і 53 пакувальних підприємства.

Місто часто використовувалося як місце зйомок різних чеських та іноземних кінофільмів, зокрема «Старі на збиранні хмелю» і «Кролик Джоджо».

Хронологія

ред.
  • 9 ст. - перші укріплені поселення на території майбутнього міста
  • 1004 - перша письмова згадка про Жатце в хроніці Титмара Мерзебурзького
  • 1083 - Вршовці отримують у володіння Жатець (а також Літомержице)
  • 1099 - Бржетіслав II і юний Болеслав III (майбутній правитель Польщі) провели Різдво в жатецькому замку. Під час свята 14-річний Болеслав, за згодою всіх комитів (вельмож) був посвячений у мечоносці свого дядька, з почесним платнею в 100 гривень срібла і 10 гривень золота
  • 1101 - Божею Вршовцю повертається Жатець, відібраний на час вигнання з країни
  • 1111 - містом володів Собеслав (брат князя Владислава I)
  • 1248 - перша згадка про Жатець як про середньовічному місті
  • 1261 - пивоварам Жатця даровано право варити пиво
  • 1265 - Пржемисл II Отакар дарував місту значущі привілеї
  • 1 335 - Іоанн Люксембурзький дарував Жатцю право вибирати ректора та викладачів до Латинської школи
  • 1348 - Перша згадка про хмільник у Жатці
  • 1 405 - Ремісники виключили патриціїв з міської ради
  • 1415 - Папа піддав місто анафемі
  • 1421 - Жатець успішно відбиває напад другий армії хрестоносців
  • 1539 - Спеціальний знак починає використовуватися для підтвердження автентичності хмелю
  • 1567 - Населення міста досягає чисельності в 5 тис. чол. (700 будинків)
  • 1582 - Сильна повінь забрала 150 життів
  • 1602 - Найстаріше зображення Жатця і його хмільників - Ян Вілленбер
  • 1619 - «Зимовий Король» Фрідріх Фальцкій відвідує місто
  • 1621 - Мер міста Максиміліан Хошталек страчений у Празі
  • 1640 - Чума, 1000 жертв
  • 1767 - У місті є 4 пивоварні та 20 солодовень
  • 1788 - Жатець стає резиденцією обласного консула; пожежа знищила 284 будинки
  • 1801 - Відкрито міську пивоварню на Жижковій площі
  • 1827 - Новий міст на ланцюгах через Огржу
  • 1833 - Асоціація пивоварів вживає заходів для захисту якості хмелю
  • 1860 - В Жатці відкривається хмелеторговий ринок
  • 1884 - Відкривається Хмелеторгова Біржа
  • 1929 - Концерт відомої французької танцівниці Жозефіни Бейкер
  • 1930 - Чисельність населення досягає 18,1 тис. чол.
  • 1934 - В Жатце діють 161 фірма з вирощування хмелю і хмелеторгова компанія, а також 53 заклади з упаковки хмелю
  • 1997 - Урочисте відкриття Музею хмелю
  • 2004 - Тисячоліття міста (з дати перших письмових згадок)

Населення

ред.
Рік Чисельність
1869 8869 [2]
1869 10 050 [6]
1880 10 425 [2]
1880 11 660 [6]
1890 14 520 [6]
1900 17 754 [6]
1910 18 666 [6]
1921 17 761 [6]
1930 18 100 [2]
Рік Чисельність
1930 19 757 [6]
1950 13 174 [2]
1950 14 088 [6]
1961 15 661 [6]
1961 14 779 [2]
1970 16 525 [6]
1970 15 803 [2]
1980 19 145 [6]
1980 21 244 [2]
Рік Чисельність
1991 21 422 [2]
1991 20 320 [6]
2001 19 919 [6]
2011 18 786 [6]
2014 19 224 [7]
2016 19 271 [8]
2017 19 193 [9]
2018 19 142 [10]
2019 19 133 [11]
Рік Чисельність
2020 19 047 [12]
2021 18 823 [13]
2021 18 467 [14]
2022 18 570 [15]
2023 19 044 [16]
2024 19 046 [4]

Пам'ятки

ред.

Історичний центр міста, який був у 1961 році проголошений міським заповідником, становить собою набір історичних будівель і архітектурних стилів від романського стилю до модерну.

Гуситський бастіон - єдиний бастіон міського зміцнення, який зберігся з часів середньовіччя Сьогодні тут знаходиться Музей «Гомолупулов», нібито стародавнього народу хмелярів.

Ренесансна солодовня - споруда, яка є символом жатецького пивоваріння. Вона була солодовнею із сушаркою солоду.

Капуцинський монастир із церквою Коронації Діви Марії - Монастир знаходиться майже в самому центрі міста. Його частинами є також «райський двір» і великий сад.

