Жан-Марк Барр (фр. Jean-Marc Barr; *27 вересня 1960, Бітбурґ)[1] — французький актор та режисер.

Жан-Марк Барр
фр. Jean-Marc Barr
Жан-Марк Барр на Берлінале-2017
Жан-Марк Барр на Берлінале-2017
Жан-Марк Барр на Берлінале-2017
Ім'я при народженніJean-Marc Barr
Народився27 вересня 1960(1960-09-27) (64 роки)
Бітбурґ, Німеччина
Громадянство США
 Франція
Діяльністьактор, актор театру, телеактор, кінорежисер, кіноактор, кінопродюсер, сценарист
Alma materПаризький університет, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Ґілдголська школа музики й театру і Mission Bay High Schoold
Провідні ролі«Блакитна Безодня», головна роль
IMDbnm0000852

CMNS: Жан-Марк Барр у Вікісховищі

Біографія

ред.

Жан-Марк народився 27 вересня 1960 року в німецькому місті Бітбург. Він виріс у інтернаціональній сім'ї: його мати — француженка, а батько — американський льотчик, який брав участь у Другій світовій війні.

Жан-Марк Барр отримав гуманітарну освіту в Каліфорнійському університеті, Лос-Анджелес, також в Сорбонні та на драматичному відділенні Паризької консерваторії. Переїхавши до Лондона, він продовжив навчання в знаменитій Школі Музики та Драми «Гілдхолл».[2][3]

Велике захоплення Шекспіром змінило коло його схильностей та занять. У театрі та кіно Барр працює з 1980-х років. У 1986 році Жан-Марк переїхав до Франції, де почав виступати у театрі. Крім того, він брав участь у декількох телевізійних та кінематографічних проектах, однак без особливого успіху. Прославився Жан-Марк лише після виконання головної ролі у фільмі Люка Бессона «Блакитна безодня» (номінація «найкращий актор року» на премію «Сезар», 1989). У тому ж році Барр бере участь у лондонській театральній постановці Теннессі Вільямса «Орфей спускається у пекло», де стає партнером Ванесси Редгрейв.

Найсильніший вплив на формування творчої індивідуальності Барра відіграла його багаторічна співпраця із Ларсом фон Трієром («Європа», 1991, «Розсікаючи хвилі», 1996, «Та, що танцює у темряві», 2000).[4][5]

Разом із своїм постійним співавтором Паскалем Арнольдом Барр, натхненний маніфестом Ларса фон Трієра «Догма-95», вирішив піти по її постулатах. Незабаром відбувся його режисерський дебют. Замість одного фільму, як задумувалось, Барр та Арнольд зняли цілу трилогію, що тримала назву «Трилогія свободи». Вони намагались креслити територію свободи у трьох вимірах: кохання («Коханці», 1999), секс («Надто багато плоті», 2000), дух («Просвітлення», 2001). Проект був підтриманий першим комерційним каналом французького телебачення TF1 та став гучною культурною подією у європейської інтелектуальних колах.

Фільмографія

ред.
Актор
Режисер

Примітки

ред.
  1. Jean-Marc Barr на сайті AlloCiné (фр.)
  2. Jean-Marc Barr at franceinter.fr
  3. An Interview with the Fabulous Jean-Marc Barr [Архівовано 2014-08-14 у Wayback Machine.], Beachcomber, 16 January 2014
  4. the charmless man-blur. Архів оригіналу за 21 грудня 2021 — через YouTube.
  5. AlloCine. Playlist : Blur au cinéma, c'était ça !. AlloCiné (фр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.

Посилання

ред.