Європа (фільм, 1991)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
«Європа» (дан. Europa) — копродукційний драматичний фільм 1991 року, поставлений данський режисером Ларсом фон Трієром. Завершальна частина трилогії «Європа», куди також входять стрічки «Елемент злочину» (1984) та «Епідемія» (1987). Світова прем'єра відбулася 12 травня 1991 на 44-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де фільм брав участь в основній конкурсній програмі, змагаючись за Золоту пальмову гілку, та отримав Приз журі фестивалю[3] 
.
Сюжет
ред.1945 рік, Німеччина. Країна окупована військами союзників. Усе населення перебуває під ретельним наглядом. У цей неспокійний час в атмосфері, просоченій страхом і насильством, розгортаються основні події життя двох абсолютно різних, але дуже близьких одне одному людей.
Молодий американець з німецькими коренями Леопольд Кесслер (Жан-Марк Барр) приїжджає до Німеччини, де влаштовується на роботу провідником на залізничному експресі. Він закохується в німецьку дівчину Кет (Барбара Зукова), таємно пов'язану з підпільною нацистською організацією «Вервольф». Одного разу соратники Кет передають Леопольду вибухівку та вимагають, аби він підірвав потяг. Того ж вимагає від нього й Кет. Леопольд у нерішучості. Він намагається розповісти про бомбу американському офіцерові, але обставини перешкоджають цьому. У цей час начальство Леопольда намагається перевірити його професійну придатність. Він у відчаї закладає бомбу й настроює годинниковий механізм. Проте жалість до людей примушують Леопольда відключити вибухівку. Тим часом окупаційна влада розкриває осередок «Вервольфа». Леопольд бачить Кет у кайданках. Вона переконує його, що саме він вчинив помилку, оскільки в Німеччині немає невинних людей, оскільки в роки війни її громадяни або вбивали, або зраджували. Леопольд доведений до відчаю. Він заволодіває зброєю і задіює вибухівку, а згодом гине в затонулому вагоні.
У ролях
ред.| • Жан-Марк Барр | … | Леопольд Кесслер |
| • Барбара Зукова | … | Катарина Гартманн |
| • Удо Кір | … | Лоуренс Гартманн |
| • Ернст-Гуго Ярегорд | … | дядько Кесслер |
| • Ерік Морк | … | святий отець |
| • Йорген Реєнберг | … | Макс Гартманн |
| • Геннінг Єнсен | … | Зіггі |
| • Едді Константин | … | полковник Гарріс |
| • Бенні Поулсен | … | Стелмен |
| • Ларс фон Трієр | … | єврей |
Знімальна група
ред.- Автори сценарію — Ларс фон Трієр, Нільс Версель
- Режисер-постановник — Ларс фон Трієр
- Продюсери — Бо Крістенсен, Петер Ольбек Єнсен
- Виконавчі продюсери — Франсуа Дюпла, Патрік Годо, Жерар Міталь, Гуннар Обель
- Асоційований продюсер — Філіпп Бобер
- Оператори — Геннінг Бендтсен, Едвард Клосинський, Жан-Поль Мерісс
- Композитор — Йоахім Гольбек
- Монтаж — Ерве Шнайд
- Художник-постановник — Геннінг Бас, Анджей Борецький
- Художник з костюмів — Манон Расмуссен
- Звук — Пер Стрейт
Нагороди та номінації
ред.| Список нагород та номінацій[4] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінофестиваль/Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | 1991 |  Золота пальмова гілка
|
Європа | Номінація | |
| Приз журі | Перемога | ||||
| Технічний Гран-прі | Перемога | ||||
| Приз за найкращий художній внесок | Ларс фон Трієр | Перемога | |||
| Гентський міжнародний кінофестиваль | 1991 | Гран-прі | Європа | Перемога | |
| Каталонський міжнародний кінофестиваль у Сіджасі | 1991 | Найкращий фільм | Європа | Перемога | |
| Найкращий оператор | Геннінг Бендтсен, Едвард Клосинський, Жан-Поль Мерісс | Перемога | |||
| Стокгольмський міжнародний кінофестиваль | 1991 | Бронзовий кінь | Ларс фон Трієр | Перемога | |
| Кінофестиваль Fantasporto | 1992 | Найкращий фільм | Європа | Перемога | |
| Найкращий режисер | Ларс фон Трієр | Перемога | |||
| Фестиваль «Роберт» | 1992 | Найкращий фільм | Європа | Перемога | |
| Найкращий оператор | Геннінг Бендтсен | Перемога | |||
| Найкращий монтаж | Ерве Шнайд | Перемога | |||
| Найкращий оригінальний музика до фільму | Йоахім Гольбек | Перемога | |||
| Найкраще художнє оформлення | Геннінг Бас | Перемога | |||
| Найкращий звук | Пер Стрейт | Перемога | |||
| Найкращі спеціальні ефекти | Перемога | ||||
| Премія «Боділ» | 1992 | Найкращий фільм | Європа | Перемога | |
| Премія Європейської кіноакадемії | 1992 | Найкраща європейська акторка | Барбара Зукова | Номінація | |
| Найкращий європейський актор другого плану | Ернст-Гуго Ярегорд | Номінація | |||
| Нагороди 20/20 | 2012 | Премія «Фелікс» за найкращий фільм іноземною мовою | Європа | Номінація | |
| Найкращий оператор | Геннінг Бендтсен, Едвард Клосинський, Жан-Поль Мерісс | Номінація | |||
| Найкращі візуальні ефекти | Номінація | ||||
Примітки
ред.- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Zentropa (1992). Box Office Mojo. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 17 грудня 2002. Процитовано 12 березня 2018.
- ↑ Official Selection 1991: All the Selection. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 12 березня 2018.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Європа на сайті IMDb (англ.)