Інститут хмелярства - «Chmelařský institut s.r.o» був створений у 1952 р. В інституті фахівці займаються вивченням хмелю і його генетики, проводять дослідження щодо захисту рослин від шкідників. Це єдиний виробник нових сортів хмелю в Чехії. Тут є також хмільник, який використовується з науковою метою, і експериментальний пивоварний завод, який є водночас найменшим пивзаводом у світі.

Міська ратуша і вежа - ратуша була побудована в половині 14 століття. Головна вежа будівлі служить оглядовим майданчиком, з якого відкривається вид на місто. Якщо відвідувачеві вдається з галереї побачити замок Газмбурк, що знаходиться в сусідній Німеччині, то за легендою виповниться одне з його таємних бажань.

Колона Святої Трійці - була споруджена в 1713 році як релігійний символ, який повинен був захищати місто від епідемій чуми.

Могила першого любителя пива - 1 квітня 2001 року в Жатце була нібито виявлена могила першого любителя пива у світі. Поруч зі скелетом лежав глиняний посуд з ємністю 0,49 л і глиняна дощечка із сімома подряпинами, яка вважається найстарішим трактирним рахунком за пиво. Могила свідчить про існування стародавньої культури Гомолупулів. Похований отримав ім'я Лойза Лупулин і символ з дощечки став логотипом громадського об'єднання «Храм Хмеля і Пива», що прагне рекламувати жатецький пивоварний регіон.

Жатецький пивоварний завод - Пивоварний завод знаходиться прямо в центрі міста - там, де колись розташовувався Жатецький замок.

Єврейська синагога - друга найбільша синагога в Чехії, вона була побудована в 1846 р. Під час Другої світової війни будівлю спалили нацисти. Після війни будівля була відновлена, проте своїй первісній меті вже не служить.

Найменший хмільник в світі - є світовим раритетом саме тому, що він розташований в самому центрі міста на головній площі поруч з міською ратушею.

Стара пошта - історична будівля, в якому вже з середньовіччя жили сім'ї міських дворян. З 1872 р. тут знаходилася будівля пошти. Так як в ті часи ще не було машин і пошту возили у візках, тягнених кіньми, в будівлі знаходилася також станція, де міняли втомлених коней на свіжих.

Площа Хмелярів - тут знаходиться будівля цеху маркування та переробки хмелю, будівля старої пошти і пам'ятник із зображенням відомих хмелярів Теодора Цулегера, Йозефа Фішера і Др. Ганса Дамма. У 1937 році тут був знайдений найбільший чеський срібний скарб, що відноситься до 11 століття.

Гімназія - пам'ятник архітектури в стилі модерн. Будівля була побудована за планом архітектора Ернеста Шефера. У комісії, вибирала архітектурний проект, засідав також Йозеф Зітек, автор Національного театру в Празі. [1] [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.]

Музеї

ред.

Музей хмелю міста Жатець представляє експозицію хмелярства від раннього середньовіччя до теперішнього часу, включаючи інструменти, засоби механізації та історичні прилади. Тут пояснюється, чому урожай кращого в світі хмелю збирається саме в жатецькому регіоні і чому вже в середньовіччі доводилося захищатися від неякісних підробок. Експозиція займає площу 4 км, і тому вважається найбільшою виставкою свого роду в світі.

«Храм хмелю і пива». Це розважальний і просвітницький комплекс, який пропагує історію і традицію хмелярства в жатецькому регіоні. Він складається з наступних частин:

Хмелевий маяк - служить за оглядову вежу. Нагору доставляє відвідувачів ліфт, під час руху якого показують 3D анімацію.

Лабіринт - знаходиться в будівлі старого складу хмелю поруч із Хмельовим маяком. В кінці лабіринту захований скарб жатецького регіону.

Хмелеві куранти - єдині куранти свого роду в світі, які цікаві своїм нетрадиційним виконанням.

Міні-пивоварний завод «U Orloje» - це ресторан, де пиво варять на очах у відвідувачів.

Міста-побратими

ред.

Примітки

ред.
  1. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
  2. а б в г д е ж и к Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
  3. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017Český statistický úřad, 2017.
  4. а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024Praha: ČSÚ, 2024.
  5. Register of territorial identification, addresses and real estates
  6. а б в г д е ж и к л м н п р Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011ČSÚ, 2015.
  7. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014Praha: 2014.
  8. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016Praha: 2016.
  9. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
  10. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
  11. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
  12. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020Praha: ČSÚ, 2020.
  13. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021Praha: ČSÚ, 2021.
  14. Český statistický úřad (unspecified title)
  15. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022Praha: ČSÚ, 2022.
  16. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023Praha: ČSÚ, 2023.

Посилання

ред.